Маривом в очі скидається небо,
І ,ніби,з затишшя виходить зоря.
Мені у житті нічого не треба,
Живи і радій, любове моя.
Вже птахи повсюди із краю літають,
В місця одинокі,де мить золота,
Вони нещасливостей досі не знають,
А вірять у поле ,що повне жита.
І я диким птахом у вирій злітаю,
Всевидящим оком в усе загляну.
Усе у житті теперечки маю,
І так я радію ,і так я живу.
