Я знала, що щастя без кохання не побудуєш,
Що і на чужому горі теж його не намалюєш.
Та я вірила, що буде ще і моє щастя,
Яке прийде благословенне небом.
У сутінках я мріяла, на ранок уже засинала,
Та я чекала, чекала, те що приготувало мені небо.
Проходили роки, доля мені багатьох пропонувала,
Я приймала, та все ж чекала благословенне небом.
