Казочка про Любу
Дівчинка Люба на світі жила,
На вибори Люба у Раду пішла,
Бо люба чималу фірму тримала,
Платити ж податки чомусь уникала.
Податкова служба Любу «накрила»
І Любі в’язниця надовго «світила».
Тож виборців Любі треба знайти
І в Раду любою ціною пройти.
Недоторканність Любу врятує
І Любина фірма не збанкрутує.
Першим зустрівся Любі Ведмідь.
В камері б Мишці сидіть і сидіть!..
Він-бо всі вулики в лісі зламав,
У бджіл-трудівниць увесь мед грабував.
Немає з чим бджілкам мороз пережить…
Та Любі у милість попав наш Ведмідь:
Він Любі на виборах голо продав –
І під амністію зразу попав.
Далі прибіг Їжачок-круглячок:
В смішних окулярах, з голок піджачок.
Люба йому обіцяє кредит
І дірки в тому піджачкові зашить,
Щоб грішнеє тіло не мерзло зимою.
Пищить Їжачок: «Любо! Буду з тобою!»
Папуга у клітці сидів на кілочку,
Пив-їв, чепурився, дрімав в холодочку.
До пташки підкралась Любаша тихенько,
Крізь пруття просунула пальчик тоненький,
Клац! – клітка відкрилась: «Лети, папужок!
Лиш голос віддай, ну а сам – у садок!
Там білії мухи, все сяє, блищить!»
Папуга на радощах аж верещить.
А дівчинка Люба хитро всміхнулась,
Хвать голос папужин – і далі метнулась.
Під бережком десь Крокодильчик дрімав,
Він плямкав губами і бульки пускав.
Зелене страховисько мохом вросло,
Лиш їло та спало – отак і жило.
І був з Крокодила один тільки толк:
Це голос на виборах. Та от за кого?...
Дівчинка Люба й тут не зіває,
В бік бородавчатий Крошу штовхає:
«Дам я тобі кільканадцять пташок,
Проголосуй лиш за мене, дружок!».
Крокодил свою пащу зубасту розкрив,
Голос продав – і в болото поплив.
А у ставочку плескались Качки.
Люба чимдуж чимчикує туди.
«Качечко люба, подружко моя,
У тебе розумна така голова!
У тебе на сонечку пір’я блищить,
От тільки голос іржаво тріщить.
Зроблю я тебе губернатором ставу,
Як тільки у Раді депутаткою стану».
В Качки аж слинка із дзьоба текла,
Крякнула – й голос Любці дала.
Дівчинка Люба в долоньки плескає,
На радощах вище за себе стрибає:
Має достатньо вже електорату,
Тепер уже точно потрапить у Раду!
А по дорозі на вибори – глядь –
Гребеться у куряві купка курчат.
«Тітонько Любо, як будете в Раді,
Нам не забудьте курник підлатати,
Бо уже дірки у вікнах такі,
Що випадають курчатка малі,
І дощ на нас капає, й крани течуть…
Ви ж обіцяли і нас не забуть!».
«Киш, проклятущі! – Любка кричить. –
Не бачите, што ль, - депутатка летить!
Не плутайтесь тут під ногами мені!
Нема на вас часу! Киш, кури дурні!».
Ох, і розсердились кури на Любу!
Ох, розкричались! Ох, збіглися в купу!
Залопотіли крила на вітрі,
Гамірно стало ураз на подвір’ї.
Злетіло курчатко і в тім’ячко – цюк!
Від дівчинки Люби лишивсь пустий звук.
Отож, кандидати, добре зважайте,
Свої обіцянки не забувайте.
Якщо ж ви зневажите свій простий люд,
На смітнику кури вас заклюють.
ID:
617958
Рубрика: Поезія,
дата надходження: 02.11.2015 22:17:46
© дата внесення змiн: 02.11.2015 22:17:46
автор: Atevs
Вкажіть причину вашої скарги
|
