Я п'ю із вуст твоїх слова,
Немов мале сонне дитя,
Сонне дитя, що спить і марить
Сонне дитя, що тебе бавить.
В твоїх очах нема образ,
Нема журби в твоїх очах,
Напевно я іще дитя,
Мале дитя сонне маля.
Я загубився серед слів,
Серед прекрасних милих снів.
Я сплю й про тебе лише марю,
А час спливає відчуваю.
У серці защемило щось,
Мабуть кінець, або здалось?
В душі згортається життя,
Та я твоє, сонне дитя.
