Проснувся якось вранці Лис... болів живіт і ноги, й
хвіст.
Чому? Скажіть, з якого дива? Яка крутила його сила?
Задумався. І враз згадав, як вранці він веселим встав.
Поснідав (смачну їжу мав) й мерщій побіг туди, де став.
Індичку й Курку схопив Лис. До цього мав великий
хист! Хотів ще Гуску й Качок з п'ять, а ті, як почали
кричать! Крильми махали... просто жах! Прийшлось
сховатися в кущах.
Довгенько він в кущах сидів. Не пам'ятає навіть, як
йому на хвіст хтось наступив. Це було троє Баранців.
Такі великі та сердиті, як стали того Лиса бити!
Ви б бачили, як він тікав... Скажу, дороги не шукав.
Додому ледве він прибіг і там заснув без задніх ніг.
Усі сміються з того Лиса. Отримав те, що заслужив.
Отримав, що отримать мав... щоб на чуже не зазіхав!
Отак би з тими лисами зробити, що нами так бездарно управляють. 
