У казковій мрій-долині,
На білесенькій хмарині,
Що пухнаста мов перинка,
Вже прокинулась краплинка.
Й ну по небу мандрувати,
Світ для себе відкривати.
Захотілось їй скакати,
І в лісочку побувати.
От і дощик нагодився,
Він на землю відпросився.
Щоб відвідати родину,
У чудову,гарну днину.
Як краплинка це почула,
на коліна стрибонула,
ПочалА його благати,
Щоб її на землю взяти.
Захотілось, бач краплині,
Побувати у долині.
Довго не прийшлось вмовляти,
Сказав дощик-вирушати.
Полетіли вниз додолу.
І спустилися на поле.
Та й домовилися в лісі,
Щоб зустрітись на узліссі.
От краплинка захопилась.
Все гуляла,веселилась.
До криниченьки примчалась.
З нею мило привіталась.
Та на каву запросила.
Довго б з нею говорила,
Та прийшло дівчатко з хати,
До криниці воду брати.
Та й набрало у відерце,
Води чистої з джерельця.
З нею й крапелька попала,
Й на плиту помандрувала.
У кастрюлі застрибала,
Ще й на себе нарікала.
Чом на місті не сиділа,
Чом на землю прилетіла.
Та не час вередувати,
Стала думати-гадати,
Як додому повернутись?
Щоби тут не залишитись.
Стала крапля уявляти,
Що уміє чаклувати.
І чим більше уявляла,
То тим вище підлітала...
Тут віконечко відкрили,
І краплинку підхопили
Й понесли вітри додому,
Де все затишно й знайомо.
То ж яке б не мав ти шило,
Ти нелізь де не просили!
Заходьте ще 
Дякую за такий чудовий твір.Обовязково почитаю внуку. 
