Піду прогулятись,
Забути про будні,
Забути про справи,
Нудні та марудні,
Піду споглядати,
Момент краєвиду,
Біготню, метушню,
Проклятого виду,
Проклятого виру
В який затягнуло,
За радості миру,
Мене і все людство,
Апокаліпсис мозку, -
Душі самогубство.
І робить як робот,
По колу, по плану,
Нема куди дітись
Бо раб уже здавна,
А той, хто не чуяв
ніколи свободи,
Ніколи й не взнає,
Що її він не має.