Чому так скроні щедро посивіли
А у очах блаженна благодать
Чому кохання в серці відболіло
А на устах з тоски, жалю печать.
Чому у снах являєшся так рідко
І не шукаєш ти кохання мить
На віддалі руки проходиш поруч
Шукаю погляд твій - душа болить.
Подзвониш ти, питаєш як здоров'я?
А я, як діти, внуки, як життя?
Хоча в серцях з тобою молоді ми
У долі вже нема нам майбуття.
Удвох з тобою в сні ми сядем близько
Неначе вчора юні й молоді
Про все тобі бажаю розповісти
Сердечну сповідь прокажу тобі.
Час.
