http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693086
экс
"...я вирішила скинути вбрання..."
/ Єлена Дорофіївська,
Стокгольмський синдром/
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692681
Не зрозуміть, не знать як назовУ -
оту себе, що «начебто» і «нащось»...
До тих глибин, що знищать мілину,
іду дорогою, в якої назва:«Знати б...»
Одкрить лице: пашіле, потайне,
і обійнявши світ, в якому ти є, милий,
і най той світ приймає і мене,
зігріє душу і запалить тіло…
Нащо дано людині стільки рис,
за що кохають так, що не до друку,
і ладні з скель летіти долі, вниз,
і ладні помирать у прірві смутку?
Я вирішила скинути вбрання (с)
нехай побачить світ мене такою,
якою не булА - звичайна - я,
бо начебто дружила з головою…
Бо начебто - була я ледь жива,
та обпалив вогнем пізнання кратер…
Я вирішила скинути вбрання…(с)
Себе…і світ твій - глибше - пізнавати…
Я вирішила скинути вбрання…
Під ним - розхристана душа, і спрагле тіло,
Та на Землі мені суддів - нема,
бо я завжди у небеса хотіла…
|
|
