Холодный,
Может так и надо...
Не хочет,
Молча щекоча по нервам...
Лезет за преграды,
Мне не дает забыться до конца.
Не смотрит,
Он боится взгляда.
В глазах все видно,
Абсолютно все...
Ухмылка,
Не улыбка даже.
Обидно будет,
Ну и что...
...что все вокруг него неважно
И он забыл чего хотел.
Ему то холодно, то страшно,
Но глаз поднять он не сумел.
гарно написано. мені здалося що це більше якісь переживання. чому? я коли щось подібне пишу, то теж часто виходить римування нестандартне: абаб, чи аабб, а мікс різний.
Лєха Суслик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
можливо ти десь правий, бо я переживаю за ту людину і хочу, щоб у неї все було добре..., а вірш написаний дійсно однією дуже короткою ємоцією, доречі нестандартною для мене, може тому і рима така
ух, супер, сподобалось буквально заворожили віршем дякую Вам
Лєха Суслик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Володю! Дуже дякую... і не думала, навіть, що заворожуючий вірш, бо то просто хвилинна емоція... я і за олівець взялась машинально і записала на автопілоті...
певно, правду кажуть, що хороші вірші пишуться душею
Дякую Вам ще раз