Мої всі нерви наче показились,
і кров моя у венах закипає,
і з уст моїх негайно витікає
та радість, що ми з нею веселились.
Сміятися бажання появились;
страждання, що гризуть, я заховаю,
не з ними, а з печалями заграю,
що у душі блакиттю засвітились.
Пульсує світ. Усі його мотиви
я відчуваю мов душі пориви
і родиться з них пісня чарівна.
Відкрила я вікно лиш на хвилину,
та вмить на ніжних крилах вітру лине
до мене з сонцем радісна весна!
Alfonsina Storni
Vida
Mis nervios están locos, en las venas
la sangre hierve, líquido de fuego
salta de mis labios donde finge luego
la alegría de todas las verbenas.
Tengo deseos de reír; las penas,
que de domar a voluntad no alego,
hoy conmigo no juegan y yo juego
con la tristeza azul de que están llenas.
El mundo late; toda su armonía
la siento tan vibrante que hago mía
cuanto escancio en su trova de hechicera.
¡Es que abrí la ventana hace un momento
y en las alas finísimas del viento
me ha traído su sol la primavera!
