| Сторінки (13/1247): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
У мовчанні німім я простягаю руки,
До Господа щиро душею молю.
Вбережи тих, хто любить, в житті від розлуки,
Із серцем відкритим я до Тебе іду.
Я - жінка, я -покритка, я - донька, я - мати,
Сльозою стікаю, вклякаю, кричу.
Чи не кожна людина бажає зазнати
Раю земного на віку досхочу?
Щоби мир у родині і діти щасливі
У ласці зростали, у дружнім теплі.
Щоби ранки стрічати і сутінки сиві
Із вдячністю в грудях, в поклоні землі.
15.12.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2020
Не залишайте розмов на потім,
Десь до кращих чи інших часів.
Для душі може бути, як злочин,
Як не мовиш того, що хотів.
Для душі у смиренні спасіння,
У любові, в теплі двох сердець.
Мати мужність знайти, те прозріння,
Де в житті є й терновий вінець.
Де служіння добру й благочестя
На кону, де зміліла душа.
З’їсть гординя, якщо не зречешся,
Неправдивості, згіркнуть й слова.
Не іди по житті необачно,
Відкидаючи сутність буття.
Може стати тоді тільки лячно,
Як не буде назад вороття.
13.12.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2020
В жмутку з літер сховаю кохання,
Квилить в тузі поденно в душі.
Пече в грудях пропаще надбання,
Дань проклятій, жорстокій війні.
Нас на віру війна поєднала,
Наші долі, гарячі серця.
Нас назавжди вона роз’єднала,
Смерть забрала тебе, я - одна.
Стрепенуся від тиші раптово,
Поруч ти, ні, те тільки здалось.
Гладить вітер волосся грайливо, -
Відчуття твоїх рук збереглось.
Ніжність вуст і м’який поцілунок,
Свіжі зморшки на мужнім чолі.
Так гірчить полином хижий трунок,
Б’є поклони в молитві землі.
Тій землі, де знайшов ти спочинок,
Де кривавиться схід на зорі.
Де війна свій веде підрахунок
Та за волю вперед йдуть бійці.
13.12.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2020
Постелила зима покривало,
Гаптувала морозом й слізьми.
Небо хмарки повільно гойдало,
Підпирав дужий вітер грудьми.
Падав дощик краплистий додолу,
Діамантом блищав на плечах.
Гнув із квітів тоненьку підкову,
Що стояли на пізніх чатах.
Золотив собі звично доріжку,
Котра бігла вздовж берега в даль.
Зачепив необачно маніжку,
Зашумів очерет, мов скрипаль.
Тихий шелест зливався у звуки,
Дивна пісня торкалася хвиль.
Понесла їх вода аж за луки,
Вздовж Стоходу на сотенну з миль.
12.12.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020
Підкрадається вечір здалека,
День зимовий маліє в вікні.
Звід махає крилом, мов лелека,
Що поніс літо в інші краї.
Нам залишив на згадку пір’їну,
Що згубилась на чорній ріллі.
Перейшла осінь повагом в зиму,
Забіліло сніжком на землі.
Підморозило щоки та носа
Дітворі невсидючій в дворі.
Позирає на них галка скоса,
Відчуває неспокій в гнізді.
Граб скрипить щось гіллям біля неї,
Задрімав, певно, міцно - старий.
Правди він не розкаже своєї,
Зрозуміти усе - вік малий.
11.12.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2020
Розкраяне серце надвоє
Холодить морозом зима.
Думками минулого всує
Теребить невтішно слова.
Обійми, цілунки і цноту,
І пригорщі сміху твого.
Життя виставляло нам квоту
Та брало не раз на "слабо".
Роки за роками збігали
Та все в паралелі вели.
А душі спочинку чекали,
Щоб поруч набратись снаги.
Та доля була невблаганна,
За двох я віднині живу.
У Бога прошу подаяння,
Щоб спокій знайшов ти в раю.
А я стану сильною знову,
Між люди з любов’ю піду.
Кохання візьму за основу,
Нужденним нестиму весну.
09.12.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2020
Дрімає дуб глухий у листі,
На день, що згасає, глядить.
Заплутавсь вітер у намисті,
На кущ калини ліг, та й спить.
Берізка посплітала коси,
Прикрила ними тонкий стан.
Трава лягла в сухі покоси,
Старий прикрасила паркан.
Побігла в даль доріжка криво,
Немовби, долі полотно.
Хотів би жити всяк красиво
Та то - не кожному дано.
Комусь любов, тепла доволі
І ріки ласки, щоб сповна.
Не відречеться хтось недолі,
Доки не вип’є всю до дна.
Не загубити б тільки душу,
Який не мав земний ти шлях.
Щоб не нести повік покуту,
На сповіді, на небесах.
08.12.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2020
Не долюбив, не до кохав ще ти,
Не додивився білий світ в вікні.
Ще автомат в руках тримав у сні,
Відходила душа у засвіти.
Видих останній у темінь ночі,
Із вуст, з криком сови, на мить завис.
Упав в саду на білий падолист,
Ангел запалив на небі свічі.
І сльоза скотилася повільно
Із-під закритих на усе повік.
Без шуму в повітрі лився потік,
Душі побратимів стали щільно.
Прощання...Хрест в рушнику...Узори...
Червоно-чорні нитки - знак війни.
Він не дожив в ім’я України,
Щоби ми вільно жили на землі.
06.12.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
Недоспані ночі, тривоги, печалі,
Усе відійшло в небуття назавжди.
Калина в снігу і душа, і скрижалі,
Притрушені снігом, де зниклі сліди.
У хмарах згубились, в високому небі,
Голубить лиш погляд орлине крило.
Зайшлося так серце у щемній жалобі
Тінь смутку раптово лягла на чоло.
Прости, я прощаю, ніщо не змінити,
Хоч сотні разів перетрушуй життя.
Сил вистачить скільки, я буду творити,
Складати, мов пазли, у рими слова.
02.12.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2020
Пам’яті "Бабая"
Михайлова Сергія Євгеновича
(28.04.1966 р. - 28.11.2020 р.)
Родом з Черкащини, м. Чорнобай. Воював на Сході з лютого 2015 року по березень 2020 року, спочатку добровольцем у складі Правого Сектора, з березня 2017 року у лавах ЗСУ, у складі 53-третьої ОМБР
Тебе нема... Пливуть слова
І скапує сльоза додолу.
Повільно мерехтить свіча,
Не осягнути злу недолю.
Твоя душа на небесах,
Хай спочиває в вічнім мирі.
Земний короткий мав ти шлях,
Тужу я за тобою щиро.
Ти без вагань одяг броню
І став на захист України.
Відвагу всю віддав свою
За нації святі доктрини.
Ти вистояв у цій борні,
Інфаркт скорив тебе підступно.
Думки...Думки...Вони сумні...
На серці холодно і пусто...
29.11.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
Минає ніч, приходить день
І так стікає час між снами.
Скидає листя з віття клен
І ми міняємось з роками.
Душа зоріла кожну мить,
Коли ти поруч був зі мною.
При згадці серденько тремтить,
Кохання б’є ключем, стіною.
І не моя у тім вина,
Що у цілунку вир, цунамі.
Справжня любов є неземна
І не приспати її снами.
Пр.
Твої очі бездонні в осінній імлі,
Як зустрілась з тобою, коханий.
Утопилась в очах, в кароокім теплі,
Був для мене єдиний, жаданий.
25.11.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020
Під завісу морозного дня
У душі просиналось кохання.
Хмарки в небі пливли навмання,
Із грудей виривалось зітхання.
Серце билось у ритмі з твоїм,
На губах заблукала усмішка.
Міцно пальці схрестив херувим,
Щоб любов поміж двох була вічно.
Опускавсь сонця диск за гілки,
Переливами грав наостанок.
А у душах з’єднались містки,
Щоби разом стрічати світанок.
23.11.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Перший приморозок, іній,
Угорі шмат неба синій.
У осінню цю годину,
Йде Михайло на гостину.
У руці тримає меч,
Щоб добра було без меж.
Бо поборник Святий зла,
Всім бажає він тепла.
Щоб і в серці, і в душі,
Щоб до столу калачі.
Щоб була дружна родина,
Щоб з війни діждались сина,
Брата, батька та сестру,
Щоб відкинули журу.
Щоби матір мали діти
І коханий був, і квіти,
Щоб цвіли попри усе,
Щоб усміхнене лице
Мали старші і малі,
Щоби мир був на землі.
21.11.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Вслухаюся у тишу за вікном,
Вже заколихану, аж до світанку.
Накрила землю темним полотном
Циганка-ніч, її я вічна бранка.
В полях минулих днів блудять думки,
Де пережите уляглось в покоси.
Від снігу в серці крок до теплоти
Й душа прагне зігріти ноги босі.
Убратися в любов раз й назавжди,
Підставити плече, коли потреба.
Господь щось розгубив щастя листи,
Здаюсь, - у сіті піймана амеба.
Життя повільно красить світ в пітьму,
Лиш пересмішник у гаю голосить.
Мені б своє - чужого не візьму,
Із чим злечу оновленою в просинь.
18.11.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2020
Чи у сонячну днину
Чи у північ холодну,
Коли вітер гойдає гілки,
Я шукаю твоєї руки.
Крізь роки перегуком
Перша зустріч зі стуком
В грудях серця живого мого,
Де милую тебе одного.
Поглядом та душею
Іду поруч стезею
Усупереч, а чи навпаки, -
Сивочолі срібляться роки.
Власного часу ждучи,
В очах твоїх тонучи,
Ласки повні, спокійні ззовні,
У щирих думках сокровенні.
15.11.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2020
Дощ осінній холодить обличчя,
Бороздить слізну змійку в серцях.
В німім порусі вчулось: змирися,
Впале листя лежить в озерцях.
Скоро воду скують злі морози,
Вкриють землю колючі сніги.
Схилять голови ніжні всі флокси,
Від троянд теж на спомин шипи.
Світ в природі не знає благання,
Круговерті підкорено все.
В людських душах є путь до пізнання,
Доторкнутись до свого есе.
Щоб відчути в осінню ту мряку
В грудях теплий весняний посів.
Скласти Господу щиру подяку,
Що в житті не позбувся ще снів.
13.11.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020
Похилилася калина в сум’ятті додолу,
Налетів поквапний вітер, лишив її голу.
Прикривалася, як вміла, кетягом червоним,
Гілочками, мов руками, з тілом безборонним.
Плакала з туманом сивим, сонце мріло, мліло,
Ворухнулося серденько, в душі зазоріло.
Усміхнулася калина, до дуба схилилась,
На поставу його горду з любов’ю дивилась.
Пригорнув її до себе, шепотів ласкаво:
- Не сумуй, моя миленька, глянь, навкруг жовтаво.
Головне, що ми з тобою поруч і байдуже,
Що подумають, що скажуть, на те вони й люди.
11.11.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2020
Хризантеми мої, хризантеми,
Присмак осені, запах весни.
Ніжних крапель дощу діадеми,
Де любов накриває крильми.
Де світанок у співі пташинім,
Коли сонце веде марафон.
Що ми є, живемо в ці хвилини,
Що тримаємо в руці телефон.
Граємо в піжмурки з місяцем в хмарі,
Що на небі завис, мов у сні.
Та вишукуємо вихід покарі,
Де проблеми земні - навісні.
У молитві, у дружній підтримці,
У родиннім теплі всіх сердець, -
Притулитись до кожного в думці,
А обійме на часі вітрець.
05.11.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2020
Скільки раз говорила кохаю
Все просила, щоб жив, хай там що.
Як життя підводило до краю,
Я молилась, вдивлялась в вікно.
Може раптом на стежці побачу
Так до болю знайоме лице.
І від щастя безмовно заплачу,
Бо розлука у серці пече.
А душа дні та ночі рахує,
Коли щастям наповниться дім.
У любові душа душу чує
Та бажає відчути те всім.
Той вогонь, що вирує тілами
З голови і до кінчиків ніг.
Лиш кохання повнить почуттями,
Що розтопить теплом в грудях сніг.
01.11.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Я тебе відпускаю...Кохаю!
Як же серце від болю щемить...
Кожну зустріч в душі зберігаю,
В грудях згадка про тебе теплить.
Якась дивна випроба на міцність,
Що, як осінь й весна, й навпаки.
Щось лепече нечутно безгрішність,
Вітром гнані гуляють піски.
Та крізь пальці стікають роками,
А пожива, як казка, стара.
Лиш примари надій вітряками
Й до землі припадає душа.
Б’є поклони до істини й віри,
Догма вперто мурує стовпи.
Ніжно пальці торкаються ліри,
В струннім співі вчувається - ми.
18.10.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
А душа, що та пташка, тріпоче,
Хоч безкрила та прагне небес.
Увібратись в тепло твоє хоче
І не треба для цього словес.
Що слова, коли серце шалено
Так у грудях само стукотить.
І, хай сонце на захід червлене,
Сльоза щастя на вії бринить.
І до тебе коханням говорить,
Для любові не треба слова.
Поцілунок єство упокорить,
Піде кругом нараз голова.
І торкнеться плеча у довірі,
Те для двох неоціненний скарб.
Те, як чистий листок на пюпітрі,
Ноти вписуєш в ньому ти сам.
10.10.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020
Скручений лист шурхотить під ногами,
Тонка павутина в нікуди летить.
Бабине літо ллє світло снопами
І тепле проміння в повітрі тремтить.
Вітер гойдає миттєвість життєву,
У душу заглядає час та мовчить.
Серце сховало від пра в собі Єву,
Спокуса любові тримає за нить.
Кохання у тілі, в мізках, у крові,
Як щастя чи кара в осінню добу.
Поклін б’ю чолом небесній покрові:
Без нього знімію, засохну, помру.
08.10.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Плаче хмарка сива у небі високім,
Каменем додолу сокіл гостроокий.
Ширить зір по травах, а в душі неспокій,
Косий дощ розкраяв під ним увесь окіл.
Квітку запізнілу полоще й листочок,
Ягідку калини, що вплелась в разочок.
Поміж берегами річечки шнурочок,
Що біжить неспинно повз старий місточок.
Рік за роком плине в задумі сердешній,
Що понесе в зиму, що ще дасть Всевишній?
Радість чи печалі в трапезі похмільній,
Ніж в грудях наруга, хто по духу вільний.
02.10.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2020
Багряна заграва закрила край неба,
На пару з зорею спускалася ніч.
А в серці в цю пору зібралась жадоба
І гнала від себе тривоги всі пріч.
Жадоба любові плекала хвилини,
У часі чекання збирала слова.
Немає на світі такої людини,
Котра би була сто процентів права.
Та є сподівання, довіра і мудрість,
Щоб визнати, власне, помилку свою.
Та, зрештою, завжди лишається справжність,
Відчуй це душею, - на тім я й стою.
Щоб ніч не бродила по колу в безсонні,
А тиха усмішка блукала чолом.
Щоб поруч сопіння і теплі долоні,
Щоб так до світання за темним вікном.
27.09.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Сховаю сум у жмутку листя,
Що осінь сипле залюбки.
Хай забере моє розхристя,
Наповнить радістю думки.
Стою на перехресті долі,
Розмову з місяцем веду.
Ти, знаєш, місяцю, доволі
Всього пізнала на віку.
Таку ж холодність, як від тебе,
І сонячну палку любов.
Чи то такий вже випав жереб -
Нести кохання без розмов.
Збирати в серці ніжність й ласку,
І там всечасно берегти.
Дивився місяць у кватирку
Та в кожного свої хрести.
22.09.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
Рясні зорі сховалися в верби,
Прошкував світлий ранок здаля.
Як прожити, щоб в щасті померти,
Як в утробі вже грішне маля...
Кволе серце ще б’ється повільно,
Третє око замінює зір.
Невідомість здається теж спірна,
Дитя ж кличе життєвості вир.
Перший крик, перший крок у безмежжя
І тепло материнське в руці.
І любові невичерпне збіжжя
В кожній зморшці на ріднім лиці.
І невидимі ґрати, де доля
Ставить вибір пекельним ребром.
І душа, мов тополя край поля
Та для інших горить світлячком.
21.09.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2020
Осінній ліс зустрів мене тривожною тишею, запахами прілого листя та пахучої хвої, яка, неначе, через дрібне сито, просіювала сонячне проміння, що лилось із небесної сині і зігрівало прохолодне повітря та гілки соснових крон, котрі злегка погойдувались, коли налітав легенький вітерець і зривав суху галузку, недбало кидаючи її додолу на вкриту подекуди зеленим мохом чи травою, уже позначену золотистими барвами, землю.
Між усім цим осіннім розмаїттям виглядали шапки грибів, як отруйних, так і їстівних. Ось там, під густою гілкою молодої сосни, заховалась родина коричневих маслят, поруч череда червоних, у білу крапинку, небезпечних мухоморів, а трішки далі, під осикою, жовтенькі, як світло вуличного світлофора, сироїжки. А під величним дубом, котрий статечно нахилив аж до самої землі дужі віти, знайшла собі прихисток красива пара білих грибів.
Білі гриби сивими голубами прихилили голови один до одного та споглядали навколишній світ, а він не радував ні їх, ні інших грибів, бо поруч них уже лежали спиляні дерева та скинуті на велику купку обрубані гілки.
Краялось від внутрішнього болю і моє серце, я йшла понівеченим лісом і не спізнавала знайомої мені з дитинства місцевості, а той ліс, котрого ще не торкнулась нищівна рука людини, щиро обдаровував мене грибами і я від душі дякувала йому за його щедрість до мене та до інших людей і навіть до тих, хто так бездумно-жорстоко позбавляв його одвічного простого права - дихати і жити.
18.09.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889096
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020
Ловлю сонця промінчик в долоні,
Щоб відчути ще трішки тепла.
Не втримати коней на припоні,
Аби осінь на них не прийшла.
Золотиться листок, що край хати,
Стоїть вишня принишкла в саду.
Як подружку її б обійняти,
Тільки, що на розраду скажу.
Он, прив’янув букет горобини,
Бринить поруч тривожно оса.
І стікають повільно хвилини,
Є у всьому одвічна краса.
В хмарнім дні, ясній ночі, що в зорях,
У прощальнім польоті птахів.
У химерних квіткових узорах,
В споришах між пустинних полів.
Переорюють зморшки обличчя
Та вибілюють скроні роки.
Десь зникають гіркі протиріччя,
Дивний спокій приходить в думки.
Все минає: пориви, бажання,
Тихо час ллє на млин почуття.
Життя іспит складає даяння,
Де на шальках любов й каяття.
30.08.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2020
Час невсипно малює журбу
На червоному кетязі знову.
Наливається кров’ю в лужку,
Тягне вітку униз калинову.
Лине стогоном в димнім степу,
Де розстріляна воля миттєво.
Закарбовує пам’ять сліпу
Безпринципність жорстоку життєву.
Чорним горем ворушить стебло
Вітер соняшник мертвий віднині.
Серце мами - чаїне крило,
Син, мов Ангел, лежить в домовині.
"Мамо, мамо, я птахом лечу,
Чуєш, мамо, той крик журавлиний.
Я інакше не міг! Тож, прошу,
Посади у ногах кущ калини.
Хай цвіте наді мною віки
Символ волі моєї Вкраїни.
Вахту вірності буду нести,
Поруч друзі - усі побратими."
28.08.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2020
За вікном розігралась гроза,
Аж лопоче крильми водяними.
Б’ється в шибку із вітром сльоза,
Дужий грім нависає над ними.
Раптом тиша, що аж нічичирк,
Стала дзвоном в вухах стоголосо.
Та назирці вертається грім,
Дощ повторно лягає знов косо.
Шкряботить по стіні, наче кіт,
Та гостині такій я не рада.
В радість бачити зірки політ,
Не змовкає ж потужна блокада.
Розливає небесний потік,
Прибиває пилюку із брудом.
Хилить голови верб та смерек,
Укриває асфальт листопадом.
Все освячує грізно кругом,
Щоб й думки залишилися чисті.
Божий глас осягає хрестом
Всіх підряд, в кого й шлях є тернистий.
26.08.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2020
Розчинюсь у ранковім тумані,
Заховаю там внутрішнє я.
Єство має незвідані грані,
В кулачок в нім зібгалась душа.
Серце б’ється у такт беззупинно,
В грудях щемом нестерпно пече.
Почуваюсь в тумані дитинно,
Мимовільно шукаю плече.
Ту рушійну підтримку в майбутнє,
Що, як сонце, ясніє вгорі.
Що завжди є в кінцевому сутнє,
А без нього ми так - митарі.
Правда, - в борг не дається кохання
І любов не приходить сама.
Правда й те, то - надія остання
І Господь її дав недарма.
25.08.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020
Заколисує вечір утому,
Перша зірка ясніє вгорі.
Час біжить, ставить пляму чи кому,
Крапку ставити важко в житті.
Б’ється погляд в тонкій павутині,
Де тремтить перший впалий листок.
З теплотою: довіку від нині, -
То небесної волі квиток.
Не кори, не кажи, щось невтішне,
Я прийму всі, що скажеш, слова.
Що прийшло із гріхом, тим вже грішне,
Та любов, що в душі, теж права.
Потерпає під тиском обставин,
Залишається вірна собі.
І ріка має безліч заплавин
Та не змінює хід течії.
17.08.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2020
В понеділок, з ранку рано,
Два куми, аж два Івани,
Взяли пилку, в торбу сала,
Щоби жінка не спитала,
Заховали під хліб пляшку,
Запрягли у воза Яшку
Й подались у ліс по дрова,
А погода ж гонорова.
Сонце світить, аж пече,
Вже в кумів і піт тече.
Зупинились в холодочку,
Розіклались на пеньочку.
Прив’язали коня поруч,
Десь узявся овід-покруч.
Вжалив коня попід круп,
Той ногами з жахом туп
Та прожогом до села,
Лиш зостались куми два,
А ще віз один на двох.
Зчинивсь в них переполох.
Запряглись куми в огноблі
І посунули до греблі.
До села три мірки з гаком:
"Доповземо, аби і рачком."
Щось підспівують під ніс,
Тут один Іван кричить:
"Куме, гать, дивись під ноги!
Пррр! Чи не бачиш ти дороги?"
Кум Іван, що важко дихав,
Тягне цоб й не чує лиха,
Що лежить товсте поліно.
"Йой, пропаща, моя спина."
Зупинились, набрались сил
І в сільський гомін влились.
Кричать кури, поросята,
Під парканом пахне м’ята,
Вже й година скоро п’ята,
У кумів душа затята.
До знемоги тягнуть воза,
Позирають з під брів скоса.
Добрі ж куми, два Івани,
Не шукали б в лісі прани,
Як поїхали по дрова -
То вечеря не холола б.
10.08.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2020
Знову день добігає кінця
І тьмяніє багряна заграва.
Коса тінь ледь торкнулась лиця,
То для вітру весела забава.
Шелестить у грушевім листку
Та колише достиглу вже грушку.
Від кохання душа в сповитку,
Не лишай, вітре, спомином пустку.
Бо розквітлий у серці розмай,
Має силу терпку й виняткову.
Горобинну наливку спізнай,
Де втрачаєш і волю, і мову.
Так з роками дозріле вино
Б’є фонтаном у грудях гарячим.
Пий до денця ненаситне єство,
Що в чеканні є ніжно-тремтячим.
09.08.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2020
Нічне світило у холодній повні
З зорею ясною так манять зір.
Із серця виривається назовні
Щемливий трепет й ллється на папір.
Принишклий вечір падає повільно
На першу позолоту на листку.
Малює час узір теплом безжально,
Життєву лінію в років витку.
Утому лиць, де зморшки з сивиною,
Збирають мудрість у нічні думки.
Течуть повіками в безсонь рікою,
Рвучи з душі кодовані замки.
Десь кривда муляє, десь дружня мантра
Цукеркою сповідувань, мечем.
Гарячий спір, ким увійти у завтра,
Чи світочем, чи вічним втікачем?
03.08.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2020
Ледь видніється сонце в тумані,
Теплий промінь заплутавсь в дротах.
Старий клен теж у димній пошані,
Він стоїть на довічних чатах.
Сторожить дощем вмиті віконця,
Раптом вчується сміх дітвори.
Там живильна притихла криниця,
В ній гудуть заблукалі вітри.
Деревій схилив голову білу,
Шаль імлиста йому до лиця.
Закохавсь в паперівку несміло,
В унісон б’ються їхні серця.
Ще стерня пахне впалим колоссям,
Тим достатком, здобутим в трудах.
Щоб добро у родині велося,
Щоб в очах іскри щастя - не страх.
27.07.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2020
Тихий сум твій тривожить мене:
"Як ти, любий?" Гукаю, дивлюся...
Теплий погляд на рідне лице:
"Я за тебе щоденно молюся.
Хай відхлинуть печалі й слова
З вуст почую твоїх я гарячі.
Я без тебе жива й нежива,
Думки линуть до тебе тремтячі.
Терпне серце в полоні подій,
В сонце-заході шлях в невідомість.
Дослухаюсь в далекий прибій
Твого серця троїстих рингтонів.
Де на сході надії зоря
Мріє птахом крилатим у висі.
Залишаюсь на все я твоя,
На те воля богів в цьому світі."
26.07.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
Петька розпочинав свій ранок голосним кукуріканням, а коли відчинялись вхідні двері хліва, поважно виходив. Молодий красень, впевнений та прудкий, зупинявся на мить на порозі, чекаючи своїх курочок, і вже дружним гуртом бігли шукати у траві черв’ячків та іншу курячу поживу.
А ще Петі дуже подобалась сусідська біла кралечка та так сильно, що півень полишав на деякий час своїх курочок і поспішав до чужого обійстя, щоб співами здобути прихильність білявки. І це йому вдавалось, бо чужа курочка ішла за ним до його чорняво-зозулястої спільноти, і вже більшим гуртом хазяйновито обходили усі свої володіння.
Коли ж наступало надвечір’я і сонечко хилилось на захід, до хліва Петька заходив останнім, а, якщо котроїсь курочки ще не було на місці, ішов її шукати і тільки потім, умиротворено-ситий та задоволений, злітав на сідало.
25.07.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883936
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020
В час вечірній, як падають роси
На зігріту від сонця траву,
Розчешу перед дзеркалом коси,
Враз відчую, - тобою живу.
Пливе місяць в осяйнім серпанку,
Серце в грудях лоскоче любов.
Пий тепло вуст моїх до останку,
Підкорюся тобі без розмов.
Говоритимуть душі коханням,
В блиску внутрішнім вогник очей.
Упиватимусь близьким диханням
У полоні солодких сітей.
Схилить ніч позолоту над нами,
Ведмедиця, щоб сили дала.
Щоб міцнішав наш дух із роками,
Та любов, що від смерті спасла.
19.07.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Не ходіть, дівчата, заміж на село,
Там комарики гудуть й зело.
І не буде на городі урожай,
Як не прополоти, то ж зважай.
А буває тепла дружба два:
Тачка, граблі, вили, плюс коса.
Ніжне сонечко пече вгорі,
Бо в зеніті вже о цій порі.
Йой, спина болить і голова,
Пахне базилік, укріп - дива.
Поруч десь гуде мала бджола,
Витру піт рясний з свого чола.
Ось метелик тріпотить крильми,
Кіт дрімає перед ворітьми.
Сокотять сороки на хліві,
В ластівок також гучні пісні.
Все навколо дихає, живе,
Хмарка в небі човником пливе.
Яблуко неспіле "гуп" в траву,
Дістаю, - мізинець в кропиву.
Так в перемішку біжать й роки
Йдуть за горизонт, лиш розбери,
Неважливе - то є лушпайки,
Важливе - у вічність - назавжди.
18.07.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2020
Хмарки в небі, де присмак грози,
Хлібний лан неквапливо колише.
Крихкий образ завис бірюзи,
Птах у ній слід невидимий пише.
Чорно-біле крило, мов життя,
Клекіт з горла таврує свідомість.
Хоч немає назад вороття
Та є те, що дає невагомість.
Світла пам’ять, любов, каяття,
Дім, родина, монетка на щастя.
Друга давнього тепла рука,
Щире слово, що все іще вдасться.
Лиш зумій не позбутись себе,
Не втопись у потоці безликім.
Написавши лиш власне есе,
Станеш тим недосяжно-великим.
14.07.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2020
Ловлю сонце в усмішку й встаю,
Новий день зустрічає піснями.
Відчуває душа, що в раю,
Трави в росах відчувши ступнями.
У вишневім саду благодать,
На вустах смак дозрілої вишні.
Свіжі кісточки з рук в сіножать
Пацьорками лягли, мов намисто.
А на серці терпець з кислицем
Та ще солод пахуче-рожевий.
Чудні ягоди, дані творцем,
Дивували світанок липневий.
Легкий вітер гойдав аромат,
Відзивався теплом в моїм тілі.
Зблиснув слізно загуслий агат, -
Сік вишневий в печалі знімілій.
13.07.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2020
Заховаюсь від грому в розмові з тобою,
В час вечірній у бесіді тихій є суть.
Хай лякає природа швидкою грозою
Та у серці тепло й крила в небо несуть.
Гріє чашка гарячого чаю уяву
І душа у чуттєвість, назад, робить крок.
В ту єдино-бездумну, не в кори́сть, заставу,
Де сплетіння двох тіл хороводять танок.
Я і ти, і схилялася вічність над нами
В неповторності доторків вуст, трепет рук.
Омивалось єство у нетлінні гріхами,
А з грудей виривавсь торжества твого звук.
І так щемно-солодко ставало відразу,
Притихала щаслива, ти поруч сопів.
В порталі зі світла подавали трапезу,
Порційне кохання, де не треба і слів.
11.07.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2020
Стук-тук дятел на сосні,
Сипле шишки до землі.
Ще суха галузка тихо
Полетіла вниз на лихо.
Під сосниною грибок,
Полюбляв він холодок.
І слимак горне траву,
Не відвернеш дежавю.
Сойка щось кричить гаркаво,
Сонце світло ллє лукаво.
Крізь гілля пряжу пряде,
Павутиння золоте.
Шле тепло всьому живому,
Забирає з душі втому.
Джміль в дзвіночку разом "дзень",
Веселять піснями день.
Верес пахне так медово,
Над ним небо бірюзово
Парусиновою парасолькою
Розпростерлось, мов пором,
Що єднає береги,
Щоби сила й до снаги.
Щоб життя не в борг було
Та луною в ліс не йшло.
09.07.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2020
Падав вечір в обійми до ночі,
Поволока пливла угорі.
Малювали у темне світ зодчі
І не видно в захмар’ї зорі.
Блимав вогник теплом у віконці,
Подорожньому вказував путь.
Й кароокі малі охоронці,
Що в кімнаті на щастя цвітуть.
Лив артуріум запах дурманний
Ароматом південних ночей.
Ввів свідомість у смуток туманний
І дощем проливався з очей.
Душа плакала тихо в любові,
Що у серці плекали роки.
Трепетала при кожному слові,
Ще б торкнутись твоєї руки.
І заснути, вмостившись на грудях,
Безборонним спокійним дитям.
Бо без тебе думки мої блудять,
У безсонні зчиняючи гам.
08.07.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2020
Утопилось серце в погляді твоїм,
Пташкою тріпоче, ти, - єдиний мій.
Манить у бездонність щиро пілігрим,
В глибині темній не злічено стихій.
Воля і відвага, ніжність і краса,
Усмішка душевна торкає лиця.
Промінчик лукавий в кутику згаса,
Іскорки в зіницях ловлять на живця.
Задивилась в очі, в них життя виток,
Хитнулась на зустріч, туди б, хоч на крок.
Наливає хлібом в полі колосок,
А любов у грудях - в терпимість зарок.
30.06.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2020
В кожнім звукові нового дня,
Що так горнеться сонцем сердечно,
Учувається рідне ім’я
Й на душі стає щемно-безпечно.
Щипає горло тремтяча сльоза
І тепло розливається в грудях.
Хоч у прядках легка сивина
Та думки радість зустрічей будять.
Твоя усмішка, мужнє лице,
Ласка в голосі простір колише.
Хіба можна забути все це,
Світ навколо тобою лиш дише.
Образ твій у ранковім вікні,
В солов’їнім невтомному співі.
Гріють душу ім’я позивні
І в веселості щирій, і в гніві.
28.06.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2020
Відбуяла весна, відгоріла тюльпанами,
Залишила у серці тепла світлий жмут.
Запалила троянди червневі з фонтанами,
Щоб душа відпочила у спокої тут.
Та химерний спочинок, як утомлені плечі
Ще несуть на собі відголоски боїв.
Все, що грайливістю доказу, муляє очі, -
Протилежність разюча без будь яких слів.
Мовлене слово нараз на вустах завмирає,
Клекіт в грудях притишує гірка печаль.
Що забрала у нього війна, сам він і знає,
Та є те, що у пам’яті міцний скрижаль.
26.06.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020
Полоснув тишу вечора дощ,
А на серці поріз від мовчання.
Цілувала б слід від підошви,
Якби стукнув у шибу з старанням.
А натомість шумить за вікном,
Розливає струмки сильна злива.
Б’ю до Господа вкотре чолом,
Лиш з тобою я буду щаслива.
Хай проблеми, на те є буття,
Все минає у змиві водою.
Викресається іскра з тертя,
Як душа гомонить з теплотою.
Не чекай у ваганні ночей,
Пригорни словом ніжним, жаданим.
Витри сльози печалі з очей,
Ти ж для мене завжди був коханим.
Охоронцем зіркових доріг
Галактичного простору висі.
На двох доля сплела оберіг,
Ним пов’язані душі і досі.
23.06.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2020
Поміж крон пробивавсь малиновий світанок,
Майорів у краплинах прозорих з дощу.
Дзвенів поклик коси у покосах між бранок,
Різнобарвних квіток й польового хвощу.
Десь кричала ворона про привиди ночі,
Веселив небо жайвір у пісні дзвінкій.
Задивлявсь у волошкові очі дівочі,
Любувавсь їх поставі тендітно-стрункій.
Золотилось колосся на полі пшеничнім,
Де край шляху в розпачі схиливсь маків цвіт.
Крокував в небуття ранок в русі вже звичнім
Та за вчинки життя мало скласти ще звіт.
21.06.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2020
Я торкаюсь твого чола,
Я торкаюсь твого зап’ястя.
Затремтіла моя рука,
Напилася душа причастя.
Захмеліла духом твоїм,
Припадаю на любі груди.
Я кохаю, хай в небі й грім, -
Спраглі з ніжністю мовлять губи.
Прохолода ночей дарма
Босі ноги в росі полоще.
Доля вибрала нас сама,
Ми для неї духовна проща.
Не втечеш, ще ніхто не зміг,
Хоч доріг навкруги багато.
В спину ж штурхає часу біг,
Він за все виставляє плату.
15.06.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2020
Сьогодні я ходила до лісу у пошуках грибів. Грибів я не знайшла, якщо не рахувати одного красивого підосичника, або, як його називають у нашім краї, красноголовця та підсушеної старої бабки чи підберезника, - це вже, як кому до вподоби називати цей гриб. Зате отримала масу позитивний емоцій, дослухаючись до шуму вітру у кронах дерев, до тріску та падіння, зірваної тим же вітром сухої галузки. А ще птаство, котре, на усі голосисті лади, звідусіль брало мене у свій чарівно-співучий полон та мимовільно додавало настрою до роздумів про плинність часу, роль та місце нас, людей, у цьому, такому непостійному у своїх різних проявах світу, а ще про те, що нічого постійного не буває, бо усе живе підпорядковується циклічній круговерті.
Прожиті роки залишають печать змужніння, а згодом зморшки на обличчі та сивину у косах, а там, де раніше було поле, дивись, уже ростуть молоді дерева, як на тій місцині під лісом, куди я забрела у пошуках грибів. Колись там було, як я ще була дитиною, наше поле, або захвати, так між собою селяни називали ті клапті землі, які вони розорювали незаконно, бо за часів Радянського Союзу дозволялось мати в користуванні тільки 45 соток землі, а те, що сім’ї були в основному багатодітні, а заробітки у колгоспників мізерні, до уваги ніхто не брав.
Пробираючись поміж молодими деревами я вийшла на ледь помітну полянку, де колись ми дітьми пасли корови та грали у старому окопі у хованки, що за більш, як сторічний проміжок часу перетворився на ледь помітний рівчачок із зеленим чорничником. Місцина має назву Вкопи і у Першу світову війну, тут, на Волині, там було чутно брязкіт зброї, курився із самокруток дим та із вуст солдатів вилітало круте слівце з приводу і без. Нині ж з усіх боків підступала природа і роки ховали останні видимі знаки колишнього перебування тут солдатів та залишилась пам’ять, котру вони на все вписали в історію нашої землі.
Так за роздумами, згадками, спогляданням навколишньої природи, я вийшла на узлісся і трішки втомлена та внутрішньо умиротворена повернулась додому, щоб приготувати зі свого красноголовця смачний грибний суп.
14.06.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2020
Ще тремтів на покосах серпанок,
Соловей у гаю щебетав.
Сонця промінь спустився на ґанок
І мене навскрізь скло лоскотав.
А душа дослухалася ранку,
До тепла, що у ній все жило.
Відгорнула рукою фіранку,
А до ніг - неба синього тло.
Заясніло у серці любов’ю,
Молодим виноградним вином.
Що відчула, у голос не мовлю,
Що звучало у грудях псалмом.
За вікном билась в шибку пташина,
Тріпотіла в утомі крильми.
Здалась вічністю збігла хвилина,
А душа умивалась слізьми.
12.06.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2020
Щаслива з тобою
В коханні без міри.
Світлина на згадку
В буремні роки.
Пройшли ми багато
Шляхів, що пліч-о-пліч.
Випробувань долі
Нелегкі ходи.
Здригалась душею
В час грізної скрути.
Схилялась в молитві,
Хрест-навхрест вогні.
Котилися сльози,
Лиш стукало в грудях.
У ритмі сердечнім:
- Господь, збережи!
Змінялися весни
На літо та осінь,
Хурделиці зимні,
Скрипучі мости.
А біле і чорне -
Усе в перемішку.
І спокій життєвий
У слові - прости.
09.06.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020
Умите літечко рясним дощем
Цвітінням трав пахло духмяно.
Пишним, калиновим, старим кущем,
Що, аж у грудях стало п’яно.
Нестиглим колосом зелен-хлібів,
Де зайчик вкляк і тільцем знімів.
Ще душу полонив пташиний спів,
Клин ромашок польових білів.
Вервечкою над берегом ріки
Молоді верби величаві.
Шептались між собою про роки,
Як захід сонця проводжали.
Що весни проминуть, як не тужи,
І віти зашкарублі стануть.
В житті незмінні часові сліди,
Вони у безвісті не кануть.
04.06.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020
Дощик падає "кап-кап",
Поливає виноград.
"То його законна квота", -
Бусел сокотить з болота.
Сойка вторить на калині,
Що у цвіт ввібралась нині.
Півень кукурікає в хліві,
Він підспівує свині.
А телятко крутолобе
Цицьку цмокає безроге.
Шум та гам стоять в дворі,
Дощ радіє дітворі.
Чобітки в калюжу шльоп,
Краплі мочать з сміхом лоб.
Не стихай, дощик, іди,
Змий пилюку із душі.
Те жебрацтво посівне,
Що гризе тебе й мене.
Освяти водою з неба,
Є в душі у тім потреба.
02.06.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2020
Дикий голуб, дикий голуб,
Прилетів до хати.
Сів смиренно на бузок,
Та й став токувати.
Про любов свою довіку,
Про дітей та втіху.
Ти, додай, зозулько, ліку,
Щоб на старість тиху.
Воркуватимо в пожарі,
Захід сонця поміж хмар.
Бо найкраще бути в парі,
А в серцях кохання дар.
01.06.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020
Чом ти, моя доля, скапуєш сльозою,
Із душі безмовно проливним дощем?
Вигод не шукала, ішла за тобою,
На вузенькій стежці стрілась з вітерцем.
Обіймав за плечі, лоскотав обличчя,
Осідали в серці пристрасні слова.
Задивлялась в очі, ось, вона - дещиця,
Від щастя й любові кругом голова.
Навпіл із коханням ділила розлуку,
Єднала молитва два різних світи.
Дарувала доля радість мені й муку,
Тяжка ж моя ноша та маю нести.
Приспів
Вітре, ти, мій вітре! Вітре, мій коханий,
Забери з собою в політ, не впусти.
Біля тебе завше в сонце день убраний,
Ти, для мене Сонце, лиш єдиний ти.
30.05.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2020
Не зрікаюсь тебе, не зрікаюсь,
Відпускаю на волю, іди.
Що пізнала з тобою, не каюсь,
Повернулася б знову туди.
У ті миті тривожно-ласкаві,
В стогін крові, що тілом біжить.
Не судилось в житті переправі
Почуття нанизати на нить.
Одиноко пливе човен плесом,
Тільки хвилі хлюпочуть в боки.
Не буває реваншу із часом,
Хоч сльоза ще торкнулась щоки.
А ще сон відсторонить реальність
У зірковім коханні сердець.
Лоскотатиме душу та даність,
Полосне ж груди ранком різець.
27.05.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2020
Ви приїдьте, добрі люди,
На Волинь у гості.
Розпирає захват груди,
Птах у високості.
В небі парить звагом ястуб,
Обід видивляє.
Дід схопив похапцем заступ,
В руках потрясає.
Квочка щось кричить тривожно,
Курчат прикриває.
Баба хреститься набожно,
На милість вповає.
Ластівка щебече, жайвір,
Журавлик жартує.
Битий шлях сторожить явір,
Де вітер ночує.
Соловей в пориві ніжнім
"Віть-тьох" собі дзвінко,
Щоб не було подорожнім
На сердечку гірко.
Веселково край їх стріне
На порозі хати.
Хай війна та напасть згине,
Будемо співати.
І веселої, й сумної,
Як душа підкаже.
Не раби - ми, не - ізгої,
Стережися, враже.
26.05.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2020
Нема того броду, де п’явок ловили,
Як йшли з братом зі школи, малі ще були.
Все змінилося з часом, змінилися й ми.
Лиш стежка дитинства у спомині слідом,
У купі строкатих, наївних думок.
Учителька перша і буковка перша,
І клякса чорнильна до дірки підтерта,
П’ятірка та двійка, "коза" і лінійка,
І шеренгою школа - настав випускний.
Малиновий дзвоник і квіти та сльози,
І перший бар’єр із життєвої прози.
Ранці за плечима, йдуть діти до школи,
Їх кроки вбирають нові коридори,
Як і до нас, - шлях, - верби та осокори.
22.05.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2020
Душа співає в тремтливім леті,
Із вуст гарячих слова палкі.
Немає кращих на всій планеті
За ті, що в серці, як мед, п’янкі.
Ти мій коханий, ти мій єдиний,
Як легкокриле ім’я твоє.
Пухом кульбабки, зором незримим,
Ніжно торкаєш, щастя, - ти є.
Дякую долі за зустріч ранню,
В осінню пору тепла посів.
Вливавсь у мене новою гранню,
Вулканним вихром із почуттів.
Пила всеціло твою нестримність
Та віддавала свою до дна.
Вплітаю стрічку у часу плинність,
Зоріють букви - любе ім’я.
19.05.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020
Каштанова свіча мліє на сонці,
Бринять скрізь бджоли, збираючи нектар.
Зі свічкою кохання наодинці
Прямую в літо, стримую в серці жар.
А в тілі б’ється патока любові,
Її голублять у спомині думки.
Міцні обійми щирі вечорові,
То були ми з тобою, а чи не ми?
Падала зірка ясна стрімко з неба,
Іскристий розсип у грудях раював.
Жити в гармонії всіх душ потреба,
Хто та що б про те у голос не казав.
16.05.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020
Душа з сумом у щемі писала,
Проливалась рядками на чистий папір,
Що на вірність собі присягала
Та лишалася завжди твоєю без слів.
Що слова, то лиш звук з відголоссям,
Що підхоплене вітром на листя злетить.
Може, щось, по житті й не вдалося
Та, послухай, як серце у грудях тремтить.
Незрадливісь нести украй важко,
Коли доля розлукою повнить чашки.
Душа в грудях невільниця-пташка,
Жде від милого свого доброї звістки.
Щоб заснути щасливій до ранку,
А у сні поруч бачити тільки його.
Щоб рука у руці до світанку
І цілунок спросонку у ніс та чоло.
12.05.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2020
Зашарівся світанок рум’янцем
В димній шалі з туману тихцем.
Був жаданим для зір він коханцем,
Залишився на згадку лиш щем.
Розпорошує вітер надії,
Що у серце закрались на мить.
Поповзли у душі раптом змії,
Їх кохання ніяк не приспить.
Обізвалась зозуля із гаю,
Кукувала на довгі роки.
Шугнув вгору, як жайвір, літаю,
Вдень ступлю, щоби світло нести.
Пр.
Ой, туман мій, туман, ти туманочку,
Не ховай ранок з перед очей.
Дай, зустріну його я на ґаночку,
Хай торкнеться з любов’ю плечей.
06.05.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2020
В ріднім серцю, у дворі,
В’ють гніздо лелеки на стовпі.
Щастя в дім несе весна,
Порадіймо: ти і я,
Що живі, що друзі є,
Цвіркун в травах задає
Ритм веселий при ходьбі,
В естафетній боротьбі.
В боротьбі з самим собою,
Не глумись над чистотою.
Світ дитинства у душі
Крізь роки ти пронеси.
Рай земний у серці май,
Яму іншим не копай.
Впасти легше, аніж встати,
Краще долю навертати
В лоно матінки природи,
Де віками сталі сходи.
Там любов, тепло, краса,
Жита клин, крик журавля.
Нескінченність висоти,
Неба синь в собі неси.
Де б не йшов, щоб не робив,
Не цурайся власних крил.
06.05.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2020
Білим цвітом заквітчався рідний дім,
Зичним клекотом лелечим із лугів.
Щось завзято цокотіли, вився дим,
Стежка сиза розросталась з коминів.
І пливла по небі синім в старий сад,
В вуликах бриніли бджоли невпопад.
Краєм хмарка зачепилася за ряд
Та й побігла цілувати виноград.
Там з пір’їнкою у дзьобі горобець,
Між гілок мостив гніздечко молодець.
Шпак шукав в траві жучків, ще той ловець,
Кріт землі нарив, старання нанівець.
На черешні соловей співав пісень,
Бігла колом тінь на поле у ячмінь.
Сонце сипало проміння з повних жмень,
Заясніло в серці від весни творінь.
28.04.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2020
Ой, гуляє козак в лузі,
У даль задивився.
Має серденько в напрузі,
Дивний сон приснився.
Що зустрів в путі далекім
Дівчину чарівну.
Розігрався в грудях клекіт,
Пісню вчув наївну.
Щебетала соловейком
На містку на річці.
Виливала тугу зойком
Молодій смерічці.
Я ж його кохала вірно
З року в рік, як вміла.
Ласк в душі було безмірно,
Віддати не сміла.
Інша милого любила,
Інша цілувала.
Її ж тепло хвиля змила,
Річка в вир забрала.
25.04.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2020
Моя земля, Волинський краю рідний,
Люблю тебе у всій твоїй красі.
Люблю я ніч, де приморозок срібний,
Розкидав діаманти по траві.
Й сторожить час із місяцем у парі
Незриму тишу спокою зірок.
Аж доки ранок в сонячнім пожарі
Підійме гам, там, де стоїть дубок.
Нестиме хвилі Стохід вздовж Березич,
А з коминів у небо сивий дим.
Зайдеться криком при дорозі галич,
За лісом зникне спомином одним.
Як те дівча, з портфелем за плечима,
Котре шукало відповідь в книжках.
Знайшло сліди з роками пілігрима, -
Мудрості дань, заховану в словах.
23.04.20
світлина автора: Валентина Ланевич
Любі друзі! Вітаю вас з Всесвітнім днем книги та авторського права.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2020
Через кладку, через тин,
Йшла весна до всіх родин.
Задзвеніли голоси,
Парувались голуби.
Йшла весна, любов несла,
Від крила та до крила.
Солов’ї, синички, чиж,
Танцювали в парі твіст.
А зозуля на гіллі
Щось задумалась вгорі.
Потопталася несміло
І у поле полетіла.
В небі хмарки, мов граки,
Чудернацькі гамаки.
Сонце там по колу ходить,
Спів пташиний хороводить.
А внизу бобри й загати,
Пізнанням кожен багатий.
Тим, що в серці, у душі,
Лиш зумій те зберегти.
22.04.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2020
Розпеченими струмками
Думки з водою стікали
По оголеному тілі донизу.
Тіло здригалось,
Дрібно тремтіло,
Пропускаючи крізь себе
Усю людську сутність.
Заздрість і немічність,
Ненависть і спокусу,
А ще раптовий гнів,
Які перетинались, зливались
У один нероздільний потік
Та враз змінювались
Відчаєм і криком болю,
І так пекли у тім’я,
Свердлячи собою свідомість,
Що на мить кам’яніли,
А по хвилі змінювались теплом,
Поступаючись прощенню
І вуста ледь чутно шепотіли:
Я відпускаю, відпускаю в ім’я,
В ім’я спокою й любові.
В ім’я подолання темряви
В середині нас,
В ім’я чистого світла,
В ім’я Ісуса Христа,
Блаженність,
Заради спасіння душі.
20.04.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872757
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2020
Не вмовкає душа у розтерзанім слові,
Неповернення відлік притишує крок.
В тілі збурена кров у потоці любові
І пульсує висок, наче, поруч курок.
А весна наливає бруньками дерева,
В небі чути веселиків збуджений крик.
Мліє зніжена піснею тінь полубнева,
Заховала в картатість тремтіння осик.
В’ється змійкою стежка вздовж сивого яру,
Пробивається парость на дні молода.
Вириваю із серця надбіглу зажуру,
Попри все в нім панує жага до життя.
14.04.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2020
В світлі дня просиналась зажата душа,
Чари повні спадали повільно.
Відчувала в собі від краси втікача,
Що холодністю кутала хмільно.
Круглий місяця диск заглядав у вікно
Та магнітом притягував погляд.
Ворохобив у пам’яті все, що було,
Що не спишеш, як жарт, за недогляд.
З чим підеш в сприйняття сивочолих років,
В атрибут нескінченності ночі.
Доки вогник тепла у душі не змілів,
Доки жити тобі стане мочі.
Нині ж сонячний день пломенить з висоти,
Божий промисел шле благодаття.
Ніжні квіти весни, - стань зі світом на Ви,
В дар отримай земне, тихе щастя.
07.04.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2020
У тобі відізвусь я не раз
Тим струмком, що весною дзюркоче
І так ніздрі приємно лоскоче,
Забавляє і погляд, і душу.
Серце мовить: кохати я мушу,
Та любити життя, яке є.
Сонце сходить твоє і моє
У ранковім яснім ареалі.
Крутить вітер скрипучі педалі
Із під гори на гору і донизу,
І завмерлу сколихує тишу.
Котить сніп із немитих доріг
Та шукає єства оберіг,
Де зіщулений внутрішній крик, -
Крихкий спокій, а в ньому сірник.
Лиш покритка стоїть край дороги,
Сухі очі, порепані ноги.
Хор птахів у дубовім гайку
Прославляє весну ще одну.
Славлять день, проростає зело,
Щоб до кожного в дім щастя йшло.
05.04.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2020
Не мовлю вже у голос про війну,
Вона прокляттям в’їлася у серце.
Минає час, дивлюсь я на свічу,
Ковтаю сльози згірклі надщесерце.
Мигтить свіча, колишеться вогонь,
А бліда тінь торкається обличчя.
Перед очима стрічка від погонь,
Минулого, що все ночами сниться.
Прожите, зазвичай, то не кіно,
Не перегодиш заново сюжети.
Попутний вітер хвацький і вино
Хмелять бунтарський дух, бронежилети.
Упали друзі: стогін, кров, журба,
Ще тліє згарище подвір’я з садом.
І підіймає в новий бій судьба,
І накриває ворог лютим градом.
Вони ж ідуть вперед, у боротьбі,
За волю, рідних, неньку Україну.
І сивочолі, юні й молоді,
Пліч-о-пліч за свободу, в ім’я миру.
30.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2020
Сонце світить ясніш, як весна у душі,
Теплий погляд на мить зупинивсь на гіллі.
Наливають бруньки на бузковім кущі,
Подих вітру приніс соловей на крилі.
І синичка в садку прославляє весну,
Сойка йойкає щось: не лишайте одну,
Скоро місяць зійде, буде лячно без сну,
Спокій прийде тоді ,як я пару знайду.
Бо у парі й біда так не тисне думки,
Як об руку рука у незнанім путі.
І у серці любов, і роки - невзнаки,
Аж у грудях щемить, як в сім’ї, у гурті.
28.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2020
Прилетіли шпаки,
Осідлали дроти.
Вітер крилами тріп,
А в душі кипить окріп.
Ми є ми чи не ми,
Чи собі вороги?
В’ють вірьовки думки,
Постріл в серце, -терпи?
Мозок б’є в барабан,
Бо на шиї аркан.
А на тілі рубці,
Свіжі рани й бинти.
В світі лих смужка,
Їм не видно кінця.
А навколо краса.
Сонце, кицька і я.
23.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2020
Не торгуюсь з весною за спів солов’їний,
Щоб у вербах розлогих почути одній.
Молодіє душа та шепоче: єдиний,
Крізь неясність у часі залишаєшся мій.
Ти в набухлих бруньках, що милуються в річці,
В шматку неба, де хвилі несуть голубінь.
Хіба щастя ще іншого треба, ніж в стрічці,
Малювати словами кохання глибінь.
І купатись у сонячнім злеті миттєвім,
У сердечнім натхненні жаги до життя.
Розчинитись в тобі, у посланні чуттєвім, -
Оберегом веселку зішлють небеса.
20.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2020
Він шукав її, а вона його
У потоці життєвих доріг,
Що конче мали перетнутись,
Бо це були їхні Долі,
Неминучість,
Запрограмована Всесвітом.
Для неї він став Повітрям,
Вона для нього Сонцем,
Бо на відстані зігрівала його душу,
Що уже починала забувати,
Що окрім бруду є ще непідкупність,
Чистота сутності,
Котра непідвладна ні волі розуму,
Ні плинності часу, ні чварам,
Що є лиш нашаруванням,
Дань хижачці-цивілізації,
Яка здатна спотворити
Внутрішній світ слабких
Та не в змозі подолати того,
Що відчувають двоє,
Обійнявшись душами.
Душі стають стовпами,
Котрі підпирають небо.
08.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2020
На губах червоніє помада,
Очі вперто вивчають асфальт.
І весна, що прийшла, не розрада,
Бо у серці хандра не на жарт.
Панорамна картина строката,
Мов галактики різні світи.
Виринає в садку рідна хата,
Час зове, що пора вже іти.
Зірне небо схилилось додолу,
Мрія манить любов’ю, яснить.
Підіймає на крила ще кволу,
Не забути ніколи ту мить.
Щастя й радість, тепла порятунок
І ковток гіркоти на вустах.
Шлях життєвий проліг між морщинок,
Чи підвладний бо волі ще страх?
Страх у того, хто віри не знає,
Хто блукає між двох берегів.
Неприкаяність біллю карає,
Для добра нас Господь всіх створив.
02.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2020
Вдивляюся у велич піднебесся,
У синь між хмар, в озимину, у гай.
Вчарована, я - Мавкою зовуся,
Ввібралася душею в рідний край.
У лебедину пісню й солов’їну,
Де над рікою схилена верба.
Де вітер заціловує калину,
Поруч пливе, поскрипує, гарба.
В принишклім лісі скрекотить сорока,
Розносить звістку про весну нову.
Застелила очі тепла поволока,
В серці любов і нею я живу.
27.02.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2020
Розгулявся дужий вітер,
Свище в продухи дахів.
Дощ краплистий сипле бісер,
Спише січень у архів.
Десь кредит довіри мінус
Та для друга теплий плюс.
Рятівний на благо пандус,
Щоб не збивсь із ритму пульс.
Сторінки гортає думка
Вже минулого життя.
На межі тоненька струнка,
Перейдеш - без вороття.
Ворошитиме безсоння
Німі тіні по кутках.
Ранок стишиться на скронях,
Ледь усміхнених вустах.
А буття зовсім байдуже
Все тектиме між віків.
Хтось любив, а, хто не дуже,
З часом скаже, - не зумів.
10.02.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2020
Ой, ти, зимонька, зима,
Полякала і пішла
У далекі, у світи,
Де савани й злі вітри,
Нафта, газ - чудні труди.
Хто тут винен? Я чи ти,
Що знедолена земля?
Закачати б рукава,
Тільки, як? Кому й за що?
Не життя, а - "кінь в пальто".
Ванги, Мессінги, Нечай...
Апокаліпсис, зважай!
Може, - так, а, може -ні,
Щось, тривожно на душі.
Брату брат вже не рідня,
Як за гроші в них гризня.
Що пошана, що ганьба,
Коли в палки два кінця.
Зміниш вектор правоти
Й чорне - біле? Розбери...
Невідомість... Куди йти?
І на вухах локшина,
Й на городі бузина.
03.02.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2020
Без зупину з небес падав сніг на гілки,
Одягала зима в пишні шуби дуби.
І притихнув садок у продовженні сну,
Не будіть і мене, не лишайте одну.
Диво чудного сну хай гойдає мене,
Поруч мати сидить та кудельку пряде.
На крючку біля печі колиска висить,
А вірьовка на ній у задумі скрипить.
Пісня з маминих вуст колисала дитя,
Не шуміть же, вітри, те маля, то є я.
Перший крок нетривкий, дайте, тихо ступлю,
Може, долю свою непросту ще присплю.
Хай дорога біжить у життєву ріку,
Щоб не знати бо зрад на своєму віку.
Та дорога пройшла через щастя і біль,
Крізь любов та печаль і утрати ще сіль.
29.01.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2020
Щось втрачаєш, щось знаходиш, -
Каже мудрість вікова.
Сонце теж по колу ходить,
Де й завія снігова.
І посуха у пустелі
Палить квітки ніжний цвіт.
А в глибинних акварелях
На коралах цілий світ.
Огризаються гармати,
Б’ють у відповідь вогнем.
У молитві щирій мати
Заховала серця щем.
Край дороги, де тополя,
Хилять плечі вниз роки.
Що пізнав, те є від Бога,
Маєш й славу, й честь, й гріхи.
27.01.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2020
Виплакала долю гіркими сльозами,
У кожній краплинці все, що поміж нами.
Виливала душу терпкими словами:
Чом ідеш, коханий, іншими стежками?
Чи ж я не любила, чи не шанувала?
Коли був далеко, з путі виглядала.
Не спала ночами, молилася Богу,
Щоб, як небезпека, посилав підмогу.
На світанку в росах рушник полоскала,
До серця, що билось, руки прикладала.
Розпирали груди стиснуті ридання:
Світе мій, любове, щастя сподівання.
15.01.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2020
Поліський краю мій,
Зелень лісів та синь озерна,
Садів квітучих дух
І співи солов’я у вербах.
Чорниць красиві очі
Поміж дрібних листків,
Де під густими кронами дерев
У гіллі вітерець шумів,
Де Мавки лісові
І маки між полів.
Де полум’я в печі, -
Та магія, що Бог створив.
Стікаю в землю я
Та силу черпаю і п’ю
Єством своїм усім
Подих життя, і цим живу.
Вслухаюся у стукіт серця,
В нім пласт віків.
Я -українка, він не змілів.
Кров предків між снігів
Сльозою скапує з води.
Пруг сонця золотить сліди,
Мої сліди, щоби вписати їх
В код нації.
Хай квітне в мирі й щасті
В калиновім вінку!
10.01.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2020
В лузі вітер гне калину,
Хилить гіллячко додолу.
Виросла в лиху годину,
Чим зігріти душу голу?
Місяць в небі самотою,
В хмарах сивих мріє.
Обійнявся з дрімотою,
Пробудитись не посміє.
А калина в зимну скруту
Серцем плаче в ніч тривожну.
Й пугач сіє в темінь смуту,
Щось кричить у даль морозну.
Обступають калиноньку
Звідусіль химери дивні.
Прихилити б голівоньку,
Щоб до друзів, що надійні.
02.01.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2020
Засніжило й загуло!
Красота, гайда, в село!
Спокій там і тиша.Ша!
Розуму віддушина.
Крикне півень уві сні,
Порося: "Кувік", - в хліві.
Пилка гейкає в ліску,
Лід застигнув на ставку.
Вітер дмухає в обличчя,
Простір пхає в передпліччя.
Кучерявиться димок
І торкається думок.
Що важливим є у світі?
Що заховане в суцвітті,
В середині нас самих?
Що штовхає нас на гріх?
Ненависть у грудях б’ється
Та змією заздрість в’ється.
Ллється кров, іде війна,
Ще здригається земля.
Нам би миру та любові,
Хоч до бою ми й готові.
І тепла, обіймів щирих,
Днів нових, просто, - щасливих!
З Новим Роком, любі друзі
І всі ті, хто є в окрузі!
Хто несе злагоду й мир,
Хто, по праву, - тим кумир!
28.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2019
В прохолоду ночі скапує сльоза,
Днів забутих просинь - сірі небеса.
Падає неспинно дощ на картуза,
Опудало плаче - мокрі рукава.
Де ж ти загубила пухкий сніг, зима,
Щоб мене укрити сили ще нема.
Очі видивляю в тузі задарма,
Додолу спадає пелена німа.
Озимі у полі жовкнуть вже стеблом,
А треба, щоб завше був хліб за столом.
Каверзи природи нині стають злом,
Впору дарувати їм за це диплом.
22.12.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858849
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2019
Люблю, чекаю, в щемі плачу
Від болю, радості й печалі.
Притихну в щасті, як побачу,
Тебе, мій милий, на вокзалі.
На груди кинуся в обійми
Такі вже рідні та гарячі.
І зазвучать у серці прийми
Роками звірені й терплячі.
Із вуст до вуст із поцілунком
Душа у душу переллється.
Тіла наповняться світанком,
Що раз в житті тільки дається.
Світло кохання, як та зірка,
Сяє з ночей туманом вкритих.
Любов від Бога - вища мірка
В подій раптових лабіринті.
19.12.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2019
Життя...Життя...Політ сніжинок,
Що з неба впали білим полотном.
Спішиться час ще на дожинок
Незайманість пролити під вікном.
Молочність зігріває погляд,
Хоч від природи й холод додає.
Років минулих гарний спогад,
У кожного ж у пам’яті він є.
Родина, дім - любові кредо,
То спокій у притомленій душі.
Величне в звичнім - знаю твердо,
У простоті відносин, в тишині.
І, хай не повернеш вже кроки,
Які відбитком сліду на землі.
Хай чистота торкнеться думки
І не розсіється в зимовій млі.
13.12.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2019
Під навісом лопочеться вітер,
Стугонить та тікає під дах.
Назбиралось у серці знов літер,
Лину з вітром в коханні, мов птах.
Щемно й радісно зиму у леті
Зустрічати між хмар край воріт.
Біля фіртки років чутно шепіт
І в пастельні тони вбрався світ.
Я ж горнуся до мрії в бажанні
Поруч бачити завше тебе.
Додивлятися сон на світанні,
Прихилившись на любе плече.
08.12.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2019
Темна ніч опустилась на землю,
Морозець щипле залишки трав.
Посріблив при дорозі тополю
І мій спокій життєвий украв.
Зупинився на хатнім порозі,
У відмірянім кроці аршин.
Розгубились думки голомозі,
Геть розбились об товщу вітрин.
Однозначність чепурить дволикість,
Повсячкенності стійкий декор.
Із пітьми підіймається хтивість,
Як відозва на рабський покор.
Рух життя ж у поклін до погосту,
Де за все буде складений звіт.
Не знайдеться відкупного кошту,
Щоби смерть не прийшла до воріт.
25.11.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2019
Впала крапля холодна в долоню,
Що зі стріхи зірвав вітерець.
Кинув пасмо волосся на скроню
І побіг у гайок навпростець.
Шепотів щось калині завзято,
Цілував м’яті ягоди в щем.
В душах нишком прокинулось свято,
Накривала їх осінь плащем.
З пізніх квітів парча, а ще листя,
Золотих всіх відтінків фасон.
Такі різні в житті та змоглися,
Щоб без клятви серця в унісон.
Не у клятві, у щирості чистій,
В хмурий день неба звід із зорі.
В Славі Матінці нашій - Пречистій,
У поклоні за силу - землі.
17.11.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2019
Сіє мжичка крізь сито мокроти,
Заховала схід сонця в туман.
Чинить розум безмовний супротив,
Щоб не мати сутужний обман.
Пробігають події думками,
Як літа проминали, мов сон.
Не можливо сказати словами,
Що в душі раптом стало хрестом.
Паралелі доріг й перехрестя,
Що химерно в єдине сплелись.
Що торкались любов’ю зап’ястя
Чи тікали у ночі, як рись.
Що смішили, хворіли і сльози
Чи то щастя, чи болі лились.
Не дає нам Господь, що не в змозі,
Понести ми у сяючу вись.
16.11.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2019
І у снах, й на яву та в думках
Я горнулась до тебе роками.
Трепетала у дужих руках,
А кохання текло поміж нами.
Відганяла зневіру й журбу,
Коли ти був далеко від мене.
Вітер шарпав, як в полі вербу,
Не зміг серце зробити студене.
Я стояла край шляху одна,
Видивлялась тебе із далечі.
Тисла груди чужа сторона,
Накидала розлуку на плечі.
Та розлука пекла у душі,
Серце рвала на кусні щербаті.
Ти приходив у снах і тоді
Всі думки враз ставали крилаті.
12.11.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2019
Я йшла молодим лісом, вдихала запах прілого листя, хвої і моху. Мрячив дощ та на душі було тепло, бо я ступала поміж дерев посаджених моїми дитячими руками. Саме так, дитячими. Мені тоді було років дванадцять, не більше, коли я зі своїм двоє рідним братом Сашком на пару садили молоді саджанці сосен та беріз. Чому ми? Вочевидь, це мали робити наші батьки та вони поміркували, що діти також зможуть впоратись із таким фізичним навантаженням і були праві, бо ми це робили із задоволенням для себе.
І, от, мій ліс зустрів мене приязно та щедро обдарував осінніми грибами. Правда, білі майже не траплялись, все більше полячки, якими я поступово й заповнила свою корзинку. Та парочку білих грибів я таки знайшла і, що дивне, вони настільки мали білі шапки, що я здалеку прийняла їх за поганки, котрі потрапляли на очі доволі часто.
Із лісу я поверталась додому втомлена та у піднесеному настрої, бо ліс несе у собі цілющу енергію спокою, упорядковує думки та додає наснаги до життя.
11.11.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2019
Я - просто жінка,
Вільна й не вільна у виборі життєвім,
Звичайно ж, є і слабкості миттєві.
Я ж просто жінка,
Іду осінніми стежками
І прагну висі, як птаха, хай із вітром та дощами.
Як кожній жінці,
Бажається добра в родині,
Щоби у розв’язанні спірності були єдині.
В жіночих генах
Ніжність та любов,
Тепло, обов’язок, кохання, щоб покров.
Аби відвертий сміх
І сльози щастя у очах,
І, дай, Господи, ніколи не пізнати слова страх.
Страх відчаю, тривоги, болю
Та відчуття, що втрапив у неволю
І йти вперед, бо є життя, твоє життя
Й воно не має іншого покрою.
07.11.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2019
- Чуєш, Галько, зробив із жінки чоловіка.
- Та ти що! А хто ж то такий спритний, Стефко?
- То ж Федько наш Курниківський.
- І, шо? Зі своєї законної чи з котрої іншої?
- Зі своєї, до інших ще тота черга не дійшла.
- Ти, дивись, який вдатний!! А як?
- Заходжу я до них до хати за сірниками, а Федь лежить ув обіймах із кралею, душею чистою та світлою і ціну та собі добре знає, на тілі і клеймо і печать.
- От, зараза, той Федір! А ти казала ж, Стефцю, що у нього ж нікого, окрім своєї жінки, нема?
- Певно, що нема, може уже і своя, Галю, не своя, бо сорока двох градусна у нього ниньки в домі голова.
03.11.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2019