Будував житло Ведмідь
До зими заздалегідь.
Усіх звірів він зібрав,
Ще й з других лісів найняв.
Звірі вправно працювали,
віп-барлога будували:
Розширяли вверх та вниз
На його любий каприз.
Ось готова вже барлога,
Наче царскії чертоги.
Тут зима якраз настала
І Ведмедя спати вклала.
Та заснути він невзмозі -
Наступили злі морози.
А барлога ж так велика,
Що її не обігріти.
Почав Ведмідь замерзати,
Став на поміч звірів звати:
"Ой зігрійте, любі звірі,
Вже тепла немає в тілі."
Та ніхто його не чув,
Бо страшенний вітер був.
Відморозив хвоста й ноги -
Тепер Ведмідь клишоногий.
P.S. Не робіть таку барлогу,
Що зігріти вас невзмозі.
Будувать у вас є право,
Що ж занадто - то нездраво!
