Знову осінь наступила,
Знову листя шелестить.
Ще ведмідь в лісі блукає,
Ще не сонний, ще не спить.
Знову сонце ніжно сяє,
Знову вітер віє в мить,
І під дощ райдуга грає,
На городах щось димить.
Знову хмари білі хмари,
Ніжно опустились вниз,
Літом високо літали,
Прикрашали небосхил.
А тепер, коли вже осінь
Хмари ближче до землі,
Мов птахи летять у вирій,
Серце прагне до весни.
