Виходиш на вулицю, і холодне осіннє ранкове повітря б’є в обличчя. З кожним кроком стає все холодніше, і з кожним кроком ти все далі і далі від мене. Ти все щільніше закутуєшся шарфом, намагаючись не випустити ані краплини свого тепла назовні. Заховай мене у свій шарф, огорни ним, зігрій. Затули мене від них усіх... Я віддячу. Чесно. Я ніколи не дам тобі змерзнути. Я буду тебе гріти... Але зараз мені потрібне твоє тепло. Огорни мене своїм шарфом. Огорни мене собою. Зігрій мене…
Вітер все не заспокоюється. Холод і сирість проникають в саму душу. Я закутуюся своїм шарфом. Але тепліше не стає…
Нічого… Ще трішки – і буде весна…
КОМЕНТАРІ
02.06.2017 - 23:27
Herr Veliborr von Purr-pur: Так, період, який уособлює і випромінює Ваш зовнішній вигляд...дякую; навзаєм!
з літом Вас!
