Знаєш, я давно не зустрічала таких як ти…. Останнє моє захоплення покинуло мене не пояснивши нормальної причини, крім, того що нам не потрібно було зовсім починати наші стосунки…. «Супер» просто… З тобою надіюся такого не буде… я тобі довірила деякі таємниці себе, і надіюся що ти збережеш їх в таємниці до інших… твої я теж збережу….
Чому так в житті буває, кого любиш того не достойний, а хто тебе любить тобою не люблячий…. Не розумію…
А чи важко просто усміхнутися людині яка сумує, адже це краще, ніж сумувати разом із нею. Хоча, не знаю, можливо вона може подумати що ви безсердечні, не можете поспівчувати їй, побути разом…. Рідко буває що щастя дуже сильно стукає в двері, бо в більшості випадків дуже тихо….
Можливо ти моє щастя, хоч я не можу це сказати з впевненістю…. 
Життя важке і ти це прекрасно знаєш, хоча ти радієш життю, оптиміст + реаліст….
Знаєш, я іноді і завидую тобі, навіть не знаю чому….
Мені важко до оцінювати себе, бути впевненою в своїх діях в своїх можливостях……. Дивлячись на тебе я навчаюсь….
Кажеш, що я вчу тебе не бути егоїстом, не знаю чи точно я тебе вчу…. Просто іноді вказую тобі на твої помилки, чи не бути байдужим до чогось…. Але порівнявши мене і тебе, то можна сказати що ти менш байдужий ніж я….
Черства, безсердечна, хоч іноді занадто добра….. «Велике серце»… хха…. смішно….
В школі називали мене міс совість, наша справедливість… я не можу змиритися з не справедливістю, так…. Але це напевно одна моя хороша характеристика
Коли я зла я зриваюсь і можу без причини(хоча причина може і бути хоч і найменша) накричати і посваритися, потім через деякий час може все стати на місце,але в тої людини залишиться цей спогад і вона почне ставитися до мене з обережністю, пересторогою і гірше…. А це мене вбиває….
Хочу жити в світі справедливому, радісному і без обід, але це не можливо… хіба створити свій світ, але означає замкнутися в собі, знову стати цікавою лише малим і вузьким колам, бо своєю замкненістю відлякувати інших людей від себе….
Той не дивно що ти мене раніше не помічав… сіра мишка зі своїми заскоками з малою кількістю друзів, хоч і справжніх, з улюбленою картиною ідеального світу в голові і улюбленою піснею The Rasmus “In my life” ….
|
|
