Надобраніч, озима пшенице,
Засинай, вже зима настає,
Хай тобі тепле літо насниться,
Як колосся достигне твоє.
Зараз ти лиш на сірій картині
Зеленієш і фарб додаєш,
Восени все довкола жовтіє,
А ти сильна, тебе не візьмеш.
Засинай, збережи все на потім,
Всю наснагу й завзяття колоссь,
Засинай, час настане і злотом
Кожне зернятко вже налилось.
Засинай, а зима тебе вкриє
Колискову затягнуть вітри,
Срібна ковдра із снігу зігріє
Всі просторі безкраї лани.
Час настане і пройдеш ти шляхом
Через літо до наших столів
Білим хлібом рум'яним запахнеш
Та до того багато ще днів...
