Мені здається, що прийшов той день, коли я закохалася!!!!Я довго жила у тому світі, невір'я в кохання.....Але змінилося все в одну мить. Мені чомусь здається, що наша зустріч не випадкова. Бо вперше ми зустрілися у цьому році на Байк фесті, він наступив мені на ногу. і я його чомусь запам'ятала. Непоступивши у Педінститут м. Полтави, я поїхала навчатись у Кобеляки, які я ненавиділа всим своїм серцем! І там серед випадкових прохожих я зустріла його!!!!!Я марила ним довго, доки ми зним не познайомились.Одного разу він із свої другом підійшли до мене і він запитав:"Баришня, у вас часом не знайдеться сегаретки?.."
Так ми і познайомились.Лише через 2 тижні нашого знайомства, я зрозуміла, що це саме він. Ми з ним зустрічались, але він мене кинув, хоча уже місяць потому ми знову зустрілись в одній компанії і опинилися в одному ліжку.....
P.S.Невже, це і є доля? Чи може це моя примха?Бо я так люблю, коли він поряд...
|
|
