Холодні роси, хмарне небо,
Брехня, потік холодних гріз!
Війна на Сході, наше пекло!
Сльози дружин і матерів.
Червоні хвилі ніби кров'ю,
Залили тіло, землю, сон!
А ми чекаємо з любов'ю ,
Зниклих очей безмежний дон…..
Ті фото ніби скатертина,
Гортаєм кожен день як рік.
А в нього в серці, лиш дитина…
І мамин рідний той поріг!
Коханої ніжні обійми,
Цілунок кращого нема!
Любов до рідної країни!
І ненависть: " Ця проклята війна".!
Коли не знаєш, чи "завтра" буде,
Не знаєш, чи ступнеш на той поріг.
А серце рветься наче згубне,
Перед очима темний сніг…
Надієшся, що зійде сонце,
Розквітне гай, як у дитинстві у ріки.
І все спокійне, і таке солодке.
Без грому, грохоту і пострілів війни.….