Якось побачив серед тротуару фантик. Такий зелений здається від ромашки чи то якоїсь іншої цукерки. Та річ в тім,що він лежав так красиво він додавав якоїсь особливої нотки загальній похмурій картині.
Всюди було якесь болото,сніг який ще не до кінця стопився,багато людей які кудись йдуть,сама звичайна сіра буденність. І тут раптом серед цього всього ця невеличка зелена плямка яка попри те шо зовсім невелика і непомітна додає якоїсь приємної такої деталі. Я навіть не можу доточно пояснити всі ті почуття шо відчув дивлячись на неї. Вони були такими теплими,такими незвичними. Цей фантик відбув своє пряме призначення і тепер лежав чекаючи на прибиральників зі своїми мітлами та совками.
Фантик мав свій своєрідний "життєвий шлях". Він був створений на одній із фабрик для того щоб захистити цукерку та привабити своїм малюнком якусь людину шо купить цю цукерку. Потім якось опинився в кармані дитини яка мабудь по дорозі згадала,шо має кольоровий зверток і з усмішкою на лиці дістала цукерку і з байдужістю викинула фантик серед вулиці і "захисник" цукерки став тепер сміттям. Такий от не зовсім веселий кінець.
Але сміття на вулицях багато проте далеко не все воно здатне зробити усмішку на лиці та тепло на душі в одного дивака))
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
