Іду через грозу,
немов через кохання!!..
Рубай кінці!
І віддавай хвости...
Вже подивись! — більш скелі і хитання!
Єсть Океан! і корабель, є ти...
Осклизло все; у водах —
загнивання,—
Біль наповзає на кермо мети!..
Твань узбережжя — виють
в тванях-лазнях
Заперті в смерть
мудрійші мокроти!!
Став парус! Підбирай живих останніх!
Все на ходу!
І майже — вже — мов бог!
бо дихаєш із свіжаком в ладнаннях…
Хід! Хід!.. Пішло!! Ого!
Ого!!
Ха-ха!! Оце отак
виносить?!
Бог — сила... Це натрапивсь на підйом.
Дух — сни знесе...
Снів — жабуриння просить!!!?..
О!..
Бог і ти,
і добре вам обом...
Мить. Смерть й життя!
Всеодкривання.
На фронтові грози!—
Мить висоти:
Є Бог і ти! І хвилі! й невертання.
Лети і не вертайся: рви хвости...
2
.................див. далі
В житті живому - більший відсоток поезії, аніж в текстах малохудожніх чи нехудожніх. Так знає Ольга Седакова. Вічність є в нас і вічність не залежить від правлінь чи режимів, декорацій, чи старих серцем...
Шевчук Ігор Степанович: 1- Вискочила із затисків
2- Почула Ісуса Христа
3- Повністю змінила все навкруги і в нещасній собі, аж до думок , дії віри й любові
4- Справді знайшла себе (поет починається із знайдення себе і віри)
5- «Стараюсь бачити істинно добру птаху в собі та кожному.» ЖИТИ. РАДІТИ. МРІЯТИ. ДУМАТИ. ШУКАТИ. ДОСЛІДЖУВАТИ. ДЯКУВАТИ. ЛЮБИТИ. СЛУЖИТИ. ТВОРИТИ
30/03/2018, сайт: Дивен Світ. Читайте- вона перемогла диявола і рак.
Світ не від нині в замішанні, в горі,
Шукає порятунку, йде на манівці.
Безумним тісно на земних просторах:
Так палко люблять мир…з мечем в руці.
Хто за Месією пішов дорогою вузькою,
Хто Слово Бога шанував, як Документ?
Лукаві можновладці йшли дорогою не тою –
Спотворили вчення, насилля – аргумент!
Мамона розуми всіх, хто при владі, покорила.
Простого люду вигляд викликає злість.
Неситими очима по землі блукають, мов на крилах,
Маєтки множити – мета єдина й честь.
«Хто більшим хоче бути, хай стає слугою –
Не бутафорним, хижим у душі,
Скарби збирайте справжні в небі для спокою,
Бо все земне дочасне, лиш для молів і іржі».
Коли ви учнями Христа себе назвали,
Хай по любові вашій бачать всі –
Ви хабара не брали й не давали,
І «чисті руки» ваші не лише на язиці.
Коли Ісус в прощальну ніч пасхальну
Із учнями спожив вино і хліб,
Він не просив, а дав наказ реальний –
Ці символи приймати всім достойним кожен рік.
Чи Божий Син не має необмеженої, влади,
Чи Він не Цар на всій залюдненій землі?
Чи шопки з немовлям – вершина слави,
Чи витівки з вертепом і від злого «звіздарі»….
У пору як настане на землі весняне рівнодення,
Коли на небі перший повний місяць настає,
Від часу виходу народу Бога із Єгипту,
На всі часи це спомин смерті Сина Бога є!
Луки 22:19,20 «Також він взяв хліб і, склавши подяку, поламав
його, дав їм і сказав: «Це означає моє тіло, яке буде віддане
за вас. Чиніть це на спомин про мене»
Світ не від нині в замішанні, в горі,
Шукає порятунку, йде на манівці.
Безумним тісно на земних просторах:
Так палко люблять мир…з мечем в руці.
Хто за Месією пішов дорогою вузькою,
Хто Слово Бога шанував, як Документ?
Лукаві можновладці йшли дорогою не тою –
Спотворили вчення, насилля – аргумент!
Мамона розуми всіх, хто при владі, покорила.
Простого люду вигляд викликає злість.
Неситими очима по землі блукають, мов на крилах,
Маєтки множити – мета єдина й честь.
«Хто більшим хоче бути, хай стає слугою –
Не бутафорним, хижим у душі,
Скарби збирайте справжні в небі для спокою,
Бо все земне дочасне, лиш для молів і іржі».
Коли ви учнями Христа себе назвали,
Хай по любові вашій бачать всі –
Ви хабара не брали й не давали,
І «чисті руки» ваші не лише на язиці.
Коли Ісус в прощальну ніч пасхальну
Із учнями спожив вино і хліб,
Він не просив, а дав наказ реальний –
Ці символи приймати всім достойним кожен рік.
Чи Божий Син не має необмеженої, влади,
Чи Він не Цар на всій залюдненій землі?
Чи шопки з немовлям – вершина слави,
Чи витівки з вертепом і від злого «звіздарі»….
У пору як настане на землі весняне рівнодення,
Коли на небі перший повний місяць настає,
Від часу виходу народу Бога із Єгипту,
На всі часи це спомин смерті Сина Бога є!
Луки 22:19,20 «Також він взяв хліб і, склавши подяку, поламав
його, дав їм і сказав: «Це означає моє тіло, яке буде віддане
за вас. Чиніть це на спомин про мене»