| Сторінки (1/67): | « | 1 | » |
Монолог із бетонними вежами
У прямому ефірі Сіднею
Ми так часто буваєм обмеженими
Ми руйнуєм світи
Обираєм алеї
На кондитерських фабриках ефімерної правди
Хтось шукає свободу -
Знаходить брехню
надто голосно молиться на чужу вроду
Коли мовчки ховає у шафу свою..
Безіменними бірками крикливих мовчанок
Ми клянемося завтра змінити себе
Надто повні кишені пустих обіцянок
Доки думаєм -
час безупинно іде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
**
Желатиновими ріками тече до рук
усвідомлення життєвої хімії
Апельсиновими кроками стираю із обличчя
залишки цинізму
Чи з космічними натхненнями я тональність своїх ідей
змінюю?
Чи втираю в стіну спокій з погрозами вандалізму?
Вишуканим світлом
я вбираю себе у впевненість
Праска парує
солодкими, карамельними римами
Відчуваю чужими руками осінню нестриманість
Роздираю цілунками подихи
спричинені мотивами
Алегорії смутку вив'язують спицями
формули
Ідентичність яких,
перебили вчорашні дебати
Із корицею чай
можем різати склянками голими
Я прокинулась в Африці.
Я твій тотем
можеш брати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013
Залягти би десь, може у спокій
Хоча ні..
Спокою в мене багато
Він у мене невтомний, глибокий
Як буває в неділю -
у свято
Залягти би десь, може у тишу
Краще так -
щоб подалі від слів
Там у тиші цілунки я лишу
Ти ж казав, що їх наче хотів?
Залягти би десь знову у тишу
Хоча ні..
Я тут зараз лежу
І весь день щось невтомно я пишу
І весь день то молюсь,
то грішу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
Багатослівні звуки фортепіано
Стирають з голови глобальні плани
Біжу вночі на terzo piano
По фарбу
Щоб замалювати шрами
Мелодика та рими із квартири
Перезвучали
Переграли
Зникли
Все,що могли з тобою,вже пропили -
Чаями / кавами
І знов ранкові ритми..
Для всіх значних думок немає морфію,
а той,що є -
я вже давно розлила
Перечитала всі картини обрію
Ти вибач, що така спокійна
Не вразлива
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
Ранок із гарячих львівських обіймів,
Ранок із холодного львівського дощу..
Біля тебе,мені не потрібне снодійне
Біля тебе, мені якось зовсім не до сну..
Міцно заплутались,щоб не пропасти
Щоби всі ПАЗЛИ складались в ЗІРКИ
Дай мені ще раз в обійми упасти..
Грітись тобою.Шукати шляхи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2013
Щось тихо кажеш про мої ключиці
А я тону під твоїм епітелієм
З*їдаю тебе поглядом вовчиці
І запиваю всі слова коктелями
Стискаєш міцно всі мої фаланги
Тремчу від дотиків і відчуваю смак твій
Готую нам на вечір акваланги
Вночі,у дощ, будем шукати знаки..
09/09/13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2013
Моє все тіло пересохло від слабкості.
від сили вже сохне по другому колу.
часто у мене надто багато радості.
а буває апатія й втома
Десь під дубами, чи липами влітку
я би кидалась щоранку у осінь
я би міняла, що можна змінити
хочеш ти цього/чи зовсім не хочеш
Я би була режисером в депресії
на сніданок щоранку-написані ролі
в мене майже ніколи не буває агресії
Лиш слова і паролі
Вірші і паролі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2013
З попелом летять думки про тебе
Ні,я не палю
Це просто миттєва слабкість
І мені її більш не треба
**
Просто неба..
**
Перед тим як іти додому
Я неначе розіграна сцена
Відчуваю ілюзію й втому
Йди до мене…
**
Я би стільки хотіла сказати
Та мовчу
Всі слова просто гра
Сумно й вільно тепер засинати
Лиш би знов не приснилась зима..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2013
Тримаю в руках кожне сказане слово
Тримаю у пам*яті, ті що німі
Сама я дивуюсь, чому я готова
Віддати себе у руки твої
Я пишу вірші і ховаю від себе
Від тебе ховаю..щоб ти не впізнав
Хоча, я надіюсь, що ти бачиш небо
І бачиш себе у моїх віршах
Ці дивні думки,що все буде як треба
І сумніви всі позникали у мить..
О Боги, у мене шалена потреба
Прокинутись й бачити,як він ще спить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2013
Давай, побудь мені коханкою
Такою ніжною, приємною..
Лікуй мої сердечні ранки
І байдуже, що не взаємно!
Давай, побудь моєю втіхою
Щоб зранку
чи вночі..
Не довго..
І порятуй мене від відчаю
Я буду прикидатися знедоленим.
Я не скажу дружині про тебе ні слова
Я не люблю бачити,як вона плаче
Але я хочу, щоб ти завжди була готова
Хотіти мене і бачити
І так, між іншим, я не піду ніколи з дому
Бо я надто люблю її очі
Що ?
Ти не будеш лікувати мою втому ?
Чого ж ти, дівчинко, мене не хочеш ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2013
Я хочу щоб тобі затамувало подих
від мого натхнення,
Щоб ти обіймав всю магію слова
І цілував мої думки до рання..
Я хочу щоб ти втамував спрагу
моїми обіймами
Моїми руками
Губами
Піснями снодійними
Щоб десь у зливі..
Чи у спеку
Відкривши навстіж двері дому
Ти відчував мою безпеку..
Пробач..
Забула..
Ми ледь-ледь знайомі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2013
Розчини мене, неначе ти завтра зникнеш
Розчини,як цукор розчиняєш у воді
Збережи мене, неначе до мене не звикнеш
Збережи… на флеш-пам*яті чи просто в собі
Розчини ,я хотіла б нарешті скоритися
І тримай, і тримай .. наче я утечу
Із теплом мені зовсім не важко змиритися
Просто,коли стає холодно – я тремчу
Розчини,бо не сила мені ухилятися
Не зникай – я шалено не хочу закритись в собі
Я вже навіть готова перестати боятися
Тільки лиш розчини
І тримай ..у тобі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2013
Розчинись у мені тихим сяйвом
Я тим часом спакую валізи,
Забронюю тебе.Так,негайно!
До крАю нам не треба візи..
Я з тобою поїхала б Азію
Океанію,дику Австралію.
Забери собі мою фантазію,
Що робити із нею.Не знаю я..
Я б вночі вигрівала прогалини
З тимчасовими літніми зливами.
Жаль,давно вже з тобою програли ми.
Не втекли і не стали вразливими..
І нехай поміж нами є відстані,
Тисячі кілометрів і аеропорти.
Хтось збрехав:почуття вона зміцнює..
Це не так! Я не знаю ні де ти,ні хто ти..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2013
Є музика,яка повертає внутрішній спокій
Її особливо корисно слухати зранку
Вона,немов ліки місцевого застосування
Турбується про всі внутрішні рани
Коли здається,що усе йде шкереберть
Руки обриваються від важких емоцій
Кожен ранок-безкінечний день
В цей час музика на твоєму боці
****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2013
Якщо розібратись із траєкторією зв*язків,
Провести вертикалі на північ
Не вірити у випадковості та зняти із душі параліч..
То виявиться,що навколо стіна,
яку ми самі собі будуємо..
і наскільки товста вона,залежить від того
чим ми її лікуємо
Найкращий вихід панацея із добра
Усмішки,радість - це твоя турбота
Щоб попри все щасливою була
Тримайся, - це важка робота
Те,що дається легко - не кріпить
Ні розум,тіло,ні серцеві драми
І як колись задуматись на мить
Бути щасливим - це найкраще з правил
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2013
Знаєте,є такі книги
після яких хочеться випити залпом колодязь води
Бігти до моря
Кричати про море
Знаєте,є такі люди
Заради яких страшно заснути,
щоб не прогавити рух сонних вій
Не хочеться голосно дихати поряд з ним
Щоб не розбудити
Знаєте,є такі подорожі,
які надихають на звершення
та дають зрозуміти істинну цінність речей
Перед якими ,немає сну
Особливо,якщо пригортатися
до дуже гарячих плечей
Знаєте,є таке щастя
про яке не хочеться казати нікому
Носити у собі
Дякувати подумки,тому хто його дарує
Навіть якщо він про це не знає
Знаєте,є такі вірші
(як оцей)
пишучи якого, щось у грудях
розлітається на мільйони вразливих деталей
Їдучи 130 по трасі,
я збираю всю ніжність
та боюсь втратити ранковий погляд його сонних очей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013
Не носіть у собі озера образ
Вони розливаються ріками болю
Уникнути шкідливих фраз
Допоможе лише вміння "бути собою"
Не мовчіть байдуже,не тримайте зла
Якщо є проблема - не ховайте в собі
Понад норму суму нікому нема
Краще за істерики буває лиш спокій
Якщо хочете щастя-то беріть його
Якщо мало буде - то просіть добавки
Бо якщо хотіти - буде вам воно
із цілодобовою службою доставки
Все насправді просто.Гляньте навкруги.
Якщо усміхатись сонцю - воно буде гріти
І не шукайте постійно чужої вини
Все у ваших руках,щоб щось змінити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013
Немає нічого сексуальнішого за чоловіка,що читає книжку
Гортає сторінки
Усміхається нишком
Немає нічого приємнішого,ніж прокидатися вранці в гарячих руках
Цілувати обійми
Всміхатись у снах
Немає нічого важливішого за турботу та щирість
Бути собою
Зберігати мрійливість
Немає нічого солодшого за несподіваний поцілунок у губи
А потім у щоку
Приємна згуба
Немає нічого вільнішого за зайняте серце
Замружені від щастя очі
коли ти маєш все це..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013
Весною пахне моє волосся
Думки страждають від одкровень
Танцюють квіти.Це не здалося
Приносять світло із дня у день
Безглузді хвилі миттєвих слабостей
Відкриті вірші тримають час
Смішні хвилини моїх незграбностей
Не раз розвеселяють нас
Не розбудити сміливих здогадок
Тримати руку на пульсі днів
І не існує тривалих спогадів
І не існує брехливих снів
Розбити згустки й згубити безвісти
Весна відкрила уже секрет
Вона не в курсі де пік тверезості
І в кого в шафі живе скелет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013
Гарячий із медом чай
Гарячі ,солодкі думки
Яскравий період мовчань
Період тремтіння руки
Холодна та гарна зима
Не стримана,але відверта
Тримаю листівки сама
Я зовсім буваю не вперта
Ховаю в кишені зірки
Сплітаю із них орхідеї
Лишились останні штрихи,
Щоб в мене не стало ідеї
Лишились останні листки,
Не списані,але зім*яті
І голос розбивсь на шматки
Звучить,як чар-зілля із м*яти
05/02/12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2013
Обіймаєш за плечі
Цілуєш губи
Я нестримно тримаю твою руку
Одягаєш на себе
Знімаєш з мене
І на зустріч лишилось всього 2кроки
Розкажу поступово
Ти тільки слухай
І не ніяковій,як дивлюсь тобі в очі
Я не маю втоми
Хіба раптово
Коли в ранок перетворюються спільні ночі
Обіймай частіше
Цілуй невпинно
Я вже звиклась із фактом,що я з тобою
Я знов пишу вірші
Вдягаю музу
Загортаюсь у тебе
Само собою
12/02/12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2013
Якщо прокидаюся в твоїх обіймах
Тримаюсь за спокій,як за кришталь
Вдихаю на повну солодке повітря
Пускаю думки у загадану даль
Якщо я сміюся і майже не плачу
Якщо дуже гАряче було ввісні
Візьми оцю мить собі на удачу
Красиво і довго всміхайся мені
Якщо я беру твоє тіло думками
Нескромно чи скромно,чи вдало,як ти
Тоді,наяву я керуюсь руками
Куди в цей момент привели би думки
12/02/13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2013
Якби я сказала тобі "ти мені треба"
ти б не виправляв помилки у словах
ти б зрозумів усе,як треба
що у кожному слові - є мій страх
Якби я сказала тобі "будь зі мною"
ти б не сприйняв це як пораду
ти б зрозумів,що я з тобою
тільки з словами не даю раду.
Якби я сказала тобі "буду поряд"
Ти б не сприйняв це як належне
ти б зрозумів,що я справді вірна
І у мені увесь світ безмежний
Якби я сказала тобі:"хочу сонця"
ти би не думав про це буквально
ти б зрозумів,що пора завітати
і зігрівати мене морально
Якби я сказала тобі "Немаю слів"
ти б мовчки взяв мою руку
ти б зрозумів,що у тиші навколо,
насправді дуже багато звуків
Якби я сказала тобі "Ти дорогий"
ти б не подумав про ринкові ціни
ти б зрозумів,що я про тепло
А всі оці речі, для мене - безцінні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2013
Коли заступаєш сонце і так важливо бачити зірки,
не треба більше жмурити очі й
тримати у кишені руки.
При заході,та на світанку
Не можливо бути самотнім
Не важлива пуста безодня!
Коли ти ховаєш небо і мрієш схопитись за хмару
Відкривай у собі волю
і почни давати,нарешті,жару )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2013
Солодко.Терпко
Нестерпно
Втомлені м*язи і пальці
Дзвінко сміюся
Мольберти
Бачать картини
Танцюють танці
Знов відчувати.Сприймати.Хотіти
Планку тримати
Над небом летіти
Смачно цілувати
Не спати.
Їхати швидко
та не спішити
Мріяти голосно
Каву варити
Руки тримати і трішки гріти
Вірші писати
Знову дуріти
З зиму вдягнутися
та бути літом
Знов посміхнутися
Кутатись снігом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2013
На вірній хвилі розкатуюсь повільно
Ніби тримаю себе в руках,
а почуваюсь
як божевільна..
Із власних слів будую казку
Оголена морально,
бо спалила
власну маску.
І наче,так просто звучать
завуальовані слова
Та шукати прихований зміст
там де правда ще жива
Чи варто?
Обіцяла сховати в кайданах мозок
забула пароль
а це не жарти
Манія тримати усе під контролем
Не треба
Я хочу
зливатись із морем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2013
Коли за вікном беззвучно падає сніг
і лунає музика із самої душі
Мені здається,що світ затих
а я залишилась у білій глУші
Коли прокидаюся вранці сама
і трохи холодна навколо квартира
у серце крадеться підступна зима
вона мої кроки дощем притрусила
Коли на балконі смакую я чай
тримаю гаряче крижаними руками
я здалеку чую,шепоче щось відчай
і я жену геть його останніми роками
Коли зупиняю свій біг і стою
вхопившись руками за вільне дихання
я бачу у ньому усмішку свою
радію і плачу від цього - до рання.
Коли за вікном починаються зорі
і сніг перетворюється в білу печаль
я уявляю свої страхи далеко в морі
шепочу їм тихе й холодне "Прощай"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013
Я бачила вчора дощ
Він сміявся крізь зачинені вікна
Він промок до кісток
хоч закутався в сонце помітно.
Дощ тремтів і просив помовчати
Він злякався безглуздих порад
Я мовчала,а він хотів встати
І піти десь на бал-маскарад
Дощ заплакав із смутку сердито
І розлив на підлогу вино
Витирала я плями руками,
а його у ту мить не було
Дощ напився і гучно впав в воду
Хоча,плавати він не умів
Вимагав берети його вроду,
ніби це є мій скарб на землі
Дощ пройшов і повіртя змінилось
Залишило лиш слід ледь помітний
Я мабуть,від безсоння втомилась
Дощ не з тих,хто приносить квіти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013
повторити траєкторію твоїх дОторків
і нехай залишаються сліди
не рахувати поспішних кроків
допоки у кімнаті існуєш ти
Розібрати на суцвіття ніжно
всі слова та вивчені цитати
хай буде раптово смішно
падати-літати.падати-літати
Розтріпати проти вітру оболонку
хай несе її до гір
Посортує всі думки в колонку
І не чинить опір.Нащо він?
Десь співати голосно до ранку
та тремтіти від своїх думок
Заховати всю себе за рамку
Я залишу ключ там,де замок
Розмішати у кишені знаки
ВИпрати їх рАзом із собою
І не мати сну,але із смаком
Куштувати час разом з тобою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013
Вже вистигли сліди на польовій стежині
ЗмінИлося тепло на холод
Хтось виключив нічник в старій хатині,
забувши,що він має бути поряд
Шепочуть стіни,що зима на носі
В душі зима - бо за вікном ще літо
Забув хтось свої ноти на порозі
й на голе тіло курточку одіти
Закрилося вікно - та ще відкриті двері
Скрипить підлога від легеньких кроків
У домі добре - та немов в пустелі
не видно на годиннику прожитих років
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2013
Падаючи від радості на коліна
Розплутуючи довге волосся
Всі кажуть: "Іра щаслива"
О так!Тепер вам не здалося!
Вдихати на повні груди вітер
Співати наче перший раз
Тримай устами мої квіти
Будемо грати разом джаз
В безодні світла я цілую
Вуаль моїх п*янких думок
Я кожен погляд цей ціную
Пакую в душу.На замок
Безмежна легкість і свобода
Заводить,ніби мій стриптиз
Оголює красу турбота
Відкрий обортку-там сюрприз
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013
Біліє за вікном казковий сніг
Політує і падає на губи
І звідусіль лунає сміх
Тут пахне щастям,то ж нехай так буде!
Морозне повітря щупить ніс
Та гріє душу це різдвяне свято
Поблизу колядує навіть ліс
І я підспівую йому завзято
Нехай в цей день до вас прийде тепло:
Тепло душевне та підтримка друзів
Завжди нехай оточує добро
Панує спокій у сімейнім крузі !
Нехай буде любові повен дім
Здоров*я,радість та душевна міць
Добробут й гроші хай панують в нім
З Різдвом вітаю і добра вам всім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2013
Я куплю собі парфуми від ДІОР
Буду пахнути трояндою й жасмином
Зміню зачіску й втамую гонор
Повернусь до себе.Ну щасливо !
Я вже маю квиток на депеш мод
Залишається тільки дипломна
І купити нарешті комод
І щоб квартира була не зйомна
Десь поїхати аж до Австралії
Поганятися за кенгуру
Шукати сліди від магнолії
Зустріти коалу.Вживу!
Поплисти на кораблику в Африку
Годувати голодних дітей
Завести собі нарешті мавпочку
Та писати мільйони статей
А якби я поїхала в Мексику
Танцювала би боса до ранку
На обід їла б тільки персики
Й перець чилі складала у банку
А коли я об*їду пів світу
Бо цілого буде забагато
Я співатиму оду вітру
Бо життя –величезне свято!
Для початку куплЮ я пармуми
Може завтра,а може в неділю
І не радьте мені забути –
Це шматочок моєї мрії
14/11/12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2013
Нехай присмак кави залишається на твоїх устах
Я її потім доп*ю
Нехай не зустрінемся більше у снах
Як на мене,то краще вживу
Нехай я не буду наївна й смілива
Я буду собою.Це ж краще
Ти бачив,що я буваю занадто вразлива
І ніжна буваю.Неначе..
Не бери моє серце голими руками
Попечешся – воно гаряче.
Але відкрий.Воно за сімома замками
Сміється.Не плаче
14/11/12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2013
Буває,губляться слова
і я не можу сказати важливе
Буває,гублю себе я
і здається,що все можливо
Буває,що не можу взяти себе в руки
і відкрити серце
Буває,що не чую звуки
і не можу придумати як це зветься
Буває,що долаю відстань
і не пам*ятаю куди йшла
Буває,кажу "ВідстАнь",
а насправді боюсь залишатись сама.
Буває,що зрушую стіни
і зникають усі перепони
Буває,навколо все біле,
а я далі не вірю в забобони
Буває,я хочу любити
А чесно,я сильно боюсь
Коли любиш-найлегше убити
А я ж ніколи не здаюсь.
Буває,губляться слова
і безглуздо казати важливе
Що би не сталось - я жива
В цьому житті - усе можливе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2013
Проведи рукою по білій спині
Підійди ще ближче - обійми за стан
Бо ж стояти голій,холодно мені
На мою одежу погляд твій упав.
Можеш взяти в руки все моє тепло
Я буду тремтіти від холоду й любові
Принеси із кухні гаряче вино
Давай будем грітися разом із тобою
Підійматись високо - десь аж над землею
Відчувати вітер й дихати зірками
Як ти солодко назвав мене "своєю"
Розповів про щастя ніжними руками
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2012
Остання павутинка осені полетіла..
Роз*єднала нас,як відрізана пуповина
Не торкнешся більше мого тіла
Не прийде для нас така година
Ніби стало легше говорити
Й дихати тепер куди простіше
Не вдалося нам любов творити,
Лиш думки,щоби писати вірші
Дякую за щастя,що було
Знай,що зла я не тримаю
Шкода,що так скоро все пройшло
Я вже більш нічого не відчуваю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2012
Крізь відчинені вікна впускаю вітер
Нехай розвіює вологе волосся
Нехай вплітає блакитні квіти
Я чую кроки..Чи так здалося ?
Крізь прихований страх проходжу сердито
Сміливо кажу,що не боюся
Тепер я в змозі все змінити
Тобі у відповідь щиро сміюся
Крізь пройдені шляхи,я бачу веселку
Підморгую їй хитро і шлю поцілунок
Це безперечно хороший знак
Життя мені готує чудовий подарунок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2012
Мені подобається,коли ти тримаєш мою руку
Стискаєш,ніби востаннє
Цілуєш зап*ястя..
І ні слова про кохання..
Мені подобається,як ти співаєш
Емоційно,ніби зі сцени
В ту мить дивишся на мене
Цілуєш вени..
Мені подобається,як стискаєш в обіймах
Цілуєш у шию.Ніжно-ніжно
Вимагаєш обіцянок
Поспішно.Смішно..
Я шаленію від твоєї правди
Немов ти гуру
Я вірю у кожне твоє слово
Обіцяю поступово..
Мені подобається,як ти ведеш машину
Безпечно та дуже швидко,мов поспішаєш
Я відвертаюсь до вікна.Я думаю.Про що,ти знаєш..
Мені подобається як ти кохав
Як дощ.Як день і тиждень
Ти ж знаєш,що пообіцяв
Я буду там,щоб ти впізнав..
Мені подобається,як ти береш мою руку
Цілуєш повільно
Тримай її сильно..
Я тебе мушу відпустити
Та це найважче,що я можу зробити..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2012
За вікном співає злива
Танцюють краплі швидко вальс
Ти бачиш мене з зеленими очима
І під ногами розсувається асфальт
Цей дощ,немов машина часу
Кидає з крайності у крайність
Перехили терпіння чашу
І не зважай ! Це всього лиш формальність!
Я повернусь до тебе у вівторок
А ти чекай і музику ввімкни
Тримай напругу(не 120) - 240!
Торкайся серця.Я не скажу "припини"
А за вікном і досі злива
Тремтиш,як після землетрусу
Я дякую за те,що я щаслива
Ловлю цю мить.Її тримати мушу
...бездонними зеленими очима
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2012
Роздягни мене у своїй машині
Можеш везти хоч на край світу
Здається,я нова віднині
Тримайте від мене привіти
Роздягни ! І сядь збоку тихо
Хоч я вільна,навіщо ці драми?
Як підеш,то буде мені лихо
А залишишся..Що буде з нами?
Заплющ очі і дивися у корінь
Я прикрию себе білим снігом
Відчуваєш гарячий промінь?
Хіба це може бути збігом?
Не вдягай мене більше у одяг
Загорни усю краще у ласку
Поміняєм машину на потяг
І самі собі створимо казку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2012
Лоскотно..
Краплинка роси стікає між грудей
Ти стоїш босий
Бачиш,що я повна ідей
Я дозволяю себе накрити
А знаєш..краще обійми
Я б хотіла тебе любити
Щоб між нами не було війни
Можеш взяти мене на руки
Та віднести у новий ранок
Я прокинусь під твої звуки
Зварю каву..Підем на ганок
Будем мовчки стрічати весну
Нам удвох пустих слів не треба
Мабуть,я іще кави принесу
Поцілую..Щоб аж до неба..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2012
Восени хочеться пити багато кави
Й бажано гріти холодні руки
Восени світ не здається таким лукавим
З серця лунають кришталеві звуки
Восени падає листя на голу душу
І накриває її,мов пледом
Восени ми не повинні казати «Мушу»
Правда не буде здаватись медом
Восени вдягну кофтину і вийду в люди,
Щоб не забути як пахнуть квіти
Восени сонце моїм щодня не буде
Йому на заміну приходить вітер
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2012
У кімнаті літає запах твоїх парфумів
На губах присмак літа
Ми сперечаємся про рівень VOLUME
І чи прийде дощ?А як прийде,то звідки?
Здалося б поїхати аж десь до Мілану
Забрати з собою написані пісні
Порвати на тобі футболку запрАну
Й приготувати сніданок.Ну ж звісно!
Блукати вечірніми,тихими снами
Чи гнати авто, понад 200 по трасі
І хай би спинився весь світ перед нами
І байдуже,що я у твоїй рубашці
**
Та я зараз вдома.Закутана пледом
Думками в Мілані.А може десь в Римі
І замість тебе п*ю чай..Тільки з медом
А може,зустрінемось завтра у зливі ??
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2012
Я намалюю нотами сонату
Зберу докупи свої всі страхи
Відкрию навстіж свою хату
Попрошу вас усіх зайти
Я розмалюю барвами всі фото
Чому вони такі сумні ?
ДивлЮсь у дзеркало відверто
І в своїх очах я бачу твої.
Зніму корону на хвилинку
Скажу ,що думаю в цю мить
Тепер закрию я хатинку
Все всередині вже горит
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2012
У голові лунає спів
Чудесні звуки фортепіано
Душа тремтить від теплих слів
Ноги не йдуть.Неначе п*яні
Кружляє листя від весни
Хоч на дворі давно вже осінь
Багряне листя,не засни !
Я дуже сильно,слізно прошу !
Танцюю танець .
Теплий вітер
Розносить подихи осінні
І візьмуть ранець
Чемні діти..
А ми проснемся трішки сонні
Зберемо мрії у кишені
Візьмемся за руки красиво
Підемо в щастя вже від нині
Спасибі,осінь! Я щаслива
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2012
Цей потяг завезе нас в нікудИ.
Покине і поїде десь на північ
Я,як завжди не знаю куди йти
Попереду й позаду ніч нас
Здається,зрушую стіну
Чи то ламаю чужі зливи.
Неначе,я давно живу
Вже сотню років.І щасливо.
Тремтить прощання на стіні.
Висять слова на вбитих цвяхах
Я буду плакати ввісні
Хай потяг мчить по рельсах й бляхах
Я буду вірити в казки,
Хай кажуть люди,що не варто.
Я вже не дам тобі руки
Хіба,прийде велике свято.
Сміятись буду я до сліз,
Нехай всі кажуть :»Божевільна»
Та потяг десь тебе відвіз
Крикнув на вітер,що я вільна
05/10/12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2012
Осінь?Так..
Затамовую дихання.
Тепер так солодко спати ,загорнувшись до рання
Тепер так важко сказати
за що я була сердита
У плед себе закутати
Шукаю в часі де ти..
Тебе знов легко згубити
Палити вже мости не буду
Хай небо скаже мені де ти
Тебе там точно не забуду
як впаде зоря - задаю бажання
залишусь закутана в тебе до рання
7/10/12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2012
Ностальгія другий рік підряд
Куди подіти свою голову?
Хто обіцяв,що мости горять?
Підіть,спаліть,будь ласка знову!
Ватяне тіло,як десь чую спів
Руки тремтять.Головокружіння
Хто там казав,що світ вже здурів?
Йдіть ,покажіть їм ще моє творіння!
Краще б заснути на всю осінь знов
Так позбираю пазли розбиті
Хто там казав,що існує любов?
Де вона ділась з вчорашньої миті?
Я тебе прошу,мозок,засни!
Дай я подихаю трохи спокійно
Хто рахував скільки днів до весни?
Дайте,будь ласка,на осінь снодійн
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2012
День без дощу,як радість на сірім асфальті
Я пролітаю над небом . Схрещую пальці
Ніч без весни - є даремною тратою часу
Згортаються сни та приносять до слів відразу
У простір думок пускають корені бажання
Знайомі відчуття - немов затримую дихання
Я провокую долю.У неї з серцем зараз змова
Якщо питатися у сонця-то вийде не дурна розмова
І сковують кайдани мирне існування
Тримають наче в*язнів. Отруюють кохання
Заснути у кімнаті без вікон і дверей
День без дощу минув. Тепер грози би день..
3.06.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2012
Позбирати розгублені карти
і на пазли розбиті серця
краще було б 2 тижні проспати
не шукати у собі взірця
Приголубити ніжно відчай
Полюбити самотність і страх
Загубилась у часі звичка
Шукати підказки у снах
Я перетворююсь повільно в квітку
чутливу,тільки без думок
Стаю прозора й непомітна
ЗалИшився всього лиш крок
Упевнено переступила межу
Усе,тепер я між зірок
смакую щастя..я безмежна..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2012
Обіцяні сни привезуть на сніданок
Гарячі й солодкі,як новий десерт
А я зустрічатиму тихо світанок
Голодна і боса. А де револьвер?
Умию росою заплакані квіти
Зігрію губами ранкову красу
Ніхто не помітив куди дівся вітер
І як він злизав із хмаринок росу
Проміння ласкаве мене обіймає
Дарує турботу і прожене страх
Незчулась.І бачу мене підіймає
Всі квіти планети у моїх руках
Обіцяні сни привезли на сніданок
Гарячі й солодкі,як новий десерт
Щаслива й зухвала я ввійду у ранок
Дістану усмішку.Зіграю концерт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2012
Звук тиші не дасть заснути
Вкраде й понесе у печаль
В безодні снів не дозволить побути
І згубитись не дасть,нажаль
Закутані ноги у плед..Не мерзнуть
Та це не рятує руки і шрами
Можливо,пізніше,нам часу привезуть
Якщо пригадаємо,що було з нами
Старіння думок,роздерта газета
І трусяться руки від болю і слів
Нема навігатора.Хто знає де ти?
Колись було серце.Та попіл зітлів
Хто будуватиме стіни на руїнах після землетрусу,
Якщо там немає жодної цілої цеглинки?
І сьогоднішня "Я" себе не примушу
Із бруду збирати губами пилинки
Пройшло трохи часу.Терпіння нема
Загрій мені чаю.У мені зима
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2012
Люблю вокзал.
Коли там пусто
Занадто тихий чекання зал
Насправді нічого не відбувається..
Лиш спокій завмирає
Тут тепло..
Здогадуюсь від чого
Мета не оправдає сподівань..
А дійсно..і не хочеться нічого
Хто з нас бажає страждань?
А от і дощ..
Прийшов сюди поговорити
Люблю його
З ним можна ніжно обійматись
Двозначність слів
Суха печаль
Бажання щастя
Небо..
і солодко лунає спів
він заспокоює розбите серце..
Життя пусте
Життя доволі повне
Моя дорога -лиш моя..
Дорога злагоди,любові
Останні акорди фортепіано
Останні секунди суму
мене врятують..
А потяга немає
Він живе у часі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2012
міняються картини
стискає повітря
протерті пружини
загострене вістря
спиною до світу
послати усіх
і вимкнути світло.
заснути на рік..
у вакуумі часу
зникають всі слова
вбивають хвилини
не хочу.я жива
запрограмований мозок
на сон часу нема
приходить фея з казок і каже :"там зима"
закутатись в самотність
забути про людей
я маю дві години,
бо завтра новий день
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2010
Підписала твоє ім*я : "Він тобі не треба"
Зав*язала крила - хай летять до неба
Загубились всі слова у моментах болю
Я ще вірю - я жива
Відпусти на волю
П-В
Я втечу від всіх думок десь далеко
настрій наскрізь тут промок - це не легко
Розгубити почуття і забути весну
Я зберу усі думки і колись тобі принесу
Я закрилась у машині - хай несе мене у казку
Мені шкода всіх емоцій, щоб вдівати маску
Тисну газ, беру сіді
хай мене він тішить
Не дзвони, зникай і йди, бо мене це бісить !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188394
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.05.2010
пустий залізничний вокзал..
велосипед,призначення якого забрати гнів.
Сумна музика
нове захоплення
Страх та сумніви не дають дихати на повні груди.
Провела сонце.
Прохолодний вітер надуває трохи засльозені очі
Відчай неможливо описати більше ніж трьома словами!
Вибір і протистояння
Бажання плакати та повна відсутність сліз
Тупе споглядання колії..
викривлення часу
Будування майбутнього та повна апатія до цього
Прагнення до щастя.
Стерти пам*ять .
Лавка вже холодна - тремтить тіло
Білий вірш?
А поїзд так і не приїхав
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187055
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2010
Не муч мене - побудь зі мною
Не можу йти - стою, мовчу
Це те, що бачили з любов*ю
Згоріли крила... Я лечу
слова, давно не означають болі
Любов - давно вже просто гра
В твоїх сльозах немає крові
Для мене правда лиш жива..
Обрізки кадрів наших днів
Уламки стертих почуттів
Затоптані в багно бажань
Так шкода... А тобі не жаль
Я бачу зорепад всіх твоїх мрій
У серці, те, що не відчути
Бажання зникнути долать не смій..
Мені самотньо з тобою бути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186538
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2010
Люди мають властивість залишати після себе осад. А осад цей не зовсім звичайний, він як вірус. В наших організмах він може деякий час спати, але досить прийти певній порі року, досить увімкнути музику, яка пов*язувала з певною особою чи просто пройтись по дорозі, по якій ви робили прогулянки,як враз.....В мозку щось перемикається, імунітет падає і вірус на волі. Прокинувся.... Він має здатність залазити у найглибші куточки пам*яті, витягає назовні всі спогади і переживання, які здавалося б вже пережиті і починає приводити все в дію... заводить мозок як годинник... Тік –так...тік-тік... в найнепідходячіший момент ми починаєм розуміти, що з нами щось не те коїться... звідки в моїй голові ці давно «забуті» емоції? Ми пробуєм перемкнути себе, зайняти думки справами, новими проблемами.. а насправді нічого не виходить... Через деякий час з*являється слабкість всього організму, слабкість думок... відчуваєш зупинку часу. Все навколо перестає існувати.. все крім людини,котра залишила осад.. Починаєш собі дорікати ... ти ж обіцяв собі незлічену кількість разів, що більше не повернешся до пережитих емоцій, що в твоїй голові немає місця для цієї людини і що... (найбільша помилка) я ж вже ЗАБУВ ЇЇ! Насправді, не можливо забути... викинути в пам*яті чи тим більше з серця, в якому немов бібліотека.. широкі ряди з забитими полицями книг про пережиті емоції, про перше кохання, перший поцілунок, зраду, біль, щастя, періоди розлук та списки планів на майбутнє.... все припадає пилом, доки не прокидається вірус... він любить чистоту, оскільки витирає весь бруд з книг і сідає читати... Можеш навіть не пробувати з цим боротись. Він не зникне, поки не перечитає все... і чим більше в тебе книг, тим довше він їх читатиме...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186250
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2010
Внутрішня розбитість – стан душі чи результат повсякдневних розчарувань? Звідки вона береться і куди дівається? Здається, що я стою в довжелезній ,нескінченній пробці ! чекаю поки поїде хоча б одна машина попереду ,щоб просунутись на крок вперед А вони не поспішають. Кожна з них зайнята тупим розгляданням попередньої, думками про те, коли вони рушать , критикою в інші тупі розглядання. Замкнене коло . ніхто не старається щось змінити ! Я не витримую і виходжу з машини, без слів минаю всіх тих,хто був попереду і йду Куди , нащо ? не знаю Головне не чекати і не хворіти на тупе споглядання. Розбитість йде зі мною. Навколо все крутиться, бентежиться… я не зважаю От –от відпаде якась моя частина ! мене настільки поглинув стан неспроможності змін, що я помаленьку розпадаюсь. Страшно Що буде потім? Вроді би все давно вирішено,розписано та відомо… а чи тішить мене це? Рахувати дні , рахувати можливості, додавати розчарування, віднімати довіру… Сидіти в кухні й пити чорний чай і їсти хліб з маслом.. як колись! Коли не було уламків, коли іграшками були ляльки,а не люди. Коли можна було поводитись з ними аби як,не зважаючи на сумніви чи докори сумління. Їм все одно. Вони не відчувають ! Тепер здається,що ролі ляльок зайняли живі люди,які вже також мало що відчувають. І завжди є поділ,на тих хто грається і ким граються. Як людині егоїстичній мені подобається другий варіант. Але буває заграєшся і навіть не помітиш ,як довго граються тобою твої ж «ляльки». Тоді ти в руках, таких як ти! Тоді все… ти в ступорі. Крутись як білка, кричи, погрожуй – толку не буде. Безпорадність – коли від надлишку емоцій впасти на бетонну підлогу і не мати сил встати від того,що тілом трусить , а розум більше не слухається логічних міркувань про силу характеру і мужність все вирішувати з награною усмішкою на обличчі. Потім дивитись в одну точку… закрити вікна і не відповідати на дзвінки, не виходити на вулицю і не чекати змін. Сховатися вкотре в собі та книжках. Це і є розбитість?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186248
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2010
Ми з тобою з*єднанні дротиками... Такими кольоровими та красивими. Я колекціонувала такі в дитинстві і звичайно не підозрювала, що зустріну людину, з якою мене з*єднуватиме дротик незвичайних та заплутаних почуттів. Ми залишились на голій стелі біч-о-біч. .Знаєш, коли з будинку забирають все і їдуть геть? Залишаються лиш голі дроти, які стирчать з стелі.... як ми... Спочатку ми випромінювали світло та зігрівали одне одного цієї весни, потім від мене забрали люстру і ти залишився чекати Коли я повернулась, то побачила лише голі стіни і тебе... холодного та самотнього... ти не хотів зі мною розмовляти. А якби я не поїхала, щось би змінилось? ! Вкотре собі обіцяю, що не віддаватиму тобі своє тепло. Після своєї тепловіддачі я довго почуваюсь розбитою, а ти зникаєш на довгі тижні. Потім повертаєшся і все йде по колу Мені зовсім не шкода для тебе енергії і тепла, але я від цього згасаю.. повільно та зовсім не безболісно.. Та від сьогодні чомусь я впевнена, що нашу стелю відремонтують і ми знову випромінюватимемо світло.... Звідки з*явилась впевненість,якої не було пів року, я не знаю.... Але наше місце зустрічі, там де було завжди.... о 21:10 там ,де світлячки і моя корона, яку бачиш лише ти ... Я чекатиму...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185906
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2010
Який раз уже починаю писати з думкою, що кожен цей початок вийде чудовим закінченням розповіді… Ніколи не вистачає снаги закінчити, або ж вичерпуються емоції, з якими я починала щось писати; чи то думки, які вже викладені на папері здаються мені примітивними і не вартими уваги… Проте, кожного разу я починаю з вірою у довершення.. От і зараз – емоцій багато, а висловити так, як хочеться – не можу… Можливо, що давно не писала, або тому, що я сама не хочу зберігати ці емоції надовго. Я ще не визначилась… Як і з багато чим… Я не можу ніяк визначитись… Здавалось, усе просто і не потребує довгих та лишніх роздумів. Я помилилась… Друзі – хлопці… ха-ха !! нехай це буде істеричним сміхом!!! Смішно було вірити, що таке може існувати без жодних зобов’язань, потреб, звичок, вимог, почуттів… Коли він тобі лиш друг – ти для нього щось на зразок «еталону майбутньої дівчини», чи то «власності» , яка повинна співіснувати лише з ним одним, яка не має права ні з ким іншим гуляти, яка завжди розуміє помилки, котра завжди вибачить промахи, чи то та, яка не може закохатись у когось іншого… Коли ж йому байдуже, коли він ділиться проблемами про свою кохану дівчину, чи коли він каже, як шалено її кохає – тебе десь глибоко всередині розриває на шматки, доводячи всім, що ви лиш друзі – ти його страшенно ревнуєш і боїшся навіть уявити, що вони завжди будуть разом; проводиш з ним багато часу і ділишся проблемами на рахунок твого хлопця (думаючи, що він ревнуватиме)… Коли ж він розриває стосунки з своєю дівчиною і каже тобі, що саме ТИ ота ЄДИНА та НЕПОВТОРНА, яку він завжди потребував, яку він знає дуже довго і з якою ладен завжди бути разом - ти тікаєш! Ти починаєш його уникати, шукаєш відмазки, щоб з ним не спілкуватись і знаходиш собі хлопця . Ну хіба ж це дружба??? Коли ти починаєш усвідомлювати, як добре все склалось в твою користь – стає пізно! І знову все йде по колу… Друзі – хлопці…. Хмммм Буває таке, що ти їх боїшся….Він ходить за тобою з зізнаннями 4 роки, він робить все, що ти забажаєш, він носить тебе на руках і гуляє з тобою, коли тобі страшенно сумно, він розраджує тебе, коли ти розійдешся з своїм «коханням», і по його словах «кохатиме тебе завжди» Як на мене, схоже на параною! Особливо, коли він втягується в кримінал, бо «всі його кинули», коли дзвонить серед ночі і каже, що життя не має жодного смислу і він хоче смерті, коли дзвонить зранку і слізно благає вибачення з словами «я сам не знаю, що на мене найшло»… Хіба це так має бути? Буває просто і цікаво, коли ви бачитесь раз на тиждень, або раз на два.. Просто спілкуєтесь, просто гуляєте, просто жартуєте… Але і в такому випадку є прихований підтекст.. Десь підсвідомо, ти уявляєш, чи було б комфортно вам разом, чи змогли б ви зустрічатись, цілувати одне одного на людях, спати разом, прокидатись, без жодних запитань і сумнівів. . І не тільки ти так думаєш… я впевнена, що до нього також не один раз приходили такі думки… Хороша дружба складається на відстані, коли ви не бачите одне одного, не спілкуєтесь по телефону, коли ви просто обмінюєтесь порадами, листівками з привітаннями, думками у листах… Тоді не має спокуси скуштувати стосунків з другом, тоді друг не запудрює тобі мізки, щоб спробувати, як вам буде разом…. Тоді ви просто спілкуєтесь.. Хоча й тут я не зовсім впевнена у щирості і справжності цих стосунків… Багато ще можна описувати підвиди дружби, врешті решт ми всі клюєм на смачну наживку і хороші слова, віримо у хеппі енд, чи хеппі продовження, кидаємось з головою у вир «дружнього потягу один до одного», розчаровуємось чи радієм, пишемо про це потім чи мовчимо… Але й без такої дружби ми не існуємо.. В деякій мірі – ми нею живемо… як і тим, що звуть «кохання» Гучне, як на мене слово.. Кажуть, воно зводить з розуму, допомагає зрозуміти певні цінності життя, подейкують, що воно існує! Ох, знаю, ця тема підіймалась не лічену кількість разів, найрізноманітнішими людьми у різні часи… І ще ж стільки її будуть підіймати, нічого при цьому не довівши і не зрозумівши… Знизую плечима… Можливо я й помиляюсь зараз у цій категоричності, можливо і ні, але те, що створюється усе під впливом емоцій, які мають здатність змінюватись. В один момент здається, що почуття оволоділи тобою повністю, що той хто поряд – саме він, що з ним буде легко. В цей момент ти натягуєш на ніс темні-темні окуляри, щоби не бачити недоліків «новоспеченого» коханого, коханої), щоб спростовувати його(її) помилки, щоб не слухати і не розуміти поради друзів . Ти віриш і бачиш лише його ( її ). Ось тут пастка. Тому що, на цьому періоді здається, що своїм пасіям можна вибачати все, що вони виправляться, зрозуміють свої помилки, оцінять ті жертви, на які ми заради них пішли… Насправді, вони навіть не помітять того, скільки разів ми переступали через свої принципи, скільки вибачали, скільки страждали… Закривши очі спочатку – краще їх не відкривати й потім. Тому що розчарування набагато гіркіше на смак, ніж були стосунки спочатку. Можна вчинити й по-іншому, не одівати окуляри з самого початку, і взагалі викинути їх подалі! Не показувати секундної слабкості, не пробачати помилок, не приховувати образ і плакати потім над попелом тільки що згорівшого кохання. Або гратися в стерву ( кретина) в той час, коли друга половинка ходить в тих триклятих окулярах! Хмммм тут, мабуть буде багато запитань і критики… на кшталт : « А як же взаєморозуміння, оте велике і чисте кохання; як люди живуть роками і т. п. ?» . Чесно, не мені судити – тут лише моя суб’єктивна думка, можливо наболіле… Взаєморозуміння? Чудове слово, тай саме по собі, мабуть також….Чесно кажучи в чистому прояві я цього не зустрічала… Тут швидше мова йде, про ті поступки, жертви, на котрі людина йде заради свого кохання і навпаки. Коли двоє закоханих готові жертвувати своїми маленькими принципами заради одне одного. Це мабуть правильно, адже, як без того? Як я вже писала, про початкову стадію кохання варто продовжити, адже саме тут формуються подальші стосунки. Тут, коли обоє в окулярах – є гармонія, є взаєморозуміння, є кохання, та клятви «вічно бути разом». На цій стадії дійсно добре! Тут можна вдосталь труїтися ілюзіями та літати.. тут ми дійсно відчуваємо, що за спиною виросли крила, що серце стало завбільшки гарбуз і ось – ось вибухне…тут п’янко і до нестями солодко… якби ж так було завжди . . Проте, є інша сторона – тут так легко помилитися… Найважче – знімати окуляри і звикнути до світла.. очі не хочуть бачити очевидне, а крила помалесеньку опускаються і ми боляче падаємо… Без травм тут ніяк! Це друга стадія… навіть вагаюсь, як її назвати… на смак вона гірко-гостра, або ж до бридоти солодка … це вже , що кому більше до вподоби…. Навіть не можу підібрати правильних слів, щоб її описати.. Запах жасмину дурманить мій розум, тому що він оволодів моєю кімнатою… Запах жасмину – це швидше перша стадія… А от друга….. Тут ми не хочемо допускати, що наші пасії саме такі… що в них ті, звички, які нас бісять, що обіцянки вони не виконують, що характери у них зовсім не такі, як ми собі нафантазували, що вони починають брехати, щоб уникнути зайвих питань… Надіюсь, не у всіх так буває. Щиро надіюсь… Ось і запах жасмину став нудотно-солодкий… якраз до розповіді.. Далі…. Хтось звикає і стосунки продовжуються уже під назвою «звичка» , хтось розчаровується і розходиться, хтось далі кохає і радіє тому що є… В принципі, практично всі у виграші.. Тому що, тут не має категорії «тих, що програли» та «переможців». Найсмішніше, коли пара розходиться – це фрази, типу « Як я могла з ним (з нею) бути?», « це найбільша помилка мого життя», «Я більш ніколи не закохаюсь в такого бовдура (дурепу)»…. Продовжувати можна дуже довго! Мабуть, кожен таке пережив)) ех, це все емоції, до болі смішні і рідні… Ще не раз ти закохаєшся в такого «бовдура» чи «дурепу», просто з іншими причудами… Ще не раз будеш казати вище перелічені фрази…. Ми ж просто люди, і ролі людей граємо…Хороших чи поганих, підлих чи наївних, щасливих чи тих, хто страждає….Важливий сам факт, чого ми досягаємо своїми вчинками, ролями, словами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185905
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2010
Я блукаю паралельними світами
тихо серце підспівує пітьмі
я тікаю за холодними вітрами,
щось страшне приснилося мені.
Я шукаю, те що втрачено з тобою
я сміюся, бо нарешті я одна
хтось розіб*є спогади до бою
в моїм серці кривава йде війна...
can you feel my pain
can you see my way
can I touch your smile
yes, i'm still alive!!!
змерзлі руки не відчують оніміння
серце пошматоване не знайде тут тепла
і доб*є тебе моє тремтіння
ти втечеш, бо твоя програна війна
я забуду все, що знала лиш з тобою
і зітру із пам*яті листи
ти залишишся навіки за стіною
я спалила паралельні ці світи
десь горять сліди розчарування
я нарешті чую крики темноти
забери собі моє прощання
я забула... тобі пора піти!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185709
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2010
Ти мені не потрібен,щоб бути сильною
Ти не потрібен, щоб сумувати
Просто пролийся на голову зливою -
я завжди хочу тебе тримати
За вікном автобуса дика вічність
Із коминів йде дим.
Проведемо вертикалі в ніч
І можливо,щось змінимо цим
Порвані джинси - не холодно в ноги
Трохи вина задурманить твій світ
Я, зупинитись, не матиму змоги
Знову валізи - наступний політ
Кидаю виклик ! Думай,що хочеш
Ти не чекай,але я повернусь
Я не зміню через тебе свій почерк
Щастям у серці твоїм залишусь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185505
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2010
Піти й забути повернутись
згадати слово - промовчати
через хвилину усміхнутись,
сказати,що це лиш початок
Зелений чай,лимон і казка
почався ранок. запиши
нову нотатку - це відмазка
як не читаєш - то спали
весна ввісні.. в руках фіалки
із щойно стоплених снігів
Знов помальовані всі лавки,
ти не помітив - вкотре сів
Хвилинний спокій - далі гірше
останній місяць споглядань.
Думки псують безглузді вірші.
Закрились в кухні - там їх рай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185503
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2010
я вдихаю холодне повітря божевільного смутку весни
я краду зачароване зілля, що врятує мені твої сни
я втомилась ховатися в собі з міліонами різних книжок
розкидаю накурений попіл і по тілу від диму йде ток
забувати з відчинених вікон про гармонію річки й весни
закохатись в корону й довіку пам*ятати про наші часи
з*ясувати де зірвані сцени,де пописані дітьми мости
я благаю цілуй мої вени і коли я заплачу засни
я тікаю вже втретє..руйную за собою відкриті світи
ти дзвони - я себе так врятую. як було? сам собі поясни..
я зв*язана солодкими словами і відчаєм,що в тебе узяла
Будем ще довго зализувати рани
занадто досконалою видалась весна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185296
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010
6 хвилин - щоб випити всю каву
7 хвилин - згадати поїзда
та цього мені буде замало
в цій кімнаті час - немов ріка.
2хвилини - щоб згубити місяць
одна мить... і щастя десь нема
помовчи.. слова мене не тішать
лиш від світла обертом йде голова
зачекай,я хочу ще сказати, що насправді я давно жива
3 хв - я лягаю спати
де твої обійми ?
їх нема
за погоду поміняєш відчай
пів години лише тишина
у руках твоїх погасла свічка
де всі твої мрії?
їх нема
за годину я згадаю казку
щоб забути, треба пів життя
будь ласкавий дати свою ласку
або викинь з мене це сміття
5 хвилин поніжитись в обіймах
досить мріяти
насправді це був сон
через відлік часу впасти в божевілля
звуки зливи й тиші злились в унісон
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185295
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010