Коли у очі їй заглянув,
Тепло кохання мене гріло,
Нажаль, чекало нас прощання,
А я не вірив! Я не вірю!
Не вірив часу,
Й намагався,
Затримати його в собі,
Повітрям сильно набирався,
За тебе й мить у боротьбі,
Колись сказала мені пані,
Що час спиняється тоді,
Коли в пориві і бажанні,
Затримать подих у собі.
А я затримав, я затримав,
І справді, час повільно линув,
Забилось серце повільніше,
З тобою жив,
Й ніколи більше...
