Кожен ранок я встаю і кажу тобі люблю
Ти є сенс мого життя, бо тебе кохаю я
Відведи у забуття, візьми руку, я - твоя
І кажи мені щоночі, що життя прожити хочеш, лиш зі мною.
Ну а зранку,
Тільки сонце зійде в небо, я скажу тобі :
"Не треба свої мрії полишати, треба з ними жить й чекати"
Та одного разу, ти підійдеш до вікна скажеш те, про що мріяв майже все своє життя:
"Люба, мила, моя зіронька ясна, я так хочу , щоб ти знала, як тебе кохаю я..."
