| Сторінки (13/1254): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
На щоку, на мою впала з неба сльоза,
Запах осені враз я відчула на серці.
У діброву смирну надвечір’я сповза,
Притулились боками гриби у відерці.
Плаче в полі калина у тихій журбі,
Утіша її вітер на путньо та ніжно.
Не схиляй голови за життя в боротьбі,
Хай твоїм ворогам буде тричі нездужно.
Не на все відступає день в довгу цю ніч
Та сполохано зорі ховаються в невідь.
По весні защебечуть птахи й кинуть клич,
Що настала пора стати в славі на сповідь.
14.08.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2016
Дрібний дощик січе, стукотить за вікном,
Височіють висотки з блідими вогнями.
Зачепилася ніч за дахи мундштуком,
Чуле ж серце не спить, кохає до нестями.
В такт краплинкам малим відбиває сонет,
А на вустах відбився слід від цілунку.
І блукає душа між щасливих прикмет,
Ненаситна до твого гріховного трунку.
Опускає рука теплі пальці униз,
Прокидається жар в захмелілій царині.
І по венах штормить ніжно-трепетний бриз,
І зливає тіла у шальнім нетерпінні.
10.08.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016
Коли роси вечірні впадуть на траву,
Зорі витчуть на небі мереживну казку,
Я занурюсь у неї й до тебе прийду,
Я ж свавільно-пожадна на твою бо ласку.
Ти мене розпашілу в обіймах стиснеш,
Зрине з вуст зойк надривний, зазивно-солодкий.
Поцілунком гарячим його обірвеш,
Ой, який він у тебе мурашково-шкодний.
Підійметься нараз з глибин сутності, з дна,
Хвиля млості й загубиться в м’ятім батисті.
З лона трепетна хіть переллється в тіла
І замре, примостившись на чатах, у кріслі.
07.08.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2016
Їдуть хлопці, їдуть хлопці,
Їдуть хлопці на війну.
Вітри віють у волоссі,
Чешуть хлопцям сивину.
Під колесами машини
Сірий шурхотить асфальт.
Злість діймає груди, кпини,
А в очах горить азарт.
Не романтики шукають,
Стогне там в бою земля.
Лебедями ввись злітають
Душі мертвих, то жнива.
На дожинки, на криваві,
Їдуть хлопці все міцні.
Їх серця в гарячім сплаві -
Україна у вогні.
Їдуть землю боронити
Від російської чуми.
Аби в мирі вільно жити,
Щоб не знали ми війни.
04.08.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2016
Слова, слова - то наші діти, від душі, із серця
Складаються у рядочки, римуються вперто.
То життя прожите плаче, в думи одяглося,
Поміж люддя тиняється, спати не вляглося.
Бо і нічка у безсонні проходить німому.
Не розрадити ті думи. Ні крапки, ні коми
Не поставити, буває, не вдається, втома
Налягає так на плечі, аж зводить содома.
Що вовчицею завив би, дивлячись на місяць,
Коли вповні, а ще зорі багряніють, світять.
Та зранечку сонце зійде - соловей щебече
І вже слово натщесерце, вже по нову рече.
Ллє тепло на стежку стару споришем сповиту
І латає, пестить мрію, загортає в свиту,
Щоб зігрілася, убралась в кольорову гаму
Та побігла межи люди дивувать віршами.
Закладати в спраглі душі підвалля крилате,
Так учила нас ще змалку на святках бо мати.
Щоби дух свободи вився високо над нами,
Майоріли герб і прапор, щоб міцно руками
Ми тримали ці святині, ми - Вкраїни діти,
Сила волі в нашій крові, годі її вбити.
08.07.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016
Я під вишнею стояла, дивилась на стежку,
Виглядала миленького аж годину й чвертку.
Рахувала довгі тіні берези й тополі,
Добігав вже вечір в нічку, думки стали кволі.
Мовив милий, що я вишня, чарівна та пишна,
Я ж до нього, як покликав, так відразу вийшла.
І на груди йому впала, цілував у щічку,
Говорив, що мене любить, таку - невеличку.
Я від слів його зімліла, теребила коси,
Як на луг роса упала, кликав у покоси.
А там зірок, зірок ясних і дурманить м’ята,
Милувались до схід сонця, китичка прим’ята.
07.07.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016
Росте вгору льон, - вітер гне стебло,
Синій-синій цвіт, мовби неба тло.
Закохалась я в очі сині ці, -
То дитинства слід, він на все в мені.
Рвала-рвала льон, - перевеслом в’язь,
Мріялось тоді: буде в мами зять.
Простилала сніп на суху стерню,
А з очей сльоза: я - люблю, люблю.
Бігла стежка вниз по крутім ярку,
Писало життя там криву дугу.
В грудях серце: тьох, - тугою зайшлось,
Вишитий рушник збережу для двох.
Заплету вінком синій-синій льон,
Плине річечка між високих крон.
Покладу вінок на гладь поміж хвиль:
"Де любов несіть - не рахуйте миль".
07.07.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016
Плаче, слізно плаче моє серденько:
Скімлить, ниє, зранене болить.
Знову вість з війни прийшла, що змертвіло
Впали хлопці - видих зупинивсь.
Обійма землиця їх травицею,
З тіл тепло останнє витіка.
"Гради" трусять небо свинцеливою,
Людським щемом повниться ріка.
Гнів: клекоче, тисне, давить на груди.
Що? Наругу маємо нести?
Закривавлені у ворогів руки,
Горе батькам - загиблі сини.
06.07.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2016
Вітре-вітре, швидкий, сивочолий,
Де ж ти вієш в гарячих степах?
Димом пахне чебрець пурпуровий,
Гірчить запах й на стислих вустах.
Припадаю думками до серця,
П’ю солоність зігрітих грудей.
Твої очі - два темні озерця,
Права віра на службі ідей.
Червоніє заграва край неба,
Тінню часу я поруч стою.
Мужність знає - то волі потреба
Непохитному бути в бою.
05.07.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2016
З відкритої хвіртки тіка стежка між трав,
Там стрічає її верб рядок й тихий став.
Жайвір в небі співа в усі вісім октав,
Вітер навстріч летить - ранок він зустрічав.
Зірка ясна зійшла - відсахнулася ніч,
Заблищала роса мільярдами свіч.
Явір вишню ласкав - шепотів щось сиріч,
Листом лист прикривав: ти кохання не зич.
Якщо маєш вогонь - горить серце само,
Правда, кажуть, що це вже від Бога дано.
А лукава душа - то, як бите є скло, -
Вколе нараз. Любов те пробачить. Чудно.
04.07.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2016
- Ви чули, як співають чорні солов’ї? А він, Григорій Нечипуренко, чув. Він ішов понад вербами стежкою, що вела вихилясами вздовж Стоходу та повторювала усі вигини річки, а призахідне сонце купало свої теплі промені у хвилях, що тихесенько хлюпались об піщаний берег.
Від швидкої ходи розстібнута сорочка молодого чоловіка тріпотіла полами. З одного боку спадаючи донизу, з іншого - чіпляючись за літрову пляшку "Оболоні", яку ніс у руці. Комірець сорочки, як і все тіло Григорія, після денної косовиці, віддавав міцним чоловічим духом.
Чоловік зійшов зі стежки, ступнув до краю річки, скинув із себе змокрілу сорочку та пірнув у зігріту спекою водяну купіль і віддав всього себе у її насолоду.
По часі вийшов на берег, відкоркував пляшку пива та спрагло приклався до горла пляшки ще вологими від води губами. А в цей час над його головою обізвався соловей:
- Віть-цок, віть-цок, - так, буцім на другій ноті, хтось клацнув язиком, приклавши того до піднебіння.
Як заряд електричного струму, що несподівано пройшов через тіло, обізвався той спів у ньому, а в голові промайнула думка:
- Ну, чого їй не вистачало, адже був завжди уважний до неї, Галини, своєї жінки, кохав бо її і двоє ж діток нажили разом. Он, і хату нову побудували. Зирить звіддалік зараз на нього закритими вікнами. І де він узявся на їхню голову, отой шилохвіст, Микитка Свистун. І треба ж було їм зустрітись у тому магазині, де Галя працювала продавчинею. Усе приходив до магазину, усе заводив різні розмови про те, про се, а ніде правди діти - те Микита уміє справно, те у нього не віднімеш. Казав уже Галі, коли приходила до нього просити тушковану свинину, що поділили навпіл, як та ішла від нього жити до Свистуна, щоб верталась, він усе пробачить їй, дітей ради, а вона йому мовила, що любить Микиту, а чи ж Микита любить її, хто те знає, хто його знає...
За тими роздумами й незчувся Гриць, як дійшов до дверей власної домівки, отямився, як війнуло на нього з кімнати, із відкритого ним отвору, пусткою.
Він підійшов до вікна, відсунув штори і, включивши телевізор, вмостився на диван, поставив поруч на стілець надпите ним пиво, щоб зручно було дивитись телепередачі, зокрема новини на каналі "1+1", які він, в міру можливості, намагався не пропускати, і заразом відпочивати.
А телеведуча Наталія Мосейчук уже розповідала про нашестя жаб у якомусь там селі, в якому, він і не дослухався. Сидів, тягнучи все так же, із горла пляшки, пиво, розслабився.
Раптом Мосейчук посуворішала з обличчя. Вона говорила про те, що, в зоні АТО, на шахті "Бутівка" загинули чотири бійці Окремої Тактичної Групи імені капітана Воловика, що двоє із них родом із Києва і що сьогодні, на Майдані Незалежності, відбулося прощання із загиблими бійцями.
Григорій, відсторонивши пляшку, став уважно дослухатись до її слів, а з екрана телевізора на нього уже дивилось мужнє обличчя командира окремівців - "Кулібіна" Олега Кузько. На лиці "Кулібіна" лежала тінь зажури, утрата його бійців важкою ношею лягла йому на плечі, каменем тиснула на груди, адже він душею переймався усіма і кожним окремо взятим бійцем, як то люблячий батько потерпає за своїх рідних дітей та він командир і, щоби не відчував він сам, він ітиме зі своїми бійцями пліч-о-пліч, ділячи з ними навпіл усі фронтові випробування і в голосі командира зазвучали сталеві нотки:
- Ми все витримаємо, якщо ви будете нам допомагати, якщо ви станете нацією - то ми будемо вашим авангардом.
І, як на підтвердження тих слів, на екрані телевізора з’явилась кремезна, сивочола постать, з оселедцем на голові, що спадав на широку брову, окремівця "Бабая", як символ стійкості і непохитності, як втілення козацтва, що була тією рушійною силою, що вела у бій не ради слави, а за честь, в ім’я волі та свободи.
Грицеві здалось, що "Бабай" Сергій Михайлов підморгнув йому з екрана телевізора і він на мить завмер, а комар, що до цього часу дзижчав, кружляючи навколо нього, вп’явся жалом у щоку. З несподіванки молодик так ляснув себе по обличчі, що, аж гук пішов по кімнаті, сполохуючи собою по кутках остогидлу тишу. І тільки останнє сонячне проміння крізь незашторену шибу кинуло йому пучок світла, а ще, за вікном виспівував чорний соловей своєї:
- Віть-цок, віть-цок.
02.07.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2016
В волошкове небо дивляться волошки,
Заплітає коси пшеничне колосся.
Усміхаюсь сонцю - не біда, що зморшки,
Бороздять обличчя і не все збулося.
В соняхах під тином загубились мрії
І роки з птахами в вирій відлетіли.
Курним шляхом йду я - обважніли вії,
Перехрестя долі хрестом наділили.
Ангел за плечима, на вустах молитва,
Хрест уріс між ребер та із тілом злився.
Ступну в невідомість босоніж, там бритва,
Защемила душу...Усміхнусь...Скорюся...
16.06.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2016
Зітхало небо під пташиний зичний спів,
Притихнув вітер в довгім очереті.
У високості місяць в ореолі плив,
Ясніли зорі в мерехтливім леті.
І ворожила ніч на крилах кажана,
Дерев патлаті тіні рахувала.
І обіймав подушку сон, вона ж сама
Із милим у цілунку завмирала.
Прозора думка, наче, світлий серпантин,
В хмільній в’юнилась течії тепла.
Роїлись в спраглім серці почуття без спин,
Вона - любила, душа її - цвіла.
14.06.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016
Так сумно стало знову мені,
Схололу душу тисне тиша.
Істини здаються лиш прості,
Вуста шепочуть: "Правда бита".
З ран кровиця, з тугою, густа,
Тече із серця поклик:"Милий!"
Молю до Бога:"Я - сирота,
Чому цей світ такий зрадливий?!"
Тривога з серця в далеч, де бій,
Трасують кулі в швидкім леті.
Боже! Вбережи його, зумій!
Життя - не аверс на монеті.
Життя, щоб жити, - задум Творця,
Війна - то руйнівник законів.
І гідну відсіч дасть та земля,
Де міць на захисті кордонів.
15.05.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2016
Чіпляється за сиву вічність тихий сплеск води,
В’юниться річка в цілунках вогняного сонця.
Гукає хвилька хвилечці:"Куди біжим, куди?"
І луг зелений прошком, ріжком у надвечір’я.
Лелечий посвист крил колише осоку крихку,
Крякає качка дика під верболізним гіллям.
Жаб’ячий хор впивається теж співом досхочу
Й туман густий клубиться, й милується привіллям.
Відбиток місяця серпом гойдається в кругах,
Карась та щука, та карп з линком комах чатують.
Калини пагінець розвивсь, за зиму не зачах, -
Убір весни поправу так зір очей милують.
квітень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2016
Як з’ясніла зоря над дорогою в даль
І володарем став місяць в хмурному небі.
В моїм серці піднявся той приспаний жаль -
На тихому ставі уздріла два лебеді.
Сфокусована пам’ять ту мить береже,
Як весна парувала навічно кохання.
А душа, що в розлуці, любов усе жде,
Не приймає душа те чуже покарання.
І голубкою лине в тривогу ночей,
Де у битві кривавій зійшлися дві сили.
Зрада, підлість - на честь та життя - не трофей,
А земля, щоб на ній хлібні ниви родили.
11.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2016
"Я люблю тебе", - мовив в порозі, в дверях,
Крок притишив на мить і всміхнувсь лиш очима.
Стримав ніжність у грудях. Він - воїн, солдат,
І поправив заплічник, стенувши плечима.
А навколо весна уривалася в день,
Прілим листям в гаю пахло свіже повітря.
І нестримна синичка співала пісень,
А війна оголила приховане вістря.
В хижім вищирі враз огризнулась вогнем,
Обпалила укотре задавлені рани.
І у серці моїм підняла дикий щем:
"Дай же, Господи, нам невмирущої прани!"
Вже стікає терпіння в зчорнілу стерню,
До болю, хрусту у пальцях, зажатий кулак.
І відсутнє слово: "Я - не смію", - в бою,
Бо власну свободу нищить рашиський хробак.
10.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2016
Гойдає вітер за вікном галузку,
Сочиться сонечко скупе повз раму.
Чорненьке собача гризе мотузку,
Не скавулить уже, не кличе маму.
Вкрите з солдатського плеча кожухом,
Пригрілося, тепло людське відчувши.
"Тепер ти будеш, Тимку, справжнім зухом", -
Всміхнувся, сивий бородань, зітхнувши.
Мале уткнулось носиком в коліно
І віддано заглянуло ув вічі.
"Ми вдвох тепер на чатах, Україно,
Від нині стали ми сильніші вдвічі".
03.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2016
У круговерті днів збігає, згасаючи, життя,
Струмочком тихеньким кволо пульсує кров по жилах.
Назирці думка шліфує спомин - виклик-сум’яття
І почувається в цей час душа на гострих вилах.
Стукоче серце розбурхано. Чом не відпустиш біль?!
Чи то так в’ївся він на все тобі у стислі груди?!
Чуєш, он, на горищі старім, котячий водевіль,
Весна іде, а ми - заручники собі - рекрути.
Того не вернеш, що мріялось та так і не збулось,
Але тепло у тугий вузел пам’ять хай зав’яже.
І в паводку клекучім назавжди щезне безголось,
І внук онукові неспішно про любов розкаже.
02.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2016
- От кого они собрались нас защищать? Зачем нам их защита, кому она нужна?
З нотками роздратування в голосі промовив Іван, колишній підприємець з Маріуполя, ледь переступивши поріг київської трьох кімнатної хрущівки, де він знімав ліжко-місце ось уже більше року і з кожним днем кривавого, хижого вторгнення так званих "визволителів" у його життя, світ навколо нього все більше набирав сірих відтінків. Ні, він тримався, став відмінним працівником, заслужив повагу свого керівництва, вчепившись у роботу торгового агента з продажу алкоголю. Та, коли закінчувався наступний робочий день, в Іванових грудях відкривалась діра, в якій поселявся протяг і видував всеньке тепло і так йому ставало незатишно, що він аж внутрішньо здригався від цього та на його вустах однаково трималась мила, добродушна усмішка, бо й він сам, по своїй натурі був щирою, порядною людиною. От і сьогодні, виголосивши свій коротенький монолог невдоволення, Іван усміхнувся і проказав своє звичне:
-И так, всем доброго вечера, - та пройшовши на кухню, заходився готувати собі вечерю, приготування якої для себе перетворив у певного роду естетичний ритуал. В цей час з його телефону лунала класична музика, яка, торкаючись кухонного інтер’єру, скрашувала його убогість та огортала Івана зрадливим спокоєм. І він, відваривши яйця, почистивши їх від шкаралупи, та зваривши вівсянку, акуратно викладав їжу на тарілку, попередньо заповнивши один з її країв тонко нарізаними скибочками сиру з підчеревиною, на маленькому блюдечку також тішив око сонячною барвою розкладений кусочками лимон.
Іван, звичним порухом руки дістав із кулька, принесеного за собою, коньяк, досягнув полички старого серванта, взяв звідти келих і наливши у нього хмільного трунку, неквапом, ніби, намагаючись позбутись відчуття чогось липкого, що пристало до його внутрішньої сутності, перехилив у себе. Закусив, наповнив ще і знову випив та полегшення не приходило, а, здавалось, що з дна пустої склянки кричить, волає його поругана душа, що не знаходить спокою, бо не може жити в миру з собою, бо й як їй жити мирно, коли й саме слово "мир" втратило своє споконвічне значення, закрасилось в багряне.
Голова сорокарічного Івана, що все покривалась сивим волоссям, від випитої нової порції коньяку хилилась долі і він, піднявши неслухняне тіло зі стільця, трішки заточуючись та намагаючись ступати твердим кроком, рушив з кухні до кімнати.
Прогинаючись під вагою чоловічого тіла, ліжко зойкнуло, заскрипіло усіма своїми, покритими іржею, спружинами і підставивши під голову подушку, прийняло в свої обійми. Надбіг і сон, і знову на Івановім обличчі засяяла усмішка.
Він стояв на березі Азовського моря, біля його ніг хлюпались тихі хвилі і аж, там, ген, далеко на горизонті, зливались із синім небом, на якому висів розжарений диск сонця і він, Іван, разом зі своєю тринадцятирічною донькою Зіною, яку дуже любив, але бачились вони вкрай рідко, бо та проживала з матір’ю, запускали великого, яскраво розмальованого змія. Вітер підхоплював змія, тріпав ним і той, вимпелом свободи, розпустивши крила, зринув увись, а над ним вились світло-лілові клуби диму, що виривались із заводських труб та вільними птахами летіли у далеч.
28.02.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2016
Я не зову себе поетом -
Пишу, що відчуваю, чим живу.
Та все ж словесним переплетом
Душу чиюсь невабом й зачеплю.
І викупаю в ніжній ласці,
Й жалом дійму глибинного живця.
То хепі енд завжди у казці,
В житті не обійтися без правця.
Тут править балом світ свободи
Й відозва миру в гарячних серцях.
Духовність з цвілістю, де проби,
Вставляє в груди заржавілий цвях.
І вибір ставить сам на якір -
Служіння має різнобарвний блиск.
То честь і слава, гра, де докір -
Тінь Гамлета, квота у вічність - зиск.
26.02.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2016
Застигла, пестує погляд посивілі скроні,
Згорнув, мов оберемок, сховав у замок рук.
Теплом напоєні тіла і жар, дрож у лоні,
Два серця, що одне, злилися у спільний стук.
Спивала насолода біль довгої розлуки,
Падали з неба зорі - стелилися до ніг.
А ніч підхоплювала тихі гортанні звуки
І бережно несла в світанок, мов оберіг.
Твоя я, коханий мій, твоя, - лунало в ранок, -
П’яніла від любові окрилена душа.
Я так щаслива, що поруч ти, - ловив серпанок.
Богів то воля, мила, - єдина ти моя.
16.02.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016
Мій коханий, зійшли вже сніги,
Напувають ґрунти талі води.
Чуєш, теплі подули вітри
І лоскочуть, скубочуть заброди?
Їм не треба нарощувать крил,
Бо літають, хоч зроду безкрилі.
І несуть, при нагоді, сто сил,
Рвуть одежу що пес Баскервілів.
Та відмінність у них є одна -
Не зі злості усе те - природа.
А що ж люди? Ворожа орда -
Нищить землю мого тут народу.
Сходить сонце в червленій журбі
Та на бруствері наші клейноди.
Ти тримайся, коханий, в борні,
В твоїм серці дух волі - свободи!
11.02.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2016
Простирадло ночі повільно накривало нас,
Кожного порізно і водночас нараз.
Наші руки тягнулись навстріч:
Долоня до долоні, пальці до пальців
І в теплім сплетінні завмирали на мить.
Ти ривком притягував мене до себе,
Нахилявся і впивався в мої губи своїми,
Такими гарячими, м’яко-соковитими,
Що я чисто мліла від того твого цілунку.
Пристрасть наливала наші тіла,
Розпашілі, ми кидались в обійми один до одного.
Вітер розгойдував хмари, грався ними:
То ховаючи від нас місяць, то даруючи його
І розсип зір, котрі підморгували та манили нас.
З очей викочувались сльози і я видихала із глибини душі:
"Якби ти лиш знав, якби ж знав, як я тебе кохаю,
Як ненавиджу оту остогидлу війну."
А ти усміхався, ти ж солдат і витирав мою солоність,
І вона вже й мені самій здавалась недоречною,
І я прокидалась зі сну, і кладучи хрест молила:
"Господи, Ісусе! Пресвята Богородице, Діво-Маріє!
Спасіть і помилуйте! Вбережіть його, збережіть любов!
Зішліть мир землі нашій, нашій матінці Україні!"
07.02.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2016
Припадаю думками,
Припадаю губами
До тебе, мій воїне,
Любове моя ти земна.
Диханням,
Цілунком торкаюся шрамів,
Що зудять на тілі,
За що ця війна?!
Чи ми грішні вже тим,
Що не б’ємо поклонів
Перед тими,
Що хочуть у нас бачить рабів?!
Що стали на захист
Своїх же кордонів,
Що в душах наших
Дух волі іще не змілів?!
Хто ми, я запитую в Бога,
Де межі терпіння,
Що й в окопах солдат дістає?!
Чи то треба для цього
Якесь особливе везіння,
Щоби в розквіті бачити
Край свій, радіти - житіє?!
Ні, не в ранзі святих, певна,
Не святості прагнуть герої..,
А лиш гідними бути
Нащадками славних дідів.
Щоби злоба, захланність
Та здирство щезнули в апогеї,
Щоби гідності поклик
По здутих венах бурлив
І вогник праведного гніву,
Аж серце обпікав - не скнів - горів.
05.02.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016
Моя любове, мій порочний світе,
У частій тузі за тобою гину я.
Схиляюсь небесам, Боги, простіть, вже.
Кохання, - вагома частка мого буття.
Вдивляюся в смарагди красні ночі,
Що сторожать із Господом його життя.
Бо ж у війни безтямно-хижі очі,
Молюся ревно, аби вберіг, щодня.
Рахую миті, що злились у вічність,
Тамуючи тривоги із теплом навпіл.
Збираю в серці, склеюю стоїчність,
Щоб все перебороти вистачило сил.
01.02.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2016
Лебедями сизими хмарки в вишині,
Ой, скажи, милесенький, любиш ти чи ні?
Занесло порошею всенький білий світ,
А у душі весняно - зринула в політ.
Облягає серденько ніжності крило,
Що його тривожило: скресло, відлягло.
І у грудях розлилось - бухкає тепло,
Мимовільно зайнялось краскою чоло.
Прихилила голову до його плеча,
Хай коханням вірним нас Господь вінчає.
Щоб зима засніжена не мела стежки,
Щоб вперед і крізь бурю було легко йти.
25.01.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2016
Сліди втрачаю в холодній заметілі
І човен зупинивсь - вже річка не тече.
Малі сніжинки сиплються з неба білі,
Лягають невагомо на моє плече.
Стискаю весла замерзлими руками,
Крізь пелену зими сочиться теплота.
Тебе гукаю - лину у даль думками
І так тремтить на вії гаряча сльоза.
Ти там, де вогняні в мороці загати,
Де інший вимір мають цінності життя.
Серце тисне біль й не хоче відпускати,
Кричить до Господа розхристана душа.
15.01.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2016
Скапує віск - тріщить в вогні,
Мигає теплим світлячком.
Відкрита пляшка на столі,
Два келихи з п’янким вином.
Він та Вона - в очах іскра,
Відбиток душ - в сплетінні рук.
-Люблю, кохана, дорога,
Ти, чуєш, мого серця стук?
-Коханий мій, що то душа -
Метелик - враз розговіла.
І, як кришталь, така ж крихка,
Бережи,- аби вціліла.
27.12.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2015
Спирає подих приступ теплоти,
У грудях розливається рікою.
З тобою поруч завше б мені йти...
А що ж бо життя?.. Кишить зловтіхою.
Сіється мжичка з проклятих небес,
Палахкотить вогнем увись заграва.
Один на двох у нас з тобою хрест -
Кохання і любов - міцна застава.
Любов до роду, рідної землі,
Які любистком змалку напували.
На зорянім світанку солов’ї
І мати у дорогу проводжали.
Рухались стрілки часоплину літ,
Жало війни у серці України.
За підлість ворогам дамо привіт -
Вернете, вкладені у домовини.
18.12.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2015
Затишний дворик на вулиці М. Закревського зустрів її давніми спогадами. Лідія присіла на лавочці і їй ніби вчувся дитячий сміх, що лунав із напіввідчиненого вікна третього поверху двох кімнатки, де вони дружною сім’ю проводили довгі зимові вечори, такі, як от цей, - теперішній та нині він інший. Сумна, крива усмішка пробігла зморшкуватим обличчям, а погляд знову прикипів до вікна квартири, в якому загорівся ясний вогник.
Світло, ніби за помахом чарівної палички, вмикалось почергово і нараз у багатьох вікнах довгої п’ятиповерхівки, що стояла напів кругом, а з неба, всіяного мерехтливими зорями, повільно, тихо спадав на неї білий, лапатий сніг і вона заціпеніло дивилась на цю красу, а до горла вже підступав клубок болі, витискаючи глибинні, беззвучні сльози.
Рвучко підвівшись, Ліда витерла терпкі сльози і швидко пішла геть, а їй у спину доносились, закарбовані в пам’яті, слова двадцятиоднорічного внука, сина доньки і цьвохали, цьвохали, ніби батогом, - по плечах, пригинаючи ті нестерпним тягарем до землі:
- Чого ти сюди все ходиш? Ти ж сама підписала дарчу на мене і квартира стала моєю, вона моя, чуєш? Забудь сюди дорогу, не ходи, не підпирай собою стін, бо ти тут зайва.
Деренчливий трамвай, погойдуючись на рейках, повільно сунув Троєщиною, полишаючи позад Лідії колись щасливе її життя. Вона збайдужіло спостерігала за знайомими краєвидами, а думка, свердлячи мозок, напосідала тугою, пекла холодною безвістю:
- Зайва і не тільки для внука. Донька, кровинка, яку з такою теплою любов’ю виношувала під серцем, нещодавно попросила маму полишити дачу, що також, за дарчою, стала належати тій, бо Лідія, нібито, забагато вирощеної городини виносила синові до Києва.
Із задуми вивів голос кондуктора, що сповіщав про прибуття трамваю на станцію метра "Чернігівська".
Жінка встала і повільно пішла до виходу відкритих трамвайних дверей, а в голові вкотре прокручувалась думка:
Не чекала і від кого, від доньки та внука, що після смерті чоловіка, ті так жорстко обійдуться з нею, що вона фактично стане безпритульною та, дякувати Богу, син виявився милосердним до рідної матері і, незважаючи на невістчине незадоволення, прийняв її жити до своєї квартири. Правда, невістка свекруху просто терпить і при синові не каже на ту нічого та, залишаючись наодинці з нею, усім своїм виглядом дає зрозуміти, що вона і тут зайва. І Лідія йде з перед її очей , і майже цілими днями блукає Києвом. От і зараз, разом із сутінками, вона повертається на Оболонь, до свого прихистку, де любов ближніх до неї, матері, залишається такою неоднозначною.
09.12.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015
Ти пригорни мене, коханий, обійми,
Бо ж ти - в мені, а я - в тобі, хоч виднокрай,
У димній схованці з курних доріг війни,
Де кроплять "градами" в степу дикий курай.
В вечірній зіроньці мене ти спізнавай,
Що світить ясно в небі, як несеш дозір.
Твій вибір, милий, непростий, але розмай -
Теплом у безсоння - долі наперекір.
Вірю - настане, прийде новий день - новий,
Возвеличить рід наш вільною землею.
Ти - України син - її ти вартовий,
Поруч я - в думках, і я зовусь - твоєю.
04.12.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2015
Моє кохання, - міць ти крил,
Хоч часом тріпані вони.
Без нього світ мені без див,
Злостиві днів відсторони.
Холодний дощ кропить лице,
Стежкою долі вперто йду.
Тебе люблю, - шепчу про це, -
Любов у серці бережу.
З ласкою мовлені слова -
В душі відбиток теплоти.
І вкотре кругом голова:
Цілуй мене! Бери! Люби!
30.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2015
Гойдає вітер зріділе листя,
Що ще зосталось на мокрім гіллі.
Зраділе ж серце - щиро молися,
Торка усмішка вуста знімілі.
Далекий голос воркує стиха,
Ховає руки в теплі долоні.
Милого чути - то така втіха,
Пульсує жилка, тремтить на скроні.
Уява хилить в обійми любі,
Падаю нараз йому на груди.
Стікає ніжність по всій утробі,
Чека кохання нової згуби.
16.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2015
Мій ти Всесвіте, захований у сиві тумани,
Коханий мій, стоїш, закутаний в осінній спів.
Якби могла, серцем своїм припала би до рани,
Пила б цілунком біль, щоб дух життя швидше ожив.
Тепло і ласку назбирані, не боюсь повтору,
Із трепетною ніжністю перелила б тобі.
Я - жінка, проявила би терпіння і покору,
Бо я - люблю й тебе жадаю я - не нудь в журі.
Ти вихором надбіг, сяйнув: усмішкою, очима,
Стеливсь під ноги нам тоді зруділий листопад.
Тінь часу зустрічі та незабутня і значима,
Живе в душі моїй - в яскравих спалахах лампад.
05.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2015
Маленька дівчинка зіщулилась в душі,
Плаче без сліз, тужить у безголоссі.
Вінок з років вплітає осінь в золот-дні,
А вітер гладить сивину в волоссі.
Безглуздість втрат не вернеш знову по весні,
Печуть вогнем в знекровленому тілі.
Минулі почуття, ніби, згаслі зірки:
Обвуглені, знімілі і безкрилі.
Поглине кругла вирва нездійсненність мрій,
Засмокче їх та понесе у зиму.
Прошу лиш серце:"В сум’ятті не кам’яній,
Хоч часорух вперед й немає спину".
01.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2015
Ой, піду я до струмочка - на кладочці стану,
Покохала, милувала - не введи в оману.
Цілувала карі очі, пила солод згуби,
Упивалась, не питала, чи нема отрути.
Чи ж то любить її щиро, чи тільки сміється,
Припадає до личенька, а серденько б’ється.
Тепло ллється з грудей в груди, щем обдає душу:
"На війну йду, не тривожся, я, там, бути мушу."
Біжить струмок між камінням, журчить щось листочку,
Відпустила, не прохала дати їй відстрочку.
Без милого зустрічає вечір під вербою,
Летять мрії в край далекий, стоїть самотою.
30.10.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2015
Гуля вітер в чистім полі - дудить у дуду,
Гне травицю пожовтілу, кричить ворон:"Кру".
Над дорогою тополя шелестить гіллям,
Біля неї пастка з міни - гра смерті з життям.
До розтяжки-невидимки торкнулась нога,
Дрібна дрож з холодним потом дійняли бійця.
Бронь притисла хрест натільний:"Господи, прости!"
Між теперішнім й майбутнім химерні мости.
Розлетілися осколки - обдали вогнем,
Краплі крові червоніють під терен-кущем.
Побратими нахилились: " Друже, потерпи!"
Усміхнувся. Біль у грудях стиснули бинти.
27.10.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2015
Образ твій тихим смутком камкою у осінь,
Шкварить дощ на дахівках запальний гопак.
Червоніє калина - ще літечка просить,
Сорока скрекоче:"Відлетів уже й шпак."
Рвучко вітер зриває листочки із клена,
Голубками підбитими падають ниць.
Скімлить в грудях душа, аж до болю чуттєва
Та теплішає погляд від блиску дзвіниць.
Розрізає позолота нависле небо,
Розбігаються білі хмарки в сиву вись.
А у серці любов, як життєве те кредо,
І на зустріч до тебе знов думка біжить.
24.10.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2015
Від курликали сірі ключі,
Розчинився їх крик в піднебессі.
Увібрала земля ті плачі,
Стогне тугою в гаї безлистім.
Присмирніла й діброва руда,
В павутині тремтять пекторалі.
Десь вервечка років пролягла,
Крають душу утомлені жалі.
Жаль того, що чомусь не збулось,
Що на серці ятриться рубцями.
Що пером журавлиним вплелось
В стрічку осені, дану Творцями.
12.10.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2015
Чи шукаю спочинку, чи грань для душі,
Чи ту істинну мудрість, що щастям зоветься.
Сполохалась сутність - я сахаюсь глуші
Та чекаю, що ласка торкнеться сердечка.
Усміхнусь і розтопить образу тепло,
Хлине тихою ніжністю в здавлені груди.
Щоби там у житті не було, - те пройшло,
А любов допоможе неясність збагнути.
Відтіснить мимохідь сірих тіней крило,
Час розмірено тікатиме у майбутнє.
Що я є, що живу, тим уже повезло
І тому я люблю кожен день, як в останнє.
04.10.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2015
Тьохка серце соловейком,
Хоч й осінь надворі.
Стрепенулось тихим зойком,
Гріє душу в горі.
Стука ніжністю кохання
В сонячну кватирку.
Враз забулися зітхання,
Що не мали й спинку.
Із-за гори свіжий вітер
Вість несе веселу.
Із обличчя смуток витер,
Заманив до скверу.
Примощуся на краєчку,
На старій лавчині.
Зацілує милий щічку,
Миру всім, родині!
01.10.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015
Очима в очі, із серця в серце,
В обгортці з часу почуття.
Зціли пучками - хрестом, деснице,
Вже й він не той і я не та.
Любов-жебрачка скімлить в безсонні,
Світить зіницями у ніч.
Любов не вірить, що в беззаконні
Все навпаки й огарки свіч.
Й душею рветься, рветься у невідь,
Із фото шлейф - щаслива мить.
Веде кохання з Господом сповідь,
Молить любов, котра гоїть.
25.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015
Не заходьте в житті за буйки,
Там глибини незвідані й темні.
То так кажуть, а я ж навпаки -
Люблю глянуть в кутки потаємні.
Щоб пізнати всю сутність речей,
Копирснуся і в грязі, й у смітті.
Йде понуро в пилу фарисей -
Благочестя - то фальш на обличчі.
Честолюбства хвалебності крок
Відтісняє духовність в комірки.
Лиш життєвості жорсткий урок -
Поштовх змін - видозміна оцінки.
15.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2015
Ти подай мені руку, підем разом до осені в вальс,
Закружляємо з листям в ритмічнім повільнім танку.
У дуплі, в старім дубі, вітер в струни дмухне, в контрабас,
Кволим крильцем метелик тріпне і злетить - рандеву.
Рудо коса ж красуня стишить хід свій на хвильку в садку
І насипле в поділ спілих груш, їх тобі простягну.
Соковиті, медові, як губи, що жадні цілунку,
Пригорни до грудей, мерзнуть ноги, ступивши в росу.
Розпашілі обоє, скинем вагу минулих років
І сп’янілі тіла заполонить музичний запал.
І забудуть серця гулкий рух тих нав’язливих кроків,
Ми з тобою поринем душею в чарівності бал.
11.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015
По житті йду, як вмію, як можу,
Підставляю, як треба, і ніжне плече.
Навстіж серце й думки не триножу,
Хоч, буває, сколовшись, й жалію про те.
Йду у пошуках: істини, віри,
Що кермує на сяйво небесне вночі.
Обізветься в душі серце ліри,
Зрине піснею там, де кричали сичі.
І вливаюсь єством в позолоту,
Поступ осені дріма до часу у нас.
Та дає доля кожному квоту -
Нести молодість іскрою сміху в очах.
11.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015
Не питай чи тебе ще кохаю,
Чи чекаю, як зійде зоря.
Почуття, що стіна водограю,
Ллють у тебе тепло не дарма.
Переповнюють річку терпіння,
Ніжність хвилею б’ється об час.
Й особливе не треба везіння,
Думка лине до тебе всякчас.
І стає на сторожі спокою,
Так потрібен тобі він в строю.
Буду я й богинею, й рабою.
Ти, вертай! Я чекаю! Люблю!
09.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2015
Дощ і сонце. Вони золотавою стіною облягають висотки, тихо так лягають на тремтяче гілля тополі, молодого дубка, що мужньо стримує напругу і торкаються мене, мого серця, де встромлений спис щему, що так тисне та нікому вийняти його. Біль кам’яніє, застеляє собою світ, де й любов - не любов і зрада - не зрада, бо цей світ породження зубожілості, мілкості духовної, що не бродом вимірюється, а цинізмом, прагненням зміїної вищості, світ війни, де слова розходяться зі справами, холоднокровно підмінюючи поняття честі на розбрат і розходиться він поміж людьми, і частують ті одні одних кулями, вогнем, і гордяться з того. А де мірило глибини занепаду? Як вернути у дитячі очі ясну наївність, коли там уже поселився страх і чи не тваринний страх, власне, підштовхує загарбників до ще більшого занепаду, бо стоїть їм поперед очі діяннями їхніми та обливає холодним потом тіло, забираючи нічний сон собі, полишаючи натомість внутрішній, безголосий крик зраненого звіра, що готовий кинутись на самого себе та себе дістатись найважче і людина продовжує накопичувати в собі зло та виміщати його першочергово на безневинних та беззбройних, на тих, хто не спроможний фізично чинити супротив. Оманлива обнадійливість. Любе зло рано чи пізно буде наказане і ця кара дістане кожного рашиста, що ступив своїми брудними чобітьми на нашу землю.
Смерть ворогам! Слава Україні! Героям Слава!
08.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2015
Ох, заховаюсь в горох,
Наскубаю бадилин,
Повішаю їх на тин.
Щось позаду: гуп, торох,
Порахую я до трьох.
Так минає п’ять хвилин,
Оглянулася на млин.
Меле млин, летить мука,
На яблука осіда.
Червонобокі - не до кпин,
Покотились - нема спин,
Де ореться борозна.
Масний ґрунт торка леміш,
На стерні там білий цвіт.
Вітер люляє квітки.
Сплять ромашки - будь тихіш,
Хай дрімають - не буди,
Від межі повзуть плуги.
Охнув цвіт, плаче стебло,
В небі сонечко зайшло
За сірі та за хмарки.
Крапле дощ - так холодно
І на душі голодно.
Бруд в калюжі - йдуть круги.
07.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2015
Не зупинити час, не зупинити,
А серце рветься із полону мрій.
А серце прагне, прагне просто жити,
Щоб чіткий ритм, щоб не давати збій.
А мжичка облягає небо синє
І річка стогне поміж берегів.
Та в осені обличчя безневинне,
Хоч нею не один вже захворів.
Тепліє погляд у зруділім листі,
Де прихисток сумнівний горобців.
Вернути б молодість в запальнім твісті,
Гріховну безневинність й поготів.
Та осінь запечаталась на скронях,
Тим раннім приморозком в завитках.
В душі роки пережиток схоронять
І сум, зачаєний дощем в очах.
06.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2015
Спить моя Муза, так щиро, мов та дитина,
Під голову долоньки і усміхається вві сні.
В осінніх барвах простелилась скатертина
І котяться по ній рядочком рум’яні калачі.
Стишився вітер, ані шелесне у листі,
Яблука гріють на сонці бочки свої запашні.
І зір купається у золотім батисті,
І Муза присідає на роздуми, на старім пні.
Лентою події - випробування долі,
Де воля гартувалась, з грудей виймаючи ножі.
В житті не раз волало серце прісьма пробі,
Але сходило тепле сонце - ховались в тінь вужі.
05.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2015
Біжать слова все змійкою рядком,
Їх підганяє думка-хворостина.
Аж раптом пустота - швидкий облом,
Тілом мурашки і змокріла спина.
Ловлю ту думку, що тіка прудка,
Та рветься, що оте старе мотуззя.
Шукаю знов - знаходжу реп’яха,
Ну, от маєш, - таки міцне подружжя.
Та, постривай, є з цього гарний зиск -
Відкинь старе - вперед ступай ти сміло.
І, як болить, щоб чутно було крик,
Щоб слово і пекло вогнем, і гріло.
29.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2015
Лілове небо, лілові хмари,
Надбіглий вечір - сирець примари.
В глухої ночі такі от чари,
Що тиша висне - не чутно чвари.
Спить соловейко в гаю на вітці,
Лячно зозульці - малій сирітці.
Де ж прихилитись одній голівці?
Бо ходить щастя тільки назирці.
Сплакнула й квітка - вмилась росою,
В’януть пелюстки, а що з красою?
Налетить вітер - зірве - не встою,
Знайду спочинок під осокою.
Журчати буде мені струмочок,
У серцевині збере клубочок.
Бабине літо вчепить разочок -
Срібне намисто, мов оторочок.
Запалить осінь навкруг заграву,
В вогні дерева - їй те по праву.
Курли тужливе зронить пір’їну,
Вертай же, весно, на Україну!
29.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2015
Впиваюся вустами у вуста,
Милує погляд, пестить обличчя.
Моя любове, чом ти не проста,
Чом ти лавина, де протиріччя?
Бува, накриєш шквалом почуттів,
Сипнеш вуглинок гарячих в груди,
Запалиш тисячу в них світлячків
І підмішаєш у хміль отрути.
Й наляже осінь нараз на душу,
Вітром розтріпається волосся.
У серці віра подасть проскурку,
Стену плечима, чи те здалося?
І знову стану я на стежину,
Тебе, коханий, буду чекати.
Притисну фото. Жаль, часоплину
Не зупинити, не упрохати.
28.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2015
Осколками гарячими улучив в серце,
Із жаром холод у зворохобленій душі.
Аж стерв’ятник кружляє, ти де, відкупнице?
Моя ти, доля, ласки твої такі скупі.
Тіло ж відозвою плоті колуном в розум,
Шматує сутність, на кусні рве:"Спинись, не йди"...
Маячить в тіні днів невідворотний фатум
І голос Ангела шепоче: "Усе прости"...
"Прощаю".., - заледве чутно - порух губами
І ніжність, тепло: живицею, струмком в стовбняк.
А колом прут - пече - не розведеш руками,
Що не підвладне волі - не зміниш те ніяк.
23.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2015
Чи ж то думки твої про мене, чи ж бо ні,
З душі переливаю ніжність в тіло.
Минають теплі дні, без тебе щось сумні,
Аж серденько в чеканні заболіло.
Сумом й полотнище гаптоване, слізьми,
Стібки хрестом у вишиванці з льону.
Вкладаю все єство в слова, щоб не цвіли,
Щоб вберегли - на службі ти закону.
А що сьогодні вбраний у важку броню
І форма захисна - кольору хакі,
Уклін низький тобі і всім, хто у строю,
Щоб квітла вільною Вкраїна в праці.
21.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2015
Розстелився туман до схід сонця в яру,
Налягає на кетяг червоний калини.
Спочива вітер там, спогляда на зорю,
Розгулявсь в серці щем, чи то так, без причини?
В високості хмарки геть деінде пливуть,
Тінь кладуть на крилечко, чіпляють край хати.
А думки все біжать, а думки любов ждуть,
Хоч любов те ще щастя, що може й карати.
Хай карає, нехай, у порівнянні суть,
Віра істинна в душу закладена снами.
Крізь тіла паралелі пізнання ведуть,
У відозві безмежжя єднання містками.
20.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2015
Земний мій рає, ти моя любове,
Скільки тобі присвячено пісень.
Стрімголов, в небо передсвітанкове,
А піді мною дзвони "дзень" та "дзень".
Пливу лебідкою у Всесвіт сивий,
Чіпляюсь тілом зіркових вогнів.
Запалюють ті в серці цвіт червлений,
Що гонить жар, щоб в венах клекотів.
І не питай:" Що ж було поміж нами?.."
Ви такі різні, як то янь і інь.
Твою духовність я пила роками
Та гріх із ним підняв мене у синь.
18.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2015
До задушної серцю жари
Пробивається в синь надвечір’я.
Пасма сірі спуска із гори,
Ті звисають донизу ганчір’ям.
І біжать під затишний карниз,
Де воркує голубка в печалі.
Скоро осінь пошле падолист,
Впише в душу прийдешні скрижалі.
Розворушить минулого сон,
Втисне в нього гроно горобини.
Не будуй собі з величі трон -
Зникнуть може любої хвилини.
16.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2015
Ой, летіла душа на Олімп до Богів,
Притомилась в путі, бо з далеких країв.
Примостилась спочить - річка йде з берегів,
Мочить крильця вода - додає тягарів.
Їй би щастя знайти та й метеликом ввись,
Та круг неї вогонь, тільки, знай, бережись.
Та круг неї стіна, нависа:"Ти змирись,
Не усім, бач, літать, до землі прив’яжись".
Гірко стало душі - мутить погляд сльоза,
А надія в ту ж мить підставля рукава:
"Ти поплач, коли так, - й потекла борозна,-
Але рухайсь вперед доки ти ще жива".
12.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015
Вітре мій степовий, я ж бо Мавка твоя,
А квітуча Волинь - то моя є земля.
Там світила мені до схід сонця зоря
І купалась я там в чистих росах з маля.
Там бриніли хрущі у садку навесні,
Жебенів потічок після зливи дощу.
І хмелив мене дух пуп’яків на сосні,
Йшла на прощу душа по водицю святу.
Припадала в молитві до ликів благих,
Щоб любов зберегли, листопад що приніс.
Щоб діждалась тебе із далеких доріг,
Щоб на руки узяв та до серця притис.
09.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015
Пооране поле - не плугом - вогнями,
В немилості Божій лежить перед нами.
Руїна навколо, руїна у душах -
Чини-можновладці загрузли в баклушах.
Спітнілі сорочки не в них, а у черні,
Тамують ті спрагу в найближчій кав’ярні.
В диму сигаретнім розмови зболілі,
Полощиться розум в порційній жаливі.
Чи то пасинки ми, чи сучі ми діти?..
Полуда в очах, чом не смієм прозріти?..
Що нащадкам у скарб - одне марнослів’я?..
Загублене я, як простити?.. Знічев’я?..
09.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015
Сходило сонце. Повільно викочувалось із-за каркаса зруйнованого, зрешеченого кулями та снарядними осколками будинку і нависало над ним тим смертельним продовженням ночі, червонявою загравою.
Щоб не заснути на посту, а вранішній сон такий зрадливий, напосідає на обважнілі повіки, що мимовільно туляться одна до одної, склеплюючи очі, він жував суху стеблинку, яка віддавала гаром недавнього градового нашестя від лопотіння якого ще й досі дзвеніло в вухах відлуння наче, від камінців, що падають на бляху. А веселий зайчик, йому байдуже до втоми бійця, знай, блукав по обличчі того і таки витиснув заспокійливу усмішку. І якоїсь миті здалось, що вже й нема загрозливої небезпеки поруч. Бач, он і горобчик обізвався з надломленої вербової гілки.
- Живий! Живу! Промайнула в голові думка і теплою хвилею відгукнулась у грудях, де билось його гаряче, загартоване в боях, серце. І полинула в затишну домівку до рідних, заглянула у сквер, де під розлогим кленом стояла стара лавочка, улюблене місце відпочинку та роздумів. А потім прожогом гайнула на плесо, з жовтогарячим піском, озера і він уже, розмашисто розбиваючи хвилі дужими руками, був там, на самісінькій його середині. Прохолодна вранішня вода лоскотала плечі... Та ні, то не вода, то ротний торкав за рукав, повертаючи солдата до жорсткої реальності і злегка закашлявшись, трішки простудженим голосом мовив:
- Втомився. Іди відпочивай.
Черево шахти спритно прийняло бійця в свої прохолодні обійми і він заснув тривожним, короткочасним та тихим сном, що знову переніс його за тисячі кілометрів від скаліченої війною, сповненої гіркого стогону землі.
07.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2015
Приспи мою пильність, обійми ще хоч раз
І розлий з вуст солодку отруту.
Хай заграє в душі тиху музику джаз
І теплом змиє з тіла простуду.
Й ти мене босоніж поведеш на вівтар,
Йтиму слідом сліпа, безголоса.
І зупинить всі стрілки старенький дзигар,
Щоб відчула - то милість є Божа.
Прихилюсь головою до твоїх грудей,
Вчую стукіт крізь щем я сердечний.
Заспіває в гаю "віть-тьох-тьох"соловей,
Він, як я бо, довірчо-безпечний.
04.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2015
З нетлінним у тліннім, обута в личаки,
Брела по дорозі буття.
Підвіскою зашморг голодної сили,
В миру, що любов’ю рекла.
Блаженна по духу, в доцільній офірі,
У серці молитву несла.
Благеньке те дрантя - накидка на шкірі,
Сочилася кров - не вода.
У солоді муки тривоги розлуки
І чаша Ґрааля, візьми.
Юродивий чує та волю гартує
І спати ляга, де зірки.
І Всесвіт мінливий його огортає -
Не в славу дзвінкі мідяки.
І жайвір не все його зранку стрічає
Та він не бере те взнаки.
І кожен з них має по своїй же вірі -
Вогонь, що до кості пече.
Як втомлені стануть нараз відпочити -
Відчують підтримку, плече.
03.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015
Ой, у полі, що край шляху, розрита могила,
Там літає сизий сокіл розпростерши крила.
Мочить кості в землі білі скупою сльозою,
Розверзлось над ними й небо - плачеться грозою.
Летять блискавки в могилу: " Чий ти будеш, сину?"
А десь мати біля хвіртки тамує провину.
Видивляє впалі очі на стежку, що в’ється,
Сушить холод її груди, а лихо сміється.
Одним-одна - одинока. Болять старі ноги.
Ухопилася, де серце, здалось, чутно кроки.
Та лиш вітер обіймає розхристані груди,
Ще, як вечір, зірка з неба падає їй в руки.
01.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2015
Твої чотки тримаю в руках,
В них тепло любих рук ожива.
І тікає від мене геть страх,
Ген, у степ, де клубить ковила.
Я ж біжу в волошкові поля,
Де від сонця вмлівають хліба.
В ім’я Духа Святого, Вітця,
Нехай прикрість тебе омина.
Я ж хмаринкою з неба всміхнусь,
Торкнусь вітром до твого чола.
Бережи себе, ну, хоч чуть-чуть,
Ти в мені й я сама - не одна.
30.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2015
Душа вигнанцем рветься з путів тіла,
Тіка від пустоти щоденності суєт.
То глумом повниться, в виразках ціла,
То із твоєю створює міцний дует.
Їй би знайти золоту серединку,
Так, ні, із крайності кидається у край.
Прагне волі чи шукає спочинку,
Прийми її таку, як є, і не картай.
Не карай - карається сама давно,
В крихкому задзеркаллі любов основа.
На повні груди викрикнути б:"А то",-
Й завмерти, аби слова стали полова.
30.07.15
***
Я тебе відпускаю, біль в душі затисну,
На постій холод маю, хоч тебе і люблю.
Ти ж бо звик любуватись собою,
Що тобі до чужої душі,
Хай вмивається вщент гіркотою,
Було б тільки комфортно тобі.
Що брехня... Ти зріднився із нею,
Вона стала твоїм другим я,
А що топчеш чиєсь шестернею -
То ж не твоя є - чужа біда.
Пам’ятаєш, казав:"Я змінюся", -
Та забувсь, лиш оговтавсь, нараз.
Кисло якось собі усміхнуся,
А тобі - хай все буде гаразд.
Попри все, бачу зранене серце,
Що метається в клітці подій.
Хоч життя - то не чисте скельце,
Не спіши сам бруднитись, прозрій.
28.07.15
***
Кидаю в прірву власні почуття,
Серце наштрикую на гострі вили.
І кровоточить тіло в небуття,
Кричу:"Почуй мене", - що маю сили.
Та тисне клята тиша на мізки,
Куций кінець відрубує в надії,
А, якби зараз, враз, і залюбки
Припасти до тебе - кохання мрії.
26.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2015
Сиджу, застигла з ручкою в руці,
Чистий папір зволожила сльоза.
Шукаю слів, щоби твоїй душі,
Донести ту любов, що не вмира.
І в склепі ночі світить світлячком,
Й твоє тепло торкається пера.
Вертає час кохання, де обом,
Хмелили голови танки гріха.
У млості падали й летіли ввись,
Боги благословляли звідтіля.
Коханий мій, ти тільки не барись,
Твоєю хочу бути, я - твоя.
23.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2015
За жінку цю порву любого,-
Читаю в погляді твоїм.
У далеч дивишся ти строго,
Я ж радію, зову своїм.
Черпаю ніжність крізь суворість,
Що проливається з душі.
Ще іскорки в очах, гарячність,
Що з серця ллється в тишині.
Дивлюсь на фото із теплотою,
Перед очима щастя мить.
Була пора та золотою,
На все кохання, що п’янить.
21.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015
Нету мужа, нет и денег,
Дать бы царю, кубарём чтоб в ельник.
И почём же небо зря копчу?
"Косят зайцы, косят зайцы трын-траву".
Плюхну гордая в подушку,
Кто шепнёт мне, милая ты душка?
Прыткий ветер в форточку летит
Да круглая луна глядит.
Красны звёзды пляшут, пляшут хоровод,
А душа в теле жива живёт.
И летит к тебе навстречу,
Эх, прижаться бы да к тёплому плечу.
И делить, что есть на двое,
Мое сердце ведь в конвое,
Радость, горесть и надежду
И одну на всех Победу.
20.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2015
Не тримаю в душі я образи,
Теплотою сповняюсь уся.
Маю діти, онучку - то зрази,
Ніжний трунок мого є життя.
А що біль відчуваю я часто -
То уроки в дорожнім пилу.
Лиш би в серці запалене гасло
Не лишало у скруту одну.
Щоб горів каганець із любов’ю,
Де бичує хрестом майбуття.
Я схилюсь у молитві жертовно,
Будь щасливий, за ради Христа!
18.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2015
Пекла оладки з думкою про тебе,
Заповнювала всю себе тобою.
І була в душі незмінна потреба -
Злітала душа в небо ластівкою.
І тріпотіла в повітрі крильцями -
Тебе шукала в безмежнім просторі.
З серцем здавалися погорільцями
Та не хотіли й крихти стервозності.
Замішували в грудях щем і радість,
Щастя, що привелось тебе зустріти.
І розповзалася по тілі слабкість -
Жадання знов кохати і любити.
12.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2015
Люблю, - і полилися тихі сльози,
Так може плакати тільки душа.
Зову, молю, стискаючи тривоги,
Що в моїм серці селяться щодня.
Гарячий погляд, милі чорні очі
І з лукавинкою веселий сміх.
І ніжність рук, котрі в щасливі ночі,
Доводили до забуття. То гріх?..
Щоби хмільні тіла були в знемозі
І часті дихання двох в унісон?..
Тебе чекаю знов - ти десь в дорозі,
Скоро вже північ, ніч, де сон - не сон.
05.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2015
Жалю не потребую, хоч й плаче серце
І рветься із грудей, й стогін любові шле.
Вогонь в каміні, ще спомином крісельце,
Де ми сиділи вдвох, ти обіймав мене.
І не було поміж нами більш нічого,
Тепло кохання полонило всі світи.
Схрещені руки бажали лиш одного,
Щоб усамітнитись, хіба то був не ти?
Хіба то не ти купавсь у поклику тіла,
Не говорив у екстазі ніжні слова?
І розчинялась я в тобі, боготворила,
Ти був тоді моїм, а я була твоя.
03.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2015
Мій буйний вітре, де ж ти, любий, прихилився,
Чи дощ тебе січе рясний, чи сонцем вкрився?
Чи ліг спочити десь ти між гілок берізки?
Якби ж я знала де, йшла би до тебе пішки.
Дарма, - змучена далекою дорогою,
Припала би до тебе я шовковицею.
Зняла би з душі твоєї усі тривоги,
Ривком зірвала б з тіла приношені тоги.
Розкошувала б в чорнім, кучерявім чубі,
Віддалась би начисто я шаленства згубі.
Милував би, напувала б коханням сповна,
Забрала ж тебе, мій милий, чужа сторона.
02.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2015
Тягнуться повільно дні, проливаються мжичкою з очей,
наповнюють собою впалі зіниці збіглих років.
Припадаю пам’яттю до їхніх розпливчастих,
подекуди ледь видимих, запилених слідів.
Гортаю пожовклі сторінки часопису,
здмухуючи з них пил та вишукуючи вузли
ключових події, повертаюсь до їх витоків.
Біжу босоніж шовковистими травами,
підошви моїх малих ніжок топчуть квіти.
І синє небо віддзеркалюється в калюжах,
І усміхається сонце, і чайки кличуть ввись.
А згодом доля припасовує й мені чайчині крила,
тільки підбиті, і перші рани так боляче кровоточать.
Збираюсь із силами - встаю і лечу метеликом
до світла, і сама стаю світлом для інших.
І наповнюю сутність теплом, почерпуючи мудрість -
досвід давнини, бумерангову невідворотність.
І заодно перевтілююсь - дике оленятко зникає,
поступаючись місцем вовчиці - хранительниці сім’ї.
Родина, рід, країна - ось основні критерії,
носії золотої жили, що ніколи не зміліє,
не кане в Лету, якщо кожен з нас буде вносити,
та лишати на спомин майбуттю свою,
окремо взяту, посильно-уособлену лепту.
02.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2015
Заглядає ніч в зашторене віконце
І хилить зір утомлений в солодкий сон.
Тремтять повіки:думку б прогнати конче,-
Вона ж, тікаючи, ховається між крон.
Вже й вітер угомонивсь, уклався спати,
І ясний місяць тулиться до зірочок.
Як же хочеться любити і кохати,
Щоб відчути твого серця тепла ковток.
Аби в обіймах дві душі жебеніли,
Укупі підіймаючись у небеса.
І млість в тіла гарячі поквапно лили,
Одне в одного пили хмелю почуття.
30.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015
Сипнула нічка з неба у пригорщі зірок,
Посеред всіх твоя, єдина, - наймиліша.
Душу теплом осяйним оділа в яломок,
Вигнала злидні геть - я стала зовсім інша.
Світ незвіданий відкривсь мені - кохання синь,
Летіли в безмір я і ти - маліла осінь.
Цідила крізь тіла любов сиву нетлінність
І лився шепіт: ще, - й було відсутнє, - досить.
І трунком вогняним наповнювались єства,
Гаряче дихання гойдало наші груди.
Те єднання хмільне, де незабутня краса,
Вписалася у спомин ярликом спокуси.
26.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2015
Я іще є чи вже мене нема,
Котиться сонце колесом між хмар.
З душі зривається терпка сльоза,
Наповнює собою каламар.
Вмокну перо і букви, що криві,
Складу в слова і відішлю листа.
Горять признання, правда, не нові:
Люблю! А серце так біль шматує...
Тривожна тиша стукотить у скронь,
Здригаюся від зичного дзвінка.
Милий, ти де? Від самоти боронь,
Хай би я назавше була твоя.
24.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2015
Прихиляє уява згорьовану землю до серця,
З шепотом тужним, що рветься, поклін тіло низько їй шле.
Україно моя, рідна ненько, в пізнанні безчестя,
Терпиш стійко наругу ти гірку за діяння пришле.
Припадаю душею до ран кривавих у любові,
Із лона матері сина - кровинку, на службу даю.
В зболенім зорі мольба на захист у Божім покрові,
У грудях тривога і гнів, що киплять... А я все молю.
Вклякаю, пропускаю крізь себе всі жіночі сльози,
Коліна пече розжарений сонцем затвердлий пісок.
Лопати дітей вгризаються в нього - вогняні грози,
Розум благає здорового глузду - доцільності крок.
22.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2015
Між квіткових сонечок на лужку,
Сидить моє сонечко, як в вінку.
На голівонці пломеніє цвіт -
Маківка в волоссячку, знай, горить.
Споглядає внученька на красу,
На ромашки білі, що у танку.
На барвистість шовкову ніжних трав,
На жучка чорненького, що кружляв.
На бджілку, оту, котра носить мед,
Бринить обважніла - летить вперед.
Темні очиці проводжають вслід,
Аж мама гукає: "Доню, обід".
21.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2015
У кожної людини має бути своя гавань, пристанище душі, де б та могла очиститись, відпочити, набратись нових сил, храм беззастережної відданості та любові, торкнувшись котрої, душа сповнялась би теплом і інерційно віддавала б своє.
Циклічність кругообігу - потенційний вимір добра, прагнення його домінантності
над темними проявами людської сутності, яка, в часи випробувань, особливо гостро постає перед нами, де паростки зла, якщо їх не виполоти, стають розлогим кореневищем.
19.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2015
Чекання сум осою жалить груди,
Безпутні дні збирають шлейф думок.
Скімлить серце, що любо - не забути,
В долі вимолює щастя оброк.
Й голосять дні пошерхлими губами,
Душа вдивляється за горизонт.
Летять слова у небо голубами,
Летять до милого, туди, де фронт.
І нова зморшка на марнім обличчі,
Ночей безсонних свідок то німий.
Хапає тіло опостилість в кліщі,
Живи, коханий мій! Вертай живий!
16.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2015
Змарнілий день взяла в облогу ніч,
Чепурить в небі зорі пурпурові.
Склада душа перед собою звіт,
Спокою прагне, де би твердь в основі.
А в думці те, що так і не збулось,
Від чого ще болить у грудях досі.
Загублена любов, чи то здалось?
Так чом чуття, що зупинивсь на кросі?
Й збиває дихання сердечний щем,
І зір тепліє, де рідний силуєт.
Лама тасовані слова ущент,
Любов взаємна - то без ціни браслет.
09.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2015
Хтось квапливо проходить повз,
хтось опускає донизу полохливо очі,
а у душі моїй заклякнув зойк,
потеревенити є запросто завжди ж охочі.
Ось, тут вона - у всій своїй хижій красі:
без рук, без ніг - то хлопці все міцні,
в розквіті сил - такі ще молоді.
Не будь наївний, не думай, що війна -
те клопіт інших і не твоя біда.
То лихо спільне - в стогоні земля,
де гусениць брязкіт, мов сарана,
повзуть непрохані у хату гості,
спочити б всім їм на погості
і забиратись геть в дикі степи.
Невже прийшли часи орди?
Історії сліди б слід пам’ятати -
спинили її хід в горах,
що величають й нині бо - Карпати.
Орли ж голодні не стануть спати
й не зложать дужі крила від утоми,
у скелях не надовбаєш схрони,
коли біля гнізда чаїться небезпека.
І з теплих країв вертає лелека,
щоб рід новий зачати на своїй землі.
Стривожено, в далекій чужині,
корінням в неї не вросли,
спостерігають переселенці, заробітчани
і моляться, боліють серцем за Україну,
вона на всіх одна у нас - єдина.
Не діждетесь, ординці, - не буде згину!
08.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2015
Із народження я від сохи: з діда-прадіда, батька,
Почуваюсь у полі що в небі високому пташка.
Так хвилює мене тут пахуча барвиста ця казка:
Хилять маки голівки свої і чебрець, і ромашка.
Наливається хлібом зерно в полум’яній оправі,
Ллють на душу тепло в білих хусточках сонечка милі.
Гойдаються джмелі, скупані в медоносному сплаві,
Надривно гудуть на квітках тендітних - розважно-хмільні.
Заливистий жайвір гостей зустрічає в високості,
Чайка квилить і плаче, кружляючи біля гніздечка.
І тікають з капусти зайці, і ховаються в просі,
І так любо мені, і так горнеться синь до сердечка.
07.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2015
За туманом з диму, з сажі в’ється стежка лугом,
Там стоїть козак на варті, та й у парі з другом.
Чують "віть", де лист кручений, збитий, соком плаче,
Попід хмарами кружляє, хижий ворон кряче.
Ти не крякай, ворон чорний, на все - відступися,
Захищаємо ми землю, а кров - не водиця.
Захищаємо із честю - на те Божа воля,
Завелась у краю нашім ординська сваволя.
Вогнем палять нас фугаси - зупиняють стрілки,
Та нехай у вороженьків трясуться віджилки.
Стоїмо ми насторожі матері-Вкраїни,
Наші цінності - свобода! В гурті ми - єдині!
04.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2015
Сходить сонце над горою, ллє світло донизу,
Біжить життя все рікою до краю карнизу.
Дав Бог всякому серденько і душу, і розум,
Щоб творив по честі долю і не робив безум.
Бо буває, що буяє дерево зелено,
А в середині трухляве і живе все темно.
І душа квилить холодна, зубожіла й боса,
І заклякла у поклоні на намітці з проса.
А буває посилає тепло й порятунок
І так щедро, як хотів би, не вбереш у клунок.
Світ широкий - кожен знає - не всі хочуть знати,
Що добро славить дорогу, невдячність - то грати.
02.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2015
Ех, розтягни, гей, музикО, міхи на всю руку,
Хай співає баян душею - маю задуху.
Так серденько штрика колька - хапаюсь за груди,
Чи туди хтось ненароком сипонув отрути?
Чи роки, ті, що збігають, й загубились в лузі,
А зозулька не кукує по всій тій окрузі?
Чи то день краплистий дощик освятив водою,
А мене забув скропити - пішов стороною?
Побіжу ж я в чисте поле - стану серед лану,
Розвій журу, вітре свіжий, - не введи в оману.
Хай же доленька поверне на тверду дорогу,
А як йтиме крутим схилом - дасть пересторогу.
31.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2015
Ти люби мене, милий, кохай, від зорі до світанку
І, хай цілому світу не буде в цей час до нас діла.
Випий жур поцілунком з очей та милуй мене, бранку,
Зірви одяг увесь і занурся у запахи тіла.
І впаде на тебе любов - моя спрага ненаситна,
І підхоплені диким танком закружляємо в парі.
І жага чаруватиме нас - солодко-оксамитна,
Відкриємо себе ми в новім, осяйнім ареалі.
Й обіймуться єства на найвищій пісенній октаві,
Аби вирвать з гарячих грудей хмелю ойк барвінковий.
Ми впадем у зім’яту постіль - порадієм заграві,
Усміхнемося сонцю - воно - свідок наш випадковий.
30.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2015
Щось підкрався смуток до мого обличчя,
І з очей вологих витиснув змію-сльозу.
Й розриває серце, тисне так обручем:
Невідомість, відстань - відміряло лихо мзду.
Душа неспокій відганяє невміло
І бурлить, карається на хвилях почуттів.
Ніжність і тривога у парі осідло
Та тепло у грудях б’ється в цілий ряд пластів.
Я ж бо так молила цю любов у Бога,
Зустріч неминучу він з небес ясних зіслав.
Будь сторожем, доле, аби рока склока
Не сміла кохання вибити зі щастя лав.
28.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2015
Грай же, моя скрипко, звесели співом серденько,
Як приїде ж мій миленький - обійме любенько.
Хай дорога йому буде встелена пісочком,
Я до нього відізвусь теплим голосочком.
Я до нього відізвусь ніжними словами,
Він пригорне мене міцно дужими руками.
Так пригорне, поцілує, аж душа зімліє,
Поміж нами в темну нічку любов запанує.
Посиплються зорі з неба, а місяць всміхнеться,
По усьому моїм тілі вогонь розіллється.
Розіллється, переллється коханому в груди,
Грай же, моя скрипко, хай війни в світі не буде.
26.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2015
Люблю його, люблю, що може так й негоже,
Без нього сум в серці ношу у дні пригожі.
Вкрий його крилом своїм, Ангеле-стороже,
Щоб сумніви душі не теребили жодні.
Нелегкий шлях - служити боротьбі, народу,
Стояти мужньо на посту в любу погоду.
Мати кремінь в серці - виборювать свободу,
Не ослабити в собі козацького роду.
Люблю його, люблю, аж пече в грудях вогонь,
Теплом скубоче мозок та частує тіло.
Ривком стискаю руки тремтячі біля скронь,
Підтримай його, Боже, щоб життя зоріло.
25.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2015
Душа моя, що тополиний пух,
Випорхує з тіла і блукає.
Зірвала давній та сверблячий струп -
Років громаду, - візьми їх, плає.
Очищуся в легенькім сповитті
І надщесерце зрину в синяву.
Молитись буду, щоб у цім житті,
Призначене пізнати рандеву.
Користю сповнитись ради добра,
Теплом ділитись, що в серці маю.
Терпляче нести даного хреста,
Все до денця вичерпати з паю.
23.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2015
В твоїх обіймах смерч вогню,
Ловлю себе на похоті занози.
На двох постіль в думках стелю,
Із вій зриваються пекучі сльози.
Образ в очах, мов наяву,
Ось тут сидів, там цілував у губи.
А там, залізши під пахву,
Сопіла мирно, тихо так - без згуби.
Згуба ж на зирці йшла сама,
Розвиває плоть, полонить бажання.
Кіптявою пахне ковила,
За злочин має бути покарання.
23.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2015
Похилилась калинонька на стару могилу,
Білим цвітом обтрусила галузку, що тліла.
Пробилася із земельки молода травичка
І учулася калині залпів перекличка.
Загублені людські душі волають до Бога,
Крізь роки вита в повітрі сердечна тривога.
Безневинних катували зірчасті ті звірі
Та воздалось їм із часом по їхній же вірі.
Хрестувала пам’ять навіч клеймом супостата,
Бо творили зло без міри, за те і розплата.
Не спішіться панувати на чужій царині,
Бо прийдеться й вам спочити рано в домовині.
17.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2015
Блудливо-грішна, Господи, прости,
В гарячім серці стримую прокльони.
Братаєшся з війною знову ти,
Я ж й не шукаю тому заборони.
Перченим жмутком падають слова,
Душа по вінця сповнена тобою.
Єство ненаситне - кругом голова:
Слабка, люби мене, люби такою.
Стирає грань, де ніч і день, жага,
Міцних обіймів спомин всюдисущий.
Ти - раб війни, а я - твоя раба,
Нас не розлучить й ворог найлютіший.
16.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2015
Нахилилась до водиці верба блідолиця,
Обіймає її щиро та бистра сестриця.
Ніжне листячко полоще, умиває гілля,
Обіцявся вчора вітер скрасити дозвілля.
Обіцявся і байдуже, що чека вербиця,
Чи у нього замість серця у грудях є криця?
Чуле ж серце тисне груди та у щемі б’ється,
Умовляє сестра вербу: " Не плач - все минеться."
"Правду, сестронько, говориш - все в житті минає
Та хто любить - тугу носить - сам себе карає.
Як згадаю милі очі, горду ту поставу -
Все віддала б і життя бо, душу у заставу.
Все віддала б, щоб коханий поруч був усюди
І нехай люди говорять - на те вони й люди.
Хай говорять, лиш не заздрять чорними словами,
Тінню стану, йтиму тихо милого стопами".
15.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2015
Ломакою, вітром кинутою,
гострим кінцем між ребра - штрик.
Війна - вишкір звіра дикого.
Сплюндрована гине земля,
краплі крові всотавши.
Знівечені долі на дорозі хресній,
обійнявшись, стоять.
Капають сльози.
Душі мертвіють в тілах живих
блюзнірством упившись.
В серці осколком гострим біль
ниє, смокче попід лопаткою.
Руки тремтячі вгору підняті,
з пасмом волосся сивого у кулаці.
Господи! Дай нам сили!
Помилуй! Спаси!
Захисти нас!
Збережи Україну!
12.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2015