Мене завжди "ступорить", коли мене питають про мої кращі твори, або звертаються з проханням щодо публікації таких. Ще більше - коли прохають ті, що подобаються мені самому. Скільки ж можна повторювати? Не люблю я власну творчість. Виділити краще? Не можу. Його просто нема. Я поділяю власні твори на погані та на ще гірші. Вірша, який би подобався мені самому я ще не написав. Та, мабуть, і не зможу ніколи написати такого. Про прозу? Коли це лише нариси невеличкі до майбутнього твору, плани, задуми - подобається; але кінцевий варіант виходить завжди, як на мене, якийсь "гидотний".
Вистачило ж дурі чомусь, аби публікувати власні твори... Все більше приходжу до висновку: треба припинити писати вірші, припинити писати оповідання... Раз і назавжди покінчити з власною творчістю. Раз і назавжди...
|
|
