На вулиці клубочки ночі
Сплелись в деревах і кущах.
І одинокі перехожі
Ховають душі у плащах.
Аж раптом хтось мені на плечі
Ласкаві руки опустив.
Шепоче РАДО: "Дивний вечір.
Як добре, що тебе зустрів.”
Гарячий подих, теплі руки,
І тихий голос з-за спини:
"ЛЮБОВ, не витримав розлуки,
Сумую навіть уві сні.
Шукав по вулицях і барах,
Бо вдома темрява сумна.
Навіщо бродиш, мов примара,
У ПОТИМОК ТАКІЙ сама?"
"Ви помилились, незнайомцю.
На жаль, я інша, не вона." -
Дивлюсь в ласкаві очі хлопцю.
Застигла тиша незручна.
"Пробач... Пробачте, помилився.
Ви дуже схожі. Ви й вона."
І розпач на лиці відбився,
Тягар, і смуток, і вина.
3 В його несамовиті очі
Ліхтар холодний світ хитав.
1 Він швидко зник в проваллі ночі.
Якби ж мене хтось так шукав!
Зібрались хмари. Буде злива.
На вулиці вже ні душі.
Лиш я одна шукаю дива
Й ховаю душу у плащі.
|
|
