Всі фрагменти , ілюзії, примітивні моменти
стають звичкою кожного дня, пройденого
шляху назад не повернуть,
нікуди не впускають, ні звідки не вернуть.
Твій світ ніби кімната , як сірникова коробка,
...звісно вибір є, і твоя обгортка...
але над нами панують вищі, нічим не кращі, навіть гірші.
пустує полиця з мріями, всі хто закований, то своїми ж силами!