Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дощ: Повернення до мами - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Інна Серьогіна, 18.11.2012 - 15:38
Трепече душа від таких віршів і стає соромно за те, що рідко бачуся з мамою. А соїх же діток щодня виглядаю і сумую, коли довго не їдуть Щиро дякую за вірш!!!
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Багато з нас можуть підтвердити Ваші слова... Вдячний Вам за гарні слова!
Наталя Данилюк, 18.11.2012 - 00:32
Зворушує до глибини душі... Мама-це наш оберіг.Допоки живі матері,доти і діти почуваються затишно і в безпеці під маминим крилом.
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Наталю, а стіл на світлині - майже копія стола моєї мами, він їй дістався від батька, мого діда,а той, в свою чергу привіз його... з австрійського полону в Першу світову війну. Тепер цей стіл з горіхового дерева прикрашає мою кімнату. Добра пам'ять про маму... Дякую щиро!
Мазур Наталя, 17.11.2012 - 22:37
За турботами життєвими діти так часто забувають приїхати до батьків... А вони ж. старенькі, чекають... чекають... і тихо відходять за межу....
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хід життя не змінити нікому... Та доки ще живі мама і тато - поспішаймо до них щохвилини, щомиті...
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Для матері почути такі слова, це щастя! Хай будуть матері щасливими...
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Підтримую! Спасибі на доброму слові!
Валя Савелюк, 17.11.2012 - 22:04
...і хто ж Вас, пане Василю, так дошкулив?.. вже на самому краю відчаю я кажу собі мовчки: "..я хочу до мами..." голову сховати... точніше - Вашого ЛГ хто так дойняв... може - ?.. і ?.. вірш із глибин якогось жалю, журби... може, це я його так сприймаю... Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коли на душі непривітно і незатишно, завжди хочеться тепла материнського... і хочеться стати незахищено-дитинним, щоб відчути силу материнської Любові... Дякую щиро Валю!
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Патаро, всі ми діти... Дякую щиро!
|
|
|