Сьогодні (і тут я розумію, що не пам*ятаю сьогоднішньої дати, дивлюсь у мобільнику))) 18.04.12. Я зрозуміла, що в моєму житті найголовніше.....
Почнем з самого початку....Ранок. Похмурий ранок (чи потрібно брати на пари парасолю??). Сіла за кухонний стіл, випила каву і думками погрузилась на пару (як напишу той модуль???), подивилась на годину, треба швидко виходити, а то запізнюсь...Але спочатку зайду і поцілую малечу...
Маршрутка. Ранкова львівська маршрутка кожного дня одна і та сама. (посуньтесь, ви стоїте на моїй нозі, вибачте, але на мене спираються і т. д.))). Коли виходиш, ніби на світ знову народився))).
Пройшов модуль (чого так переживала, нічого складного)...
Наступна пара-доповідь....АААА..забула її в дома...ху..ні, знайшлась (і чого у мене така велика сумочка, в ній легко щось губити). Ну все, трохи позору за трибуною і ти здала)
Одногрупники. Усе як заввжди, хто вчиться, хто просто спить на парах, хто вирішує свої проблеми ...А я дивлюсь на них і думаю, як добре бути такими безтурботними...Цікаво, як там моя малеча.
І тут до мене доходить, що тільки усмішка моєї малечі є найголовнішою для мене за цей день ....
|
|
