Пахло липой навкруги
В цей чарівний літній вечір.
Давно розтали вже сніги.
Ти ж обнімав мене за плечі.
Навколо тишу ми вдихали,
Мов одні були на світі.
Якогось дива ми чекали,
Мов маленькі, щирі діти.
Ми рахували разом зорі,
Даючи усім ім'я.
Зірка-мама, зірка-тато.
Ось така от зоряна сім'я.
Хтось прочитав оці рядки,
І подумав "божевільна"....
О, Боже, як цвітуть садки .
І пахне липа та ванільна.
Зрозуміють лиш одиниці,
Згадаючи, як липа цвіте,
Як збільшились при погляді зіниці.
Бо ж очей таких нема ніде.....
Я пам'ятаю до дрібниці,
Шелест липи, що цвіте.
І те, як збільшились зіниці..
...очей, що немає ніде...
