Життя глухо пульсує в порожнечі... Все класно: подруги, друзі, зустрічі, пустотливі балачки, приколи... Та вони не заглущують біль рваного серця...
Мені погано без тебе...мені дуже погано без тебе... Хочеться хочаб спокійно спілкуватися з тобою...казати з посмішкою "Привіт" знаючи, що буде взаємна відповідь... хоча... кого я обманюю?.. Такого не буде...Нічого більше не буде...
А мені б останній раз тебе міцно-міцно обняти...торкнутися своїм носиком твоєї щоки...відчути твій п"янкий аромат...відчути свою беззахисність...твою силу...
Навіщо я знову полізла туди куди не варто було? Чому я повірила в казку з тобою...?!! Ненавиджу свою сутність...ненавиджу себе... Тебе також ненавиджу! Чому ти мене не повернув...Чому ти мене не повертаєш? Чому?! Чому заліз у самісіньке серце і там залишив, забив в нього. частинку себе..? Я не можу позбутися тебе...не можу забути тебе...
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
