Після поїздки в Гавареччину я зрозумів, що Михайло Коцюбинський надавав буквального значення своїм творам. Буквального значення в моєму житті.
Щодо "Intermezzo", то місто мені іноді набридає (хоч таке буває не завжди), і хочеться відпочити на природі.
Але після поїздки набули буквальності й "Тіні забутих предків". Здавалося б, село, відоме на Україну завдяки чорній кераміці і чорному гончарству. Але зараз - один чи два майстри, село майже покинуте, розкинулось глибоко посеред лісу - одним словом, відірвана, недоторкана цивілізацією частина Землі. Немов час тут зупинився. Тут дійсно можуть блукати тіні - і не тільки предків, і не зовсім забутих. Мені здається, що саме такі села вимирають, адже вони автентичні, не зіпсовані номенклатурою і благами of civilization - телефонами, супутниками, комп'ютерами, планшетами та ін.
|
|