Ця жінка, ніби осінь золотава.
Ще світла, гарна, щира і ласкава.
Вона така, як осінь ця казкова.
Душа її – феєрія квіткова.
приспів
Місто нині в листя стоголоссі.
То між вулиць ходить – бродить осінь.
І на серці знов журба чи жаль.
Йде – блукає тихо містом досі
Жінка – осінь, гарна жінка – осінь.
У очах її чомусь печаль.
Ця жінка – осінь, пані загадкова.
Вона, як тиша щемна, світанкова.
Хоча життя біжить, як літня злива.
В задумі йде, але в душі щаслива.
Ця жінка – осінь серцем не зміліла.
Така красива, добра, ніжна, мила.
Вона, як леді, стильна і чарІвна.
Іде собі у осінь, мов царівна.
12.11.2024
може буде пісня
так і є. п. ЛІЗО. як тепла, гарна осінь 
щиро дякую вам!