Приснилось Вовкові, що він Жирафа. І ноги довгі,
довга шия. І діставати тепер високо уміє!
Потішивсь Вовк:
- Що ж... Постривайте! Тепер дістану вас усіх!.. То ж
начувайтесь!
І став він справді діставати... Стару Сову зігнав
з гнізда, Білчат всіх викинув із хати. Ще й Дятла наля -
кав. Сміявся... Бо Дятел, бачте, без хвоста зостався.
Та все ж найбільша втіха - добравсь до Солов'я!
- Ти не співай на гілці цій, бо це моя! - сказав. А Со -
вейко все співав! Важлива то для Вовка гілка. А Соло -
в'ю - лише б співати! Для нього й інша гілка - хата!
Розсердивсь Вовк. Ой, як став вити!.. А що ж йому
іще робити?
І зрозумів - не налякати усіх, хто вміє так співати!
Гарна баєчка. Сатирична. І правдива. Якось мене заблокували на російських сайтах, то я перелетів на іншу гілочку, і голос ще кращий зробився, і пісня влучніша(гучніша).
Надія Башинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваш Соловейко заспіває і крізь сни!
А щодо Вовка - добре, що наснилось,
Бо як би став Жирафою й до лісу приблудився,
Так і зламав би шию об ялини і дуби
Класна байка, Надієчко!
Надія Башинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірно, треба вміти продовжувати свою пісню, навіть якщо хтось і хоче тебе змусити замовкнути!
Дякую! 
