Мій світ-навиворіт,
Навиворіт душа.
Набридло слухати дощу важкі краплини,
І коли у сні...ідеш,а все зника,
Зникають всіх думок моїх вітрини.
На показ жити я не вчилась,
Не вчилась жити просто так.
Коли твоя душа у сни мої ломилась
Я чекала тишу, рахуючи до ста.
Важко коли вітер вривається в душу,
Залишає по собі лише пекельний сум,
Я через силу вічно говорити мушу,
Вириваючи з корінням серця струн.
