Поміняв шило на мило
наш коваль Гаврило.
Щоби кузня працювала,
горно не кадило -
він світлину президента
поміняв у хаті,
бувшого спалив в горнилі,
попрощавщись матом,
а нового в гарну рамку
помістив з ялиці
і повішав, як ікону,
в себе у світлиці.
Бувший - злодій був добрячий,
гнобив всю країну,
а цей кажуть, як Месія,
спасе Україну.
Час летить, мов навіжений,
а добра немає -
наш Гаврило, що є сили,
лиш біду штовхає.
От і думає Гаврило
над експериментом -
поміняв шило на мило,
а не президентів!
Здоров будь, Друже дорогенький! Де ж ти так довго пропадав!? Скучили всi за тобою! Я Вже й на iнших сайтах поезii тебе знайшов, а тут i ти сам повернувся! Не зникай! А вipш, як завжди, супер!
Мило від мила впало недалечко. 
