UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: посполитий: Чому, кобзарю?. . - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую  Як відчуваю, так і пишу...
Dixi, 10.05.2015 - 00:25
 Чи тому, що я з Шевченкового краю і зростала на Тарасових творах (моя бабуся напам`ять читала чи не весь Кобзар), чи тому ,що зараз живу в Каневі...такий стиль написання найбільше торкає душу.Дуже достойний твір. Дякую. Це дещо інше, але буде бажання, гляньте http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542457 посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам...справді... це не "дежурная фраза". Я банальний - люблю Шевченка. А ще я - цинічний Бандера 
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую.Це,мабуть, найвища похвала для мене,коли про мій вірш кажуть "по - шевченківськи".Дякую Вам.
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не знаю,що відповісти...Просто,дякую,що зайшла...
пописуха, 08.09.2013 - 16:56
Дуже правдивий, гарний вірш. Ще багато чого можна сказати по цій темі, але Ви вже все написали,тому що б я не сказала, краще не вийде 
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам.За те,що читаєте,за те,що заходите.Мені подобається,як Ви пишете.Жаль,що останнім часом з писанням у Вас не складається.Та,сподіваюсь,все буде добре.
Белка Владимировна, 04.09.2013 - 20:40
Я в шоці!!!!!! Це неперевершений вірш і страшна правда. Тут питали з ким боротись? А початиб спочатку кожному з себе. Тільки коли ми переможемо власні жахи і будемо готові втратити мізерний клаптик стабильності у вигляді жебрацької платні чи чогось інщого, що заставляє нас жити хоть з якоюсь впевненністю у завтрашньому дні, тільки тоді ми повіремо в себе, свої сили і країну. Алеж поки ми міркуємо, Україна може вмерти від втрати крові, або завагітніти від покидьків і народити ще більш страшних нелюдів 
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я дуже вдячний тобі та іншим людям,які так оцінили мого вірша...Знаєш,ніколи не пишу без натхнення.Воно приходить нечасто.Можливо,вірші мої примітивні і недолугі,як і їх автор Та пишу завжди лише про те,що сам пережив чи переживаю...Пишу не заради слави,а заради задоволення.Інколи папір-найкращий співрозмовник,особливо для такого мізантропа,як я  Ти права,боротися насамперед потрібно із собою.Я не боюсь втратити стабільності,бо її в мене ніколи не було. Хвалитися не дуже гарно,але якби не мої професійні якості та відсутність юридичних підстав,то мене давно б вже виперли з роботи.Навіть сьогодні привід був
Яна Бім, 04.09.2013 - 13:11
Та "Кобзар" - то для багатьох святе, тепер я більш то розумію, ніж тоді, коли його портрет в класах чіпляли замість Леніна... Може я трошки туповата, але коли в 15 літ читала ті ж твори, враження були зовсім інші. А зараз надивуватись не можу... хоч Шевченком захоплювалась завжди, змалку привикла до його портрета в хаті, плакала , коли Клінтон українською процитував: "Борітеся - поборите!"Ми до нього звикли... і забули - соромно і сумно, але не всі! Вибачте, що я все про своє Але, дійсно, боротися треба, але з ким і як? - про те страшно думати, і такими терплячими бути, як ми є, теж страшно...Твій вірш спонукає задуматись про боротьбу а то вже немало! І перо може бути "предназначено для уничтожения живой силы противника огнём,штыком и прикладом..."   
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І вкотре дякую! Знаєш,я теж таки трохи марнославний і мені приємно Щоб я не сказав про Шевченка-все буде виглядати затерто і банально...Аж соромно якось.От кажуть"Не сотвори собі кумира..." А я сотворив Чи то,може,Тарас Григорович доклав рук до того,щоб я став таким,як є...З автоматом все-таки якось зручніше
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...Не очікував,чесно кажучи...  Дякую щиро за таку уваги до моєї скромної персони та ще більш скромного творіння.
Одесит, 04.09.2013 - 00:19
Оце так-так!Просто нема слів. Ви як той кобзар, з пісні: "Скільки душам незрячим очі відкривав! А в серца звірячі милість підсмиряв! " Але до тих, про кого Ви пишете - не достукатися. посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Я стукаю до тих,хто ще не перевернувся на звіра. Ви ж он прочитали і Вас зацікавило Всі інші,у кращому випадку," плачуть і голосять та не порятують"  У них любоффь
Дід Михалич, 03.09.2013 - 23:42
попередній коментар прочитав... хм... образився: я ж вважав себе вашим самим вірним читачем
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ти-більше,ніж вірний,ти єдиний на цьому сайті(принаймні з тих,з ким я спілкувався),хто розуміє мене на 99,99 %  Бо на всі 100 я і сам себе не розумію
Яна Бім, 03.09.2013 - 23:39
Тобі вдалося! Цікаво задумав, справді, і не дякуй)Днями я "Гайдамаки" прочитала, в шоці була. Відкриваю для себе Шевченка (скачала Кобзар). Він геній і навіть більше... Одна його чуйність чого варта! Чого згадала Тараса Григоровича? - думала твір про нього
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Яремо,герш ту,хамів синуПіди кобилу приведи, подай патинки господині Та принеси мені води" Я майже всі гайдамаки напам'ять знаю  Банально,але Шевченко-то мій ідол,а "Кобзар" для мене,як Тора для іудея
Дід Михалич, 03.09.2013 - 23:20
Ну якось навіть не цікаво навіть останнім часом - бачиш ваш вірш, і знаєш - ШЕДЕВР!!! Але теми порушуєте болючі, тому й читаю, та на душі стає тяжко - нам не під силу це змінити вся надія на Сирію (диви, мо якась ракета від курсу відхилиться, якщо війна почнеться, тай рознесе Верховну Раду, та й ще хоч кілька тисяч виродків знищить... ) не цінують люди життя, країни, та й взагалі нічого не цінують... а вірш -  , доречі дуже навіть мелодійно, як пісня народна!!
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навіть не знаю,стосовно шедевра.Та всеодно приємно Дякую!!! Мені часто сниться один сон...Тупий,мабуть...Навіть не сон,а смутні образи...Берци на ногах,камуфляж,в руках щось так реально важке...Такий реальний запах горілого пороху,ружейної змазки...І занудний голос десь у глибині мозку:"Автомат Калашникова предназначен для уничтожения живой силы противника огнём,штыком и прикладом..." Мої рухи звичні і завчені: запобіжник на два щелчка вниз,досилаю патрон в патронник і...прокидаюсь....До чого б це воно?А щодо пісні,вгадав.Дивись мою відповідь на попередній комент
Яна Бім, 03.09.2013 - 23:15
В такому народному стилі, (може я не права то поправ), доволі неочікуванно від тебе, але... правдиво... Я прочитала, задумалась і в горлі таки запершило...
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую  Намагався (наскільки вмів) стилізувати під народну пісню 17 століття...Виявляється,я ще в змозі дивувати... Ще раз дякую самому вірному моєму читачеві
|
|
|
||||||||||||||||||||||
