Із тихих днів, забутих снів,
Вертаємо в майбутнє,
Туди, де Рай, зелений гай
Дитинство незабутнє.
Туди, де нас забув вже край,
А може ми забули?
І почуттів тих водограй,
Лягли в кущі й поснули.
Думок сумний, бджолиний рій.
Роїться, десь над нами.
Ми летимо, забутих мрій
Торкаємось крилами.
Ми летимо у рідний край,
Дзевенять, спадають роси,
До крапельки любов роздай,
Душа благає, просить.
