Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869375
На острові пустельник жив
і добрі справи він творив:
садив на острівці там дерева,
щоб його буря не знесла.
А бурі острів не минали,
дерева гнули і гілки ламали,
тропічна злива там пройшла,
змивала грунт, у море понесла.
Де від дощу лишалися яри,
забрало море там грунти
і руйнувало острівець,
зруйнує скоро нанівець.
Пустельник бачив ту біду,
збирав насіння і ростив траву,
садив кущі й дерева, засівав
і руйнуватись острів перестав.
Хоч знову віяли вітри,
палило сонце, йшли дощі,
та ліс тропічний виростав
і острівець оберігав.
В острова дальньому краї
на щонайвищій висоті
із дерева зробив він дім
і поселився там у нім.
Годинник відмічає час,
світильник синій вже погас,
але засвітить він вночі,
камін зігріє і теплі рядки
Лопати біля коренів лишав,
пора додому – пити чай,
і кипа тут чекає книг,
а вечір синій, шторм затих.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876270
8.03.2020-5.04.2020
Картина Сергія Пояркова.
