І на службі, і удома,
Серед степу, на горі
Все рахують без утоми
Нам статисти-трударі.
«Скільки ви машин купили?
Дві? А може, й ще одну?
А податки всі сплатили?
Е, поповнюйте казну!..»
День і ніч вони в роботі –
Теки свідченням товсті.
Хто там знає, скільки поту
Звіти вичавили ті…
Зрозуміло. Бо непросто
Вгору висновки подать.
Президенту – не завгоспу –
Доведеться їх читать.
А гаранту що, приємно
Чути зопалу про те,
Що і сальдо в нас від’ємне,
І ціна на хліб росте?
Тож статисти (це всі знають),
Не лякати щоб «вождів»,
Свої звіти «підчищають»,
Звиваються, мов вужі…
Що поробиш. Ніде взяти
Кращі цифри. Бо давно
Живемо у «скраю хаті»,
Дивимось чуже кіно.
І вже років десь за триста
(Переяслав свідок нам)
Дивимось чужих артистів,
Служимо чужим панам.
Врешті, відступ це від теми –
Нам статистику давай.
Щоб гладенька, без проблеми,
Вся шовкова щоб, і край.
А вона, якщо відверто,
Отака гладенька й є.
З неї Сам щодня, уперто
Плани перспективні в’є:
Скільки виробити, з’їсти,
Що продати, що купить,
Де підбігти, де присісти,
Де зароблене пропить…
За статистикою, браття,
Ростемо щороку – гей!
А по правді – в нашій «хаті»
Все не так, як у людей.
ID:
438104
Рубрика: Поезія, Сатира
дата надходження: 18.07.2013 16:07:29
© дата внесення змiн: 18.07.2013 16:07:29
автор: katolik
Вкажіть причину вашої скарги
|