Їх шлях лежить з Майдану до Луганська,
часи героїв досі не пройшли,
та матері отримують листи зненацька,
що щойно, в полі, їх синів знайшли.
Зі Сходу їдуть й їдуть катафалхи,
а в них лежать захистники й герої,
які війни непам'ятали змалку,
та в їхню юність їм могили роють.
А в Центрі і на Заході країни,
малі сини чекають свого батька,
який заснув навіки у руїнах,
що створені були кремлівським танком.
Вони пішли і заблукали в мандрах,
такі ще юні, і такі безвинні,
для того щоб у тебе було завтра,
сьогодні їхнє нині в домовині.