Невтілені твої бажання
Кричи ж бо може хто почує!
Кричи ж допоки не відчуєш
Скрипуче, втомлене дзижчання
налитих кровью білих жил...
але й тоді не смій мовчати
Допоки вмієш ти писати
Пиши про те, як ти кричав...
І в білій лежачи полаті
Не забувай на що ми здатні
Для чого рожденні були
То ж попри все - живи й твори...
Невтілені твої бажання
