Осінь
Осінь.Осінь.Золотава цариця.
Вкрилась пламенем листя,
Як чарівна Жар-Птиця.
В павутинні легкому,
Мов в шовковому вбранні,
Засинає поволі
Під сонату кохання.
Дощ
Дощ стукає в вікно.
Десь тихо стогне, гірко плаче.
Він заблукав давно
В країні мрії та удачі.
Але не в силах вже
Здолати мур журби та змити сум,
Тому весь час він ллє
Під повінь тихих дум..
Вітер
Вітер – дуже щасливий.
Він літає де хоче.
Вітер може здолати кордони, весь світ.
Вітер рушить вітрила крилаті охоче
І здіймає корабель у морі в політ.
Сонце
Сонце – жовто-гарачі долоні.
Воно пестить приємно
Усе навкруги.
Його пальці торкаються скроні
Та наповнять життя
Теплим соком землі.
