дама в чорному
біле хвилясте волосся
і п’ять леопардів
такою
приснюсь тобі вперше
так пахне
сама недосяжність
за мурами слів
за стінами таємниць
і незнаною висотою
(сиди вже ти
я постою)
один леопард
змащений
кров’ю досягнень
а як же без крові
інший
наче тінь чи
щоденник
маленької дівчинки
він всі мої страхи носить
свідомі
і підсвідомі
третій –
найбільший
то замаскований Охоронець
бачиш
очі небесні
та крильця мініатюрні
проглядають між цяток
обирай собі звіра
то швидше
будеш розтерзаний
а решта два
прості леопарди
так
мені захотілось
природної звірини
(тут нема
нічиєї вини)
але
don’t lets talk about that
давай краще глянемо
яка я прекрасна
у другому
твому сні
русява ляля
рожеві коліна
білий смішний сарафанчик
час від часу
сповзає
ти
цілуєш мене
у плече
(молочне плече і смагляві губи!)
„так
це саме вона
я хотів її все життя”
ти добре подумав
кого все життя хотів?
може давай
познайомимось
і знаєш
які попереду зими
але
don’t lets talk about that
я майже рік
не палила Winston
а так ніби
вже років двісті
не їм
чоловічого м’яса
а як же без крові
дивна моя
любовиця
дивна
у третьому сні
я гола
з сумними очима
без леопардів
без плечей
і колін
і трішки тебе
під серцем
а ще
попіл та сніг
попіл та сніг на слизьких кордонах
візьми-но на руці
ховаєш
ховаєш
ховаєш
усе що маєш
на думці
і коли я жива
вириваюсь тобі зі снів
і питаю
що ж далі
як далі тримати небо
don’t lets talk about that
чую у відповідь