| Сторінки (14/1317): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
День зимовий дощ полоще:
Виполіскує печаль і сум.
Сірий морок вулиці і площі
Щільно-щільно в безнадію обгорнув.
Забарилися в дорозі
Холоди і сніжна заметіль,
Не приспали ще річок морози,
Тільки іній проступа в траві, як сіль.
Вже припас святий Микола
Щедрі подарунки дітлахам,
А за тім і ніч прийде святкова -
Новий рік й надію подарує нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300803
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2011
Между будущим и прошлым
Невесомость настоящего
И зигзагом в небе сложным,
След чего-то уходящего.
Превратится незаметно
В боль сомнения напрасного
То, что называлось ветром
И печалью дня ненастного.
То, что мне казалось светлым
Счастьем вовсе не придуманным,
Станет просто утром летним,
В шаль прозрачную окутанным.
То, что было или будет,
Как земное притяжение.
Верю, память не осудит
Ни одно моё мгновение.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300714
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.12.2011
Мотыльком из забытого лета
О тебе мои мысли порхают.
Я дыханьем восторга согрета -
Так легко сны обиды прощают.
Я улыбкой твоей обжигаюсь,
Но ни капли, поверь мне, не больно.
Я в руках твоих вдруг растворяюсь
И веду себя глупо, фривольно.
Не боюсь, что понять не сумеешь -
Это сна моего безоглядность.
Просто ты мной уже не болеешь -
Для тебя наши встречи банальность.
На рассвете растает виденье...
Так не хочется мне просыпаться!
А моё, в зеркалах, отраженье
Продолжает тебе улыбаться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298496
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.12.2011
Боли острова
В океане глупости.
Вечная молва,
Как осколки мудрости.
Не рассудит нас
Даже время памяти,
Мы в последний раз
У судьбы на паперти.
Смогут ли понять
Наши покаяния?
Для чего нам ждать
Чьи-то подаяния?
Сможем ли унять
Наших глаз молчание -
Так легко отнять
СЕрдца ожидание.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298168
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.12.2011
Мне и повода искать не нужно,
Чтоб поссориться сейчас с тобой:
На душе и холодно, и вьюжно,
Дали чувства так внезапно сбой.
То ли скучно, то ли одиноко,
Пусто, неуютно на душе.
Непрозрачно, незаметно-тонко
Моих мыслей тусклое клише.
Взяли выходной надежда с верой
И устала ждать любви любовь,
И ушли, прикрыв плотнее двери,
Эсэмэску нам прислав: отбой.
Как-то незаметно, осторожно
Тихо растворялись в суете
Наши чувства. Даже невозможно
Что-то объяснить самой себе.
Может быть? - бессонница шептала.
Может быть? - твердила глупо грусть.
Веришь, я сама ещё не знала,
Что назад уже не оглянусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297848
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.12.2011
На гілочці вишні синичка
Щебече про щось, про своє.
Холодна осіння мигичка
Мереживо суму снує.
І осінь, не вірячи зовсім
В коротке, миттєве життя,
Ховає сивіючі коси
І йде назавжди в небуття.
Отак і в житті теж буває:
Оглянешся - все вже пройшло...
І сонце за гору сідає,
Морозом змінилось тепло.
Зима вже заглядує в вікна:
Між мгичкою сніг проліта.
А в мареві вранішнім зникла
Осіння пора золота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296491
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2011
Растворяются в тумане прошлого
Детские мечты.
Лет ушедших, звёздной пыли крошево -
Вечность суеты.
Фейерверки яркой, детской радости
Снятся мне порой.
Знаю точно: нет им срока давности
В суете земной.
Как спасение от безысходности
И пустой тоски
На дорогах снов и пыльной звёздности
Прорастут ростки.
Из семян моей мечтой оброненных
Вырастут цветы.
Их, ни грустью, ни печалью тронутых,
Радостно нести
В мир реальный, ненадёжный, ветреный,
Где живуча боль.
В мир на радость и печаль разделенный,
Подарив любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294646
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.11.2011
Кивок головы - ритуал
Привычный, почти незаметный.
Ты утром её целовал,
Даря поцелуй безответный.
Она лишь плечами пожав,
Закрыла в прихожей две двери.
Меня ты почти не узнав,
Прошёл почти мимо. Поверив
Что мне безразличен сейчас
Растерянный взгляд твой до боли.
Кивок головы - каждый раз
Сжимаю невольно ладони.
Смотрю тебе вслед... До утра
Прощаюсь, чтоб день в ожидании
Прожить. Может эта игра
Удержит нас на расстоянии.
Так близко - рукав к рукаву
Мы утром в толпе растворяясь,
Друг другу кивнём на бегу,
Почти что в любви признаваясь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293616
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.11.2011
Першим снігом запорошена земля,
Іній сріблом густо впав на листя.
Не залишилось і крапельки тепла,
Нишпорить холодний вітер містом.
Хмари, ніби сірі клапті полотна,
Зшиті між собою так недбало!
Поміж швів синіє неба далина,
Холоднеча сонечко украла.
А здавалось... так далеко до зими!
І не вірилось в близькі морози.
Ми в душі тепло осіннє зберегли,
Розтають на склі крижинки-сльози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293065
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.11.2011
В чарівних, як казки, диво-снах
Я з дитинством на мить зустрічаюся
І в минуле на мить повертаюся.
Серце сумом і ніжністю крається
В чарівних, як казки, диво-снах.
Стрінусь з маминим поглядом я:
Мама ясно мені усміхається
І руками плечей ледь торкається.
А розлуки печаль обривається -
Стрілась з маминим поглядом я.
І назад повертають роки:
В вибивного і в латки знов граємось,
Із гори на санчатах катаємось,
Аж, під вечір додому вертаємось...
І летять крізь дитинство роки.
А тополі шумлять мені вслід:
Дні дитинства спішили, промчалися,
На санчатах з гори відкаталися.
І зникали кудись, не прощалися...
А тополі шумлять мені вслід.
Даруватимуть знов диво-сни
Незабутні дитинства миттєвості,
Розбавляючи сірість буденності.
Й миті, що мають вічність суттєвості,
Даруватимуть знов диво-сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011
На екрані жіночка вродлива,
Молода, вже кандидат, економіст.
Нам пораду дасть, як треба вміло
Гроші економить, щоб достаток зріс.
Ми не вміємо бюджет сімейний
Правильно вести, та ще й розподілять.
Гроші, як отримали, швиденько
Віднесіть додому - ніч хай пересплять.
Пам"ятайте, що обов"язково
Десь відсотків десять - це на чорний день.
Комунальні треба терміново
Оплатить - обов"язок усіх людей.
Залишок грошей: на їжу й одяг,
Може, ще й себе побалуєте ви:
Сходите в кіно чи на природі
Відпочинете колись у вихідні.
Розказала гарно і доступно,
Та не знає, мабуть, кандидат наук,
Як живеться більшості, ой, скрутно
І тіка бюджет сімейний швидко з рук.
Правда, є ще купка українців,
Що уміють жить, вести сім"ї бюджет.
Ось вони, то справжні є "умільці" -
У мільярдах зелененьких весь секрет.
Не потрібні нам такі мільйони -
Пенсію б достойну і роботу всім,
Справедливі і чіткі закони:
Ось тоді і про бюджет поговорім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2011
Последние штрихи:
Улыбка, взгляд, кивок...
А прошлого грехи,
Как взведенный курок.
И откружит листва,
И заснежит печаль.
Уляжется молва
Легко и невзначай.
Как странно, разве нам
В разлуке легче жить?
Искромсанным словам
Себя не повторить.
Обрывки горьких фраз -
Пощёчины судьбы.
Любимый нами джаз,
В нём звуки так грубы.
Замкнулся боли круг...
И боли больше нет.
Ты даже мне не друг
И не в окошке свет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289652
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.10.2011
Неожиданная встреча, странная:
Я чужая, да и ты - чужой.
Тишина такая нереальная,
Переполненная пустотой.
Взгляды только на мгновенье встретились,
А на большее - и ни к чему.
На ветру слова "привет" обветрились -
Понимаем оба почему.
Разделяет нас толпы течение
И не нужно больше понимать,
Что любовь исчезла, как видение,
И друг другу нечего прощать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288710
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.10.2011
Всё прозрачнее лесная глушь -
Листопадов завершается круженье.
Разлилась по небу утром тушь
Чёрно-синяя, неся в себе смятенье.
Ощущается тревоги боль,
Пусть ещё незримо, как-то ненароком.
Осень доиграла свою роль,
На подмостках оставляя грусти кокон.
Плечи кутая в седой туман,
Безоглядно, пряча взгляд чуть виноватый,
Прочь она уходит, только снам
Дарит горечь неожиданной утраты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287779
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 22.10.2011
Коли у нас міцне здоров"я,
Ми, о-го-го, самі собі Боги!
Упевнені, що це надовго
Й не помічаємо дурної гри:
Їмо жирненьке, солоденьке,
Не стримуєм емоції свої.
Хвороба ж поряд, вже близенько,
А ми життям ще крутим віражі.
І, як завжди, ось так, раптово:
То в боці запекло, то тиск рвонув.
До лікаря б нам терміново...
Переболить, пігулку знов ковтнув.
Самі собі припишем ліки -
Реклама допоможе і не раз.
Нам знов кудись потрібно бігти -
Інфаркт, інсульт - це зовсім не про нас.
Та все ж, приходить наша черга:
Хто сам дошкандиба, кого везуть.
Хвороба - штука дуже вперта,
Ось тут і медицину позовуть:
"Рятуйте, відгоніть хворобу,
Бо ж рятування цінного життя
Залежить лиш від вас, їй, Богу,
Так хочу ще пожити трішки я".
Одужання - річ вередлива:
Міцне здоров"я ви загнали в кут.
І не всесильна медицина,
Коли її в останню мить зовуть.
Й коли хвороба відступає,
Поради лікарів вже маячня.
В житті по-різному буває,
Але у кожного одне життя,
Як іграшкою ним не бавтесь,
А нехтувать здоров"ям - просто гріх.
Із лікарями зустрічайтесь
Для профілактики один раз в рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287361
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.10.2011
Пришла ко мне любовь дорожкой лунною -
Устала в мире быть одной.
Была она безбожною, безумною,
Безвольной, смелой и смешной.
Так неожиданно тебе доверилась,
Не притворялась, не лгала.
В твоих руках, как кошка, сладко нежилась,
Такой счастливою была.
Привыкла к безоглядности, надёжности
И не заметила сама,
Как скука без стыда, легко, без сложности
Два сердца наших в плен взяла.
И стали вечера ненужно-скучными,
Лишь теней шёпот по углам.
Шептала мне любовь с глазами грустными:
"Напрасно верила я вам".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286464
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.10.2011
Осінньо-пізні квіти - жовті хризантеми:
В них сонечко залишило своє тепло.
Вони, як подарунок осені для мене,
Яка себе вже підіймає на крило,
Щоб відлетіти в край незвіданно-далекий,
Залишивши на згадку жовту заметіль.
Давно вже відлетіли в теплий край лелеки,
Уже зими близької промайнула тінь.
Ще хризантеми нам дарують ніжність щедро,
А вранці вже відчутні признаки зими:
Повітря з морозцем і вітер гонить вперто
По небу хмари, що несуть в собі сніги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286204
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.10.2011
Повний місяць золотом облитий
Вечір викотив на небокрай.
На друзки минулий день розбитий,
Вітер декілька й собі украв.
І мені уламочок дістався,
Щоб запам"яталось назавжди,
Як сьогодні ти мені зізнався
У коханні й шепотів:"Зажди.
Не спіши закреслювать кохання
Льодяним і непотрібним "ні",
Бо втомилося моє мовчання,
Усміхнися і повір мені".
-"Милий мій, вже золотава осінь
Тче нам павутиння сивини,
Та і ми змінилися вже зовсім
І відлуння нашої весни
Стихло. Водокрут життя бездонний
Затягнув у свій полон і нас.
Прожили життя, в якому кожний
Зустріч першу згадував не раз.
Не судилося весну зустріти
Й через літо в осінь перейти.
Дякую тобі за пізні квіти...
В одну воду двічі не ввійти".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2011
Твои глаза мне снятся и ресницы,
Твоя улыбка на растерянных губах,
Поблекшее перо моей жар-птицы
В любимых, но давным-давно чужих руках.
Меж нами растояние разлуки,
Которое перечеркнуло нашу жизнь.
И наших чувств мелодии и звуки
В мелодию непонимания слились.
Но для чего мне снится наша встреча,
Наполненная яркой, светлою мечтой
И наш последний бесконечный вечер,
И ты такой любимый и такой родной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285797
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.10.2011
О-борвана нить летних дней,
С-рывает листву дерзкий ветер.
Е-му бы быть просто нежней,
Н-о жаль, он не знает об этом.
Н-а старой рябине уже
Е-сть ярко-багряные листья.
Г-рустят мои чувства в душе:
О-сенний акорд в грусть ложится.
В-альсирует нежно листва -
Е-й трудно сейчас удержаться.
Ч-арует небес синева:
Е-й Богу, есть чем наслаждаться.
Р-еки потемневшая нить,
А рябь, словно блеск бисеринок.
С-кользит по воде и летит,
К-ружась, лист в плену паутинок.
А там, над горою, закат
З-латыми укрыт облаками.
К-ак в сказке кружит листопад,
А я поделюсь сказкой с вами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285435
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 10.10.2011
Вот и сказку лета бабьего
Грустный дождь перечеркнул
И надежды искру слабую
Ветер, как свечу задул.
Сердце глупое надеялось
В сказке до весны прожить.
Счастье каплями рассеялось...
Нужно ль осень в том винить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285380
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.10.2011
Срубили дерево, срубили на дрова.
Ещё дрожит, ещё жива листва.
Вонзались острой болью в тело топоры,
Сочился светлый сок из-под коры.
А может быть, не сок, - последняя слеза?!
Белела свежей раны полоса.
Сидели мужики средь общей кутерьмы,
Гадали: хватит дров на две зимы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284601
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.10.2011
Теперь не пожалею, не прощу
И больше останавливать не стану.
Без слёз, без крика - просто отпущу,
Улыбкою закрыв глаза обману.
Открою настежь двери, а сама...
Уйду я в комнаты давно пустые.
Остановились стрелки на часах,
Что отмеряли счастья дни скупые.
Так тихо в нашем доме и сверчок
В углу на скрипке не играет звонко.
Я телефонный отключу звонок...
И вдруг расплачусь горько, как девчонка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284249
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.10.2011
Дождь осенний поспешно
Краски бабьего лета
Размывает небрежно,
Оборвав нить рассвета.
Ветер злится, срывает
Золотые листочки
И тепло остывает...
На стекле капель точки
Растекаются грустью,
Незабытой печалью
И осеннею сутью.
Ветер шепчет: "Скучаю".
Ветру ночью приснилось :
Бабье лето танцует
И улыбку, как милость,
Дарит нежно и всуе
Шепчет тихо: "Любимый,
Ухожу. Так случилось.
Был роман наш красивый,
Ничего не забылось.
Помню всё: безоглядность
Наших чувств, нашей страсти.
Судеб наших превратность
Изменить не во власти".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283916
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.10.2011
З-олотаво-багряне
О-сінь листя дарує.
Л-ітньо-тепла і гарна
О-сь вже містом крокує.
Т-че тонке павутиння,
А тоді - в листя-трави
О-сінь трепетно кине
С-вою срібну забаву.
І пройдеться до річки,
Н-амалює хмаринки.
Н-а узліссі криничка,
Я-к із казки дивинка.
П-робіжиться лісами -
О-й, як ніжно й красиво!
Р-анком - сиві тумани,
А вночі - зірки-диво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283243
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.09.2011
Я время ощущаю мыслями,
Словами, жестами и взглядами,
Годами безоглядно-быстрыми,
Как-будто в долг у жизни взятыми.
И снами грустно-непонятными
И яркими, порой ненужными,
Чернильными на пальцах пятнами
И радостью, и в сердце стужами.
И вьюгами, и звездопадами,
Молвою и чужою завистью,
И нежным танго-листопадами,
Улыбкой и минутной слабостью,
Любовью, грустью и разлукою,
И тем, что жить могу уверенно.
Я время ощущаю скукою
И пониманьем: в нём я временно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282524
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.09.2011
Ніби літо повернулося
В вересневі дні -
Осінь ніжно усміхнулася
В золотім вбранні.
Сонечко тепло розхлюпує
Щедро, через край.
Літо бабине розбуркує
Дощову печаль.
Небо ніжно-синє, лагідне,
Чиста височінь:
Ніби щастя наше знайдене,
Що ховалось в тінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281859
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.09.2011
Расстаёмся... и я ухожу,
Укрываясь туманом, как пледом.
Я тепло твоих рук уношу,
Дня ушедшего тень за мной следом.
Ты уходишь... и стылая ночь
Тебя в прошлое тихо уводит.
Не могу этот страх превозмочь -
Нас с тобою судьба вдруг разводит.
Между нами улыбка моя
И молчанье твоё между нами.
Вздох последнего нашего дня
Перечёркнут чужими словами.
Над землёю всё гуще туман...
Вот и всё - боль за плечи обнимет.
Скажет тихо: " Твой первый обман,
Он тебя никогда не покинет".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281857
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.09.2011
Может быть, кому-то Интернет
Кажется пустой игрой-забавой.
Только я скажу Вам честно: «Нет.
Он устроил нашу встречу с Ларой».
Проживает рядом, в Харькове,
Нам она приходится кузиной.
Вот такой курьез нефартовый,
Что разлука оказалась длинной.
Через четверть века – чудеса!
Обнаружили свою пропажу:
Фото в «Одноклассниках» - она,
Сообщение ей пишем сразу.
Скайп включили – и разлук года
Зачеркнули одним словом: Здравствуй!
То, что стали старше – не беда,
Радость встречи сравниваем с счастьем.
Есть, что вспомнить, есть, что рассказать,
Сватовчане скорые на сборы:
Лара в Харькове ждёт в гости нас,
Там свои продолжим разговоры.
Встретились: улыбки, слёзы, смех,
Целый день одни воспоминанья.
Мы хвалили дружно Интернет –
Оборвал разлуки он молчанье.
Знаем точно – больше никогда
Потерять друг друга мы не сможем:
Под рукою Интернет всегда
Да и путь до Харькова проложен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280884
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.09.2011
Не стримую в польоті крила -
Мені судився цей стрімкий політ.
Мене не зрадять віра й сила,
Не обірветься раптом нитки слід.
Я озираюся навколо -
Чарує, зваблює краса земна.
Звучить душі моєї соло:
Ніколи в світі не була одна.
Зі мною поряд внуки й діти,
Мій чоловік - порада і любов
І найдорожча пам"ять в світі -
Мої батьки. Уклін земний їм знов.
І ллються пісні щастя звуки,
В ній найщиріші на землі слова.
Якщо й траплялися розлуки -
Самотньою ніколи не була.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280693
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2011
В замкнутом пространстве вечера осеннего
Мается нелепая тоска.
...А вчера затихли звуки эха летнего,
По-осеннему полынь горька.
Паутинок кружево в листве запуталось -
Осень удивляет красотой.
А сегодня показалось странной глупостью
То, что летом встретились с тобой.
Было лето наше необычно-сказочным -
Исполнялись глупые мечты.
Чувства,феерверком вспыхнув ярко-красочным,
Подарили небу две звезды.
Только жаль - спешило лето в дни осенние
И само не знало почему.
Может, это было счастье-наваждение,
А не наше лето наяву?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280497
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.09.2011
Моей жизни гарячая гильза
Закатилась в сухую траву,
А сомнения душу загрызли:
Не впустую ли жизнь я живу?
В одиночную камеру чувства
Затолкала пожизненно я.
И вокруг меня стало так пусто!
И никто не грустит без меня...
Дней моих бесконечная серость
Зачеркнула все краски любви,
Безразличия глупая мерзость
Объявила начало зимы.
Я не знала рецептов спасенья,
Я попала в смертельный капкан...
Слава Богу, бывает везенье:
Это сон, это просто обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280484
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.09.2011
Молчание души - осеннее затишье.
...И разлетелись стайками слова.
Сейчас непониманье пониманья выше,
А между ними - шёпотом листва.
Осенний ветер нагоняет лихо тучи
И безысходности острее боль.
Мне скоро сердце грусть притихшую озвучит
И вдруг подскажет осени пароль.
Войду я в осень незаметно, на закате,
Когда так ощутима новизна
И без причины так легко могу заплакать
Лишь от того, что сказка так близка.
В круженьи листопада и печаль, и нежность,
Восторг и светлой сказки волшебство,
И ожидание, чего-то неизбежность,
Потери боль, величья торжество.
И незаметно из души уйдёт молчанье,
Слетятся дружно стайками слова,
Чтоб зачеркнуть в душе моей непониманье
И подарить ещё чуть-чуть тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279668
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.09.2011
В омут ночи канут незаметно
Дня ушедшего мгновенья и слова.
Разольётся золотистым светом
Под луною неземная тишина.
Царство тЕней призрачно-печально,
Завораживает, сказкою маня.
В этот час грустит чужая тайна
И молитву шепчет глупая молва.
И сжимается душа в комочек:
Ну зачем ей этой ночи торжество,
Звёзд зачем ей это многоточье -
Ведь она давно не верит в волшебство.
Незаметно в буднях растворившись,
Не поверила душа своей мечте.
В собственных сомненьях заблудившись,
В одиночестве осталась, в пустоте.
Но ещё есть время до рассвета ...
И подарит утро сказку и мечту:
И душа, такая же как эта,
Ей навстречу мчит по радуге-мосту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278318
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.09.2011
Вот и осень постучалась в двери,
Не могу я не услышать, не открыть.
Сердцем я ещё почти не верю,
Что теперь мне по-другому нужно жить.
Я так трудно привыкаю к мысли:
Мне тепла былого больше не вернуть.
Понимаю - это осень жизни,
А саму себя уже не обмануть.
И прольётся грусть моя дождями,
Превратится прошлое в седой туман.
Длинными пустыми вечерами
Вспомню лета бабьего смешной обман.
Как же я тогда не понимала -
Лето бабье подшутило надо мной.
Мне оно любовь пообещало,
Только у любви был просто выходной.
И любовь была такой беспечной -
Яркий-яркий праздник в золоте листвы.
Только выходной не бесконечный -
Листья золотые брошены в костры...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277894
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.08.2011
За серебряной стеной дождя
Остаётся наше лето -
Это осень, словно бы шутя,
Убаюкала рассветы.
Дню она уменьшила длину,
Чтобы ночь длиннее стала
И подкрасила охрой листву,
И ни капли не устала.
Напоила тучи до краёв -
Дождь срывается всё чаще.
И открыла свой сезон зонтов,
Лето - это день вчерашний.
Разливая золотую грусть,
Осень зачеркнула лето.
А оно шепнуло: "Я вернусь
В день июньский на рассвете".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277180
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 26.08.2011
У моей светлой нежности
Крылья сильные верности.
Два крыла ясной радости
А ещё - безоглядности.
Два крыла счастья трудного,
А порой - безрассудного.
И любви опьяняющей,
И судьбы отрезвляющей.
Два крыла ожидания,
А ещё - понимания.
Два крыла доброй мудрости
И смешной детской глупости.
Два крыла всепрощения,
Ярких снов и терпения,
И удач, и надежности,
Жизни всей моей сложности.
Сквозь года и мгновения,
Зачеркнув все сомнения,
Я на крыльях уверенных
Пролечу путь отмерянный.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277062
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.08.2011
Хмаринок легеньких мереживо
На небі серпнево-осінньому,
Ще літа краплинки збережено
У мальвах, цвітінні чарівному.
Із айстри серпневої вишивка,
А в ній - кольорова феєрія
І вже зорепадом розкришена
Серпневої ночі містерія.
Ще літо, а вже по-осінньому
Світанки обгорнуті холодом.
На плесі ріки ніжно-синьому
Листочки пливуть, вкриті золотом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276888
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.08.2011
Свято! Свято? Незалежність?
А від чого незалежні ми?
Бо залежність, як безмежність:
Безробіття й вічний ріст ціни.
Двадцять років знову й знову
Чуємо: "Нам краще буде жить".
Олігархів нова змова:
Треба бидло все-таки добить.
І придумали реформи,
Щоб скрутити зовсім в бублик нас,
Встановили нові норми
І на світло, й побутовий газ.
Працювати довше будем...
Та чи будем краще й довше жить?
Олігархи вперті люди -
Їм би Україну доділить.
Загребущі й завидющі -
Ще не все розкрали й розгребли.
Продають за злато душі -
Обездушіли давно вони.
Тільки ми ще вірим вперто:
Прийде світлий й довгожданий час.
Не дамо Вкраїні вмерти,
Не дамо скрутити в бублик нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276378
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2011
Такая грусть вселенская,
Ей объясненья нет...
Приснились стулья венские
И старенький буфет,
Подстилки самотканные
И круглый жёлтый стол,
Забытые и давние
Картинки детских снов.
Приснились мама с папою -
В улыбках скрыта боль.
А в сердце горькой каплею
Живёт моя любовь.
Во сне летела птицею
Я в детские года...
А годы вереницею
Исчезли в никуда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275896
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.08.2011
На краешке крыши два голубя
Воркуют о чём-то полдня...
Зачем до сих пор ещё помню я,
Как ты был влюблённым в меня?
Зачем твоих глаз одиночество
Мне снится опять и опять?
Ты помнишь соседок пророчество:
Любовь так легко потерять.
А мы с тобой в счастье поверили,
Подставив друг другу крыло,
Любовью мы жизнь свою мерили,
Теченьем с тобой нас несло.
Но стихло течение быстрое -
Никто в этом не виноват.
...А точечки две серебристые
Над домом всё так же парят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275176
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.08.2011
Поля, как пожелтевшие холсты,
Стога соломы, словно многоточия,
А небо безоглядной высоты
Заполнит синевою междустрочия.
Рисует августовский день пейзаж,
Вдруг невзначай мелькнёт тень дня осеннего.
И скоро лета солнечный мираж,
Растает в дымке облака вечернего.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275174
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 15.08.2011
Може десь далеко кращі є країни,
Тільки все там інше: небо і поля.
Я ж вклоняюсь долі, що на Україні
Народилась й жиє вся моя рідня.
Я не знаю де ще вміють так співати
На свята і в полі пісні чарівні.
Де ще серце й душу вміють віддавати
За свою Вкраїну, за щасливі дні.
Де ще так терпляче йде народ до світла
І мету не зрадив, й душу не продав.
Кобзарева пісня лине, не затихла,
Бо слова Шевченко серцем написав.
Де ще може бути небо синє-синє
І садків вишневих ніжна заметіль.
Солов"їна пісня де ще так ось лине,
В ній звучить і радість, і печаль, і біль.
А лани широкі в золотавім сяйві
Зустрічають сонце й проводжають день.
І живуть тут люди сильні, добрі й славні,
Вміють працювати і ростить дітей.
Може десь далеко кращі є країни,
Тільки в моїм серці є любов одна:
Небо синє-синє, пісня солов"їна
І батьківська хата, й доля молода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275083
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.08.2011
Потихоньку, всё больше украдкой,
Осень ночью по городу бродит.
Словно хочет остаться загадкой,
На рассвете поспешно уходит.
Яркой охры мазки оставляя
На траве, на вишнёвых листочках,
Осень летние дни убавляя,
Дни свои отдаёт нам в рассрочку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274752
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.08.2011
Пам"ятаєш запах сінокосів,
Від яких хмеліли серце й голова?
Через луки йшли з тобою босі,
Пахли квіти молодим вином й трава.
Поверталися в свої ми весни
І скидали непомітно літ тягар,
Крига давньої образи скресла,
Зникли тіні і розлук, і впертих чвар.
І забулися зимові ночі,
Що наповнювали біллю наші сни.
Серце серцю ніжно прошепоче:
"Чуєш пісню незабутої весни!?".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274009
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.08.2011
Між землею й небом міст. Так фантастично!
Знову мамин голос чую здалека:
"Доню, подивися, райдуга над містом!
Господи, та що ж то за краса така!".
Пам"ятаю радість щиру і наївну -
Лиш в дитинстві щастя отаким бува:
Ніби чуєш музику легку, чарівну
І чекаєш знову й знову на дива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274007
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.08.2011
Я у снах твоїх геть заблукала
Де колись протоптала стежину:
Знов кохання тобі обіцяла
Й шепотіла тобі: "Ти, єдиний".
Я тобі дарувала світанки
Переповнені сонячним світлом
І метеликом я на фіранку
І весною сідала, і літом.
І листком я кружляла осіннім,
Біля ніг твоїх падала тихо.
День зимовий в мережеві синім
Розсипала на зірочки-крихти.
Ти пробач, бо я зовсім не знала,
Що в твої сни приходжу щоночі.
Я ж тебе в своїх снах не стрічала,
Не твої цілувала я очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273881
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.08.2011
Сурміть мої нерви, рвіть душу, волайте…
Чому ж це не чують не бачать усі,
Що ми задебілені кожен на сайті,
Що очі запльовані в «божій росі».
Той висвітлив квіти, той длубає в носі,
Той патрає душу і шмарклі жує…
А нас роздягають, ми голі, ми босі…
Хто вже ми сьогодні і ким ми не є?
Запроданці віри, дурні яничари,
Безликі і сірі в кошарі своїй,
Забиті вовками у щільні отари
Нас ріжуть потроху на передовій.
Прокиньтесь поети, Ви ж голос народу,
Ви нації дух, ви її солов’ї.
Душіть своїм словом вовчачу породу,
За вами Вкраїна і доля її.
ID: 272320 автор: Goran
Виніс вирок всім Горан:
Задебілені поети.
В носі длубати лиш вам,
Шмарклі жуйте, як конфети.
Збожеволіли усі:
Пишуть віршики про квіти,
Про красу, що на землі,
Про кохання, осінь, літо...
Душу патраємо вщент,
Бо дурні, як яничари
І безликі, бо тепер
Живемо чомусь в кошарі.
Загнані вовками в кут,
Ми спимо і дні, і ночі.
Ріжуть нас. А хто ми тут?
Заплювали наші очі.
Та невже, коли в вірші
Солов"їна лине пісня,
Означає те, що ми
На коліна впали низько
І забули всі: хто ми
І в якій живем країні?
Ой, Горан, навіщо Ви
Пишите, що ми дебільні?
В серці почуття живуть,
Біль за долю України.
Розумієм - в бублик гнуть,
Та не зломлять наші спини.
Кожен, хто на сайт прийшов,
Не запроданець, повірте.
А про квіти й про любов
Пишуть всі поети світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272372
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.07.2011
Боль совсем не похожа на боль,
Просто в сердце комком одиночество:
Оставляет оно мне пароль,
Оставляет своё мне пророчество.
Ему хочется очень давно,
Чтоб дышала одним с ним дыханием
И пила грусть-тоски я вино,
И нелепым жила ожиданием.
Только глупому и не понять,
Что не грустно мне с ним, ну, ни капельки.
Мне легко с ним стихи сочинять
И считать ночью звёздочки-крапинки.
О любви до утра диалог
С ним веду, забывая о времени.
Оставляю в стихах между строк
Все обиды свои и сомнения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271321
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.07.2011
Я Сватово с другими городами
И сравнивать не буду, не хочу.
Он всё родней, красивее с годами -
Признания в любви ему шепчу.
Весны цветенье подарил мне город -
Я в середине мая родилась.
Он навсегда мне стал любим и дорог -
И звёздочка моя над ним зажглась.
Шутя, деревней город называю:
Здесь под дворами выпасают коз,
Без крика петуха не представляю
Я утро раннее в слезинках рос.
В нём всё же больше от большой деревни:
Здесь нет широких улиц и аллей.
Между домами заросли сирени,
А вдоль дороги стайки тополей.
Здесь жили бабушка моя и мама,
Здесь родина моих детей, внучат.
Колокола в Свято-Успенском храме
Четвёртое столетие звучат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271164
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 20.07.2011
Проветриваем души сквозняками быта,
Спешим куда-то, иногда ползём.
И встреч, и радостей, удач и горя слиток
Мы на свою Голгофу все несём.
Пройти свою дорогу ровно, не споткнувшись,
Нам никому судьбой не суждено.
Душой своей молитвы, даже не коснувшись,
Захлёбываясь пьём греха вино.
И радости вино разбавлено бедою,
Судьба нам наливает так легко.
А оставляя след какой-то за собою,
Кто сад взрастит, кто вырубит его.
В последний миг, когда душа спастись стремится,
Она из тела с болью уходя,
Нам лоб целует и тяжёлые ресницы,
И отпечаток нашего следа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270939
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.07.2011
ОборвАлась тоненькая ниточка,
Что когда-то связывала нас.
Заросла травой любовь-тропиночка
И исчезла лживость глупых фраз.
Нам уже не нужно жить с оглядкою,
При случайных встречах прятать взгляд.
Ждать звонка не нужного украдкою,
Наши сны тайн больше не хранят.
Может быть, мы всё с тобой придумали,
Первую любовь не отпустив?
А года - они же стали мудрыми:
Оборвали нить, грусть подарив.
Грусть без горечи, такую светлую,
Не похожую совсем на грусть.
Ты из сна уйдёшь в даль предрассветную,
Прошептав: \"Я больше не вернусь...\".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270555
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.07.2011
В хатині тиша. Пахне хмелем.
Підходить тісто - будуть пиріжки.
На припічку охайно-теплім
Давно живуть мальовані квітки.
Матуся в кружевній хустині
Виконує знайомий ритуал:
Підмісить тісто в мисці синій,
Подрібнить в ступочці старій мигдаль.
Вже скоро розпочнеться дійство:
Нагрілася духовка, аж, пашить.
Сформовані кульки із тіста,
Але матуся зовсім не спішить.
Повільно, ніжно, як дитину
Несе матуся до духовки лист.
І вже наповнює хатину
Духмяний запах, що лоскоче ніс.
Мені так часто сниться мама
В хустині кружевній, щока в муці.
...Вона онуків частувала
З ясною посмішкою на лиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270178
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.07.2011
Ничего ещё не изменилось:
Губы те же и те же глаза.
Это просто под утро приснилось:
На ресницах любимых слеза.
Стало холодно и одиноко,
Словно в мире осталась одна.
А кресты рам ночных тёмных окон
Обозначила чётко луна.
Я губами к плечу прикоснулась
Сонно-тёплому. Спи, мой родной.
Это сон. Это просто приснилось,
Что чужой кто-то рядом со мной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269905
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.07.2011
Неразборчив шёпот ветра,
На реке искрится рябь.
Скоро середина лета:
Седины полынной прядь
Серебрится вдоль дорожки
Среди синих васильков.
Словно феерверка крошки,
Танец ярких мотыльков.
Запах трав густой и пьяный
Кружит голову слегка.
Солнце, словно шар багряный,
Окунулось в облака.
Летний вечер закрывает
Голубой шикарный зонт.
День ушедший уплывает
За далёкий горизонт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268904
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 06.07.2011
Настоящее шепнёт мне тихо: "Хватит",
Вытолкнет из прошлого меня.
Не боюсь сегодня что-то я утратить,
"Вот и всё", - шепнёт второе "Я".
Настоящее не даст мне оглянуться,
В прошлое закрыта плотно дверь.
"Есть" и "было" этой ночью разминутся -
Им встречаться ни к чему теперь.
Настоящее бессонницу из дома
Выгонит: ей больше места нет.
Из сердечка золотого медальона
Уберу сегодня твой портрет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268615
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.07.2011
Ливнями город болеет,
Необъяснимой печалью.
Ниточка лета слабеет,
Я вечерами скучаю.
Смыло дождями косыми
Радости яркое чувство.
Дни наши стали пустыми:
Нашей любви стало грустно.
Вновь одиночество ночью
Кается, шепчет молитвы
И, с незнакомою злостью,
Мыслями спутало рифмы.
Знаю, ещё возвратится
Сказка июля цветная.
...А по окну всё струится
Лета слеза дождевая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268363
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.07.2011
Три пари рідних, синіх оченят,
Як совість дивляться мені у душу.
Три пари рідних, ніжних рученят
Життям ведуть. Я вистояти мушу
Цю круговерть і радощів, і бід
Пройду - онуки не дозволять впасти.
Три пари ніг за мною слід-у-слід
Ідуть, даруючи надію й щастя.
Три часточки, три крапельки мої:
Нема від Бога кращого дарунка.
Я впевнена, що їхні вчинки всі
В житті набудуть вищого гатунку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267274
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.06.2011
Червень липню вже вступа дорогу,
Поміж листям червоніють вишні.
Жайвір пісні нитку ніжну й довгу
Піднімає в небі вище й вище.
Вабить погляд квітів розмаїття,
Вранці на траві біліють роси.
Зустрічають ранок ясний, літній
Косарі, дзвенять на луках коси.
Наливається пшеничний колос,
Пахнуть солодко садки медами.
Змішується з червнем липня голос,
Їх слова становляться віршами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267272
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.06.2011
Місяць золотий на човнику
Ніч із краю в край перепливе.
Цвіркуни сховались в схованку:
Завтра процвіркочуть щось нове.
Вже трава росою вмилася,
Обривають тишу горобці.
Ніч дітей гойдать втомилася,
Кошик із зірками у руці.
Сонечка златаві промені
Освітили синій небокрай.
І тепло, як хвилі повені,
Ллється, заливаючи розмай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2011
Так хочеться душі самотності,
Якогось затишку і спокою:
Вже треба зняти маску гордості -
Вершина видалась високою.
Хотілося кохання вічного,
Хотілось щастя їй безмежного.
Кохання світлого, не грішного
І щастя ніжно-обережного.
Та тільки сталося інакше все:
Кохання вкрала й не покаялась,
А щастя не безмежне, а пусте,
Бо ним, як іграшкою бавилась.
І не помітила, як іграшка
Вже стала зовсім не потрібною.
Від щастя залишилась нишпорка,
Від павутиння ставши срібною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264649
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.06.2011
Я - тільки вічність й вічна мить,
Я - ніжність, я - твоє болить,
Твоє "кохаю над усе",
Яке на крилах нас несе,
Я - пам"ять, пам"яті біда,
Років твоїх сліпа вода,
Я грішниця: і біль, і страх
В думках, в молитвах на вустах.
Твого кохання світла тінь
Закреслила минулість днів.
Зустрілись погляди на мить:
Струна кохання знов дзвенить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2011
Курортного романа новизна
Картечью чувств пальнула в осторожность.
Быть может, так решили небеса:
Назвать любовью глупость и оплошность?
Пусть в этот миг забыто обо всём,
Что было дорого и нерушимо.
Нет понимания игры с огнём,
Который жжёт тебя неумолимо.
Так хочется страсть чувства пригасить
Прикосновеньем рук и глаз улыбкой,
Себе самой ещё раз подарить
То, что однажды назовёшь ошибкой.
И затаив дыхание, простить
Саму себя за этот грех и смелость.
Пусть на мгновенье в сердце приютить
Любви непрошенной и боль, и нежность.
Однажды через много-много лет,
Перебирая памяти мгновенья,
Прийдёт так неожиданно ответ:
Ты не смогла спастись от притяженья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264524
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.06.2011
Я тобі розказала сон-казку,
Ти повірив мені. А навіщо?
Одягала я посмішки маску,
Щоб на сходинку стати ще вище.
Вище болю і слів, і печалі,
Навіть вище самотності й себе.
Вище крику і вище мовчання,
Вище пам"яті і вище неба.
Ти в моїй залишився сон-казці,
Я ж твоєї сон-казки не знаю.
Я від тебе пішла рано-вранці -
Я тобі цілий світ залишаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263582
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2011
Візьму й закохаюсь, як в юності,
Молодшою стану на зрілість,
Закреслю всі доводи мудрості,
Повірю у мрії грайливість.
Я тільки теперішнім житиму,
Забуду минулого дійсність.
Я так безоглядно любитиму,
Що стану ніжніша за ніжність.
Залишу коханню останньому
Я пісню свою лебедину:
Хай лине по небу безкрайньому
В той час, як я небо покину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263581
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2011
Перший Спас - це подих осені,
Повний місяць заціловує вікно.
А світанки сумно-росяні,
Випите вже літечка хмільне вино.
Бавилось яскраво фарбами
І розхлюпувало сонячне тепло,
Засівало поле маками,
Щоби свято Маковія знов прийшло.
Пироги спечуться макові,
Прийде свято, радість прийде в кожний дім.
Перший Спас в осіннім знакові:
Літа крапелька іскриться ніжно в нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262959
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2011
Вийшов Місяць молодий
Зачаровано-тендітний.
Плащ накинув золотий,
Мов би в свято, на Великдень.
Рання зірочка прийшла
На побачення сьогодні,
Бо самотньою була
В довгі ночі непогодні.
Тихий шепіт листя й трав,
Тихі кроки снів та тіней.
Зірці Місяць обіцяв,
Що ніколи не покине.
Про кохання шепотів,
А вона іще не знала,
Що солодкість отих слів
Сльози зради дарувала.
Непомітно ніч мине,
Знову вмиється росою.
Пам"ятатимеш мене?
Лиш мовчання вслід луною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2011
Ще вчора вишні зацвіли та терен
Й вустами прохолодними світанок
Цілує їх суцвіття. Серце терпне.
А вітер виконав кохання танок.
Та плаче серце, в душу сум крадеться,
Любов бува глухою і сліпою.
Що ж буде, як кохання відцвітеться?
Сніги гулятимуть в садку зимою.
П"янкі й чарівні ночі їм здадуться
Лиш мрією далекою, не більше.
У снах зимових піснею озвуться,
Яку на спогад соловей залише.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262832
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2011
Шоста осінь байдужої вічності,
Шоста осінь пекучого болю,
Шоста осінь болючої дійсності...
Як же скучила я за тобою!
Шепочу ті слова, що не сказані:
"Ти моя найрідніша людина.
Чимсь невидимим, мамо, ми зв"язані,
Хоч твоя й обірвалась стежина".
Твою стежку снігами засипало,
Моє серце морози скували.
Так раптово розлука нам випала,
На яку ми ніяк не чекали.
Ти востаннє мені посміхнулася...
На чоло ти поклала долоню.
Я об погляд твій, ніби спіткнулася,
Бо побачила вічність холодну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262786
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2011
У меня есть свои недостатки,
Избавляться от них не пыталась
И они для меня, как закладки,
В книге жизни на память остались.
Недостаток мой первый: терпимость -
Иногда устаю от терпенья.
Непонятна мне чья-то наивность,
Что похожа на умозатменье.
Недостаток второй - это память,
Слишком много ненужного помню.
В вечера, когда прошлого замять,
Мне уютней быть с первой любовью.
Иногда я хочу, чтобы в будни -
Мне в постель утром чашечку кофе.
Запах тёплый, густой вдруг разбудит
И рассыплется сон мой на крохи.
Не люблю, когда в очередь тупо
Загоняет меня безысходность,
Неуверенно жизнь, как-то скупо
Проявляет свою благосклонность.
Я такая же, как и другие,
Не спешу растерять недостатки.
Слабы все мы душой и нагие –
Оставляем на память закладки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262104
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.05.2011
Не пишуться вірші, немов ріка затихла
Під льодом сірим і товстим, аж до весни.
І все здається: зовсім поруч біль і лихо,
Які не раз приходили до мене в сни.
Я пам"ятаю їхні очі мертво-темні
І чую шепіт злий: "І не шукай слова...".
Я ж вірю, що проснеться пагін в ніжнім зерні,
Що сіяло натхнення, вірячи в жнива.
Розпрямлять крила мрія і моя надія,
Душа наповниться незнанним почуттям.
Рядки віршів проллються на папір, мов диво, -
Не можу я інакше йти тепер життям.
Мої вірші, немов води живої краплі,
Оросять душу, болем стомлену мою.
Знов буду вірити,що дні мої не марні,
Бо в світі цім не марно я живу й люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261396
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.05.2011
Моих лет караван всё быстрее идёт,
Дней ушедших цепочка прочней и длинней.
Только сердце моё прошлым счастьем живёт,
Только любит оно всё сильней и сильней.
Боже, мой, как сирень той весною цвела!
Как ветрами хмельными наполнились сны.
Я сказала себе: " Ах, была не была!" -
Закружил меня омут любви и весны.
Не заметила я, как сирень отцвела
И любовь превратилась в тоску и печаль.
А твоя нелюбовь никуда не звала,
Стал чужим и пустым наш с тобою причал.
Вспоминая мечты из несбывшихся снов,
Я тебе благодарна за ветер хмельной.
Я прощаю сегодня тебя и любовь,
Оставляя себе грусть надежды шальной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260142
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.05.2011
У пекельному вогні війни
Обпалив мій батько серце й ніжну юність.
І на згадку про шалені дні
В сни його війна назавжди повернулась.
Став в шістнадцять літ солдатом він,
Ще дитячу посмішку війна не зтерла.
"За Вітчизну", - це не праздність слів:
"За Вітчизну", щоб Вітчизна не померла.
Смерть ішла за ними навздогін,
Відрізала шлях до рідного порога.
Йшли солдати вперто на Берлін,
Нелегка і довга випала дорога.
Вірили солдати в майбуття,
В перемогу вірили вони завзято.
Віддавали молоді життя,
В їхню честь День Перемоги, світле свято.
Батько повернувся із війни,
Тільки шрами, мов автографи від смерті.
Пам"ятав загиблих друзів він,
Не ховав він сльози і скупі, й відверті.
Й дружбу фронтову через роки
Батько мій проніс немов би ту святиню.
Й вірив, що ніколи вороги
Вже не прийдуть в рідну, милу Батьківщину
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258430
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.05.2011
Нам с тобой не будет стыдно завтра:
Научились мы любить, прощать.
Знали сладко-горький вкус азарта
И во сне умели мы летать.
Научились мы не притворяться
И давать отпор любой беде,
И не льстить, не лгать, не унижаться,
Не терять друг друга в суете.
И детей своих всегда учили
Жить по совести, как жили мы.
Чтоб они любовь свою хранили
И не жили никогда взаймы.
Внуки подрастут, мы им расскажем,
Как на этом свете нужно жить.
Узелок на память мы завяжем,
Не краснея, будем уходить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257823
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.05.2011
На безлистых ветках абрикоса
Распустились белые цветы,
Режут воздух резвые стрекозы
Над рекою синей у воды.
И на вишнях через миг бутоны
Вырвутся из плена своего:
У природы есть свои законы,
Изменить их очень нелегко.
Этому движенью всё подвластно:
Солнце, ветер, ночи тишина...
И пришла ко мне печаль напрасно -
Закружила голову весна.
Чувством неожиданным и новым
Моё сердце в эти дни живёт,
Восхищаясь ветром непутёвым,
Как он воду в речке жадно пьёт.
Радуется каждому мгновению,
Каждому листочку и цветку.
И весна, она, как откровение,
Мотыльком коснулась сердца на лету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257391
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.05.2011
Теперь в разломах линии судьбы
Всё меньше остаётся многоточий,
Всё ощутимей чувство пустоты
И дни мои все, словно между прочим.
Оттенки красок трудно различать
И запахи не так уж различимы,
Всё легче стало просто промолчать:
Зачем искать всех перемен причины?
Уходит пониманье новизны,
Непониманье раной кровоточит.
Так хочеться из пришлой крутизны
Убрать гнильё и глупость червоточин.
Так хочеться, чтоб виртуальный мир
Не заслонял собою мир реальный,
В котором каждый миг неповторим,
Пусть даже в чём-то он чуть-чуть банальный.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255407
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.04.2011
Так непомітно вишні відцвіли й черешні
І літо щедро спеку розлива.
Вже забуваються слова кохання перші,
Останні ще не сказані слова.
Надовго наше затягнулося мовчання:
І серце, і душа чомусь мовчать.
А сни казки чарівні нам шепочуть марно -
В казках лише казкові почуття.
В житті інакше, набагато все простіше
І щастя кожному дано своє.
Хтось піднімається з роками вище й вище,
Хтось із колін ніколи не встає.
Хтось щастя не зове, воно саме приходить,
Хтось щастя все життя своє шука.
Хтось кожен день собі самому знов доводить,
Що на землі живе він не дарма.
Вже забуваються слова кохання перші,
Останні ще не сказані слова.
Іще не раз цвістимуть вишні і черешні,
Не раз після зими прийде весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253069
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2011
На шахматной доске судьбы
Расставлены фигурки идеально.
Сжигая за собой мосты,
Закончится любовь так тривиально.
И чувства превратятся в сны,
Слова любви растают где-то эхом.
Смотри теперь со стороны,
Как прошлое заносит мокрым снегом.
Игра окончена уже.
Запутавшись в ходах, себя теряли:
На шахматной доске сюжет
К чужой судьбе нелепо примеряли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252707
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.04.2011
Зазвенела капель средь зимы,
Загалдели взволнованно птицы
И принёс ветер запах весны -
Может, надо подкрасить ресницы?
Может, новое платье купить
Помодней и расцветкой поярче,
Во весь голос весну объявить
И поверить любви и удаче?
У весны лёгкий шарм попрошу
И вдоль лужиц походкой летящей
В мир мечты и стихов ухожу,
А навстречу мне - ветер пьянящий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250407
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.03.2011
Вишивала стежками я долю:
Стежка зустрічі, стежка розлуки,
Стежка радості, стежечка болю
І кохання стежина, і муки,
Стежка щастя, стежина чекання
І довіри стежина, і зради,
Стежка ніжності, стежка мовчання
І здобутків стежина, і втрати,
І стежина дитячого сміху,
Перших слів, перших кроків дитини
І стежина розради і втіхи,
Стежка помилок, стежка провини...
Вишивала проміннями сонця,
Вишивала туманом, росою
І зірками, і стиглим колоссям,
Снігом білим, дощем і грозою.
Вишивала стежину ранкову,
Вишивала над річкою кладку...
І я вишивку цю кольорову
Подарую онукам на згадку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249898
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.03.2011
Неизвестность погасла,
Растворилась в судьбе.
Стало всё не напрасным:
Ты поверил весне.
Ты поверил, что счастье
Не боится тоски
И нельзя отрекаться,
Если веришь любви.
И так хочется в счастьи
Раствориться, пропасть:
Две души в омут страсти
Не боятся упасть.
Не боятся лавины
Неожиданных чувств.
"Я люблю"- и -"Любимый"
На всю жизнь эхом пусть.
И поверив, что рядом
Навсегда быть должны,
Вдруг любовь звездопадом,
Как подарок весны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249778
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.03.2011
Якби-то й сама я те знала
Навіщо на низку життя
Намисто віршів нанизала
Без страху і без каяття.
Писала вірші, немов пісню
Складала про долю свою.
Словам у душі було тісно:
Життя їм нове я даю.
В віршах залишаю на спогад:
Дитинства щасливі часи.
А ще я малюю світогляд,
Його неповторність краси.
Свої почуття і чекання,
І снів кольорові казки,
І сумнівів біль і мовчання,
І вічність, що дарять зірки.
По-іншому я вже не можу,
Не хочу по-іншому я.
А може, віршем розтривожу
Я душі чиїсь і серця?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248530
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2011
Не в придуманном мире живу,
Этот мир безгранично мне нравится.
Я Любовью мир этот зову,
В нём мне каждый цветок улыбается.
В нём весна бесконечно цветёт,
В нём хмельные ветра кружат голову.
Этот мир подарил мне полёт:
Я себя ощущаю по-новому.
Так легко мне по жизни лететь:
Ноша прошлого в прошлое канула.
Я уже не боюсь не успеть -
За спиною я чувствую Ангела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248399
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.03.2011
Мого щастя метелик
Сів тобі на долоні.
Мрії ніжної келих
Наповнявся поволі.
Зачарований снами,
Ти повірив в кохання,
А в душі мов цунамі:
Нетерпіння, бажання...
Почуття, мов лавина,
З головою накрили.
Ти чекав цього дива,
Ти чекав цього, милий.
Озирнися, я - поруч,
Усміхнися очима.
Зникне біль твій і розпач -
Ангел твій за плечима.
Він тобі допоможе,
Вкаже щастю стежину.
Серце більше не зможе
Без кохання й хвилину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2011
Перший день весни -
Сонечко шикує.
По снігах зими
Весело крокує.
Зазирне в вікно,
Гілочки торкнеться.
Весело воно,
Щиро засміється.
Промінців тонких
Коси розплітає
І з хмарин легких
"Зайчиком" стрибає.
Ой, весна, весна!
Ти вже, ось, близенько.
Хай іде зима,
Геть іде, скоренько.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244196
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.03.2011
Пишу чоловікам листа,
В якому будуть тільки побажання.
Бажаю щастя і добра,
Здоров"я, успіхів, а ще - кохання.
Подякую за те, що ви
Даруєте світанків тиху ніжність.
За те,що поряд з вами ми
І радість відчуваємо, і вірність.
Бажаю вам спокійних днів,
Щоб нас ви захищали без гвинтівок.
Дарую вам букет із слів,
Хай нас захоплює ваш кожен вчинок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242873
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.02.2011
Чужому счастью и любви чужой
Теперь и я завидовать умею.
Всё чаще спорю с тишиной ночной,
Самой себе я иногда не верю.
Не верю, что счастливою была,
Легко жила, не замечая боли.
Расправив над землёю два крыла,
Летела мимо я чужой юдоли.
Так неожиданно прервав полёт,
Я камнем резко падала на камни.
Я так ждала, что кто-то позовёт,
Быть может, из далёких дней и давних.
Но тишина и пустота вокруг
Меня в обиду крепко пеленали
И паутины липкие разлук
Ложились плотно на души скрижали.
Назад оглядываться не дано:
На "до" и "после" жизнь вдруг разделилась.
Истрёпанное жизни полотно
На новый парус мне не пригодилось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242283
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 20.02.2011
А время сумасшедшее летит:
Мои девичьи платья внучка примеряет
И в зеркало с улыбкою глядит,
И на мгновение она вдруг замирает.
Украдкой наблюдаю я за ней -
Какая взрослая и на меня похожа.
Ну, может быть, чуть выше и стройней
И от меня на целых сорок лет моложе.
Конечно, я на время не ропщу:
Морщин и седины уже я не стесняюсь.
Без сожаленья грусть я отпущу,
Любовью, нежностью к Анюте наполняюсь.
Украдкой вытираю я слезу -
А время видно торопилось не напрасно.
Я благодарна небу и Творцу:
Анюта в моём платье - это так прекрасно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242035
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.02.2011
Я на огонь твой ярким мотыльком
Летела. Ты же не заметил.
И птицей с переломанным крылом
Я билась в окна на рассвете.
И каплями осеннего дождя
Стучалась в ставни безоглядно,
И ветром летним, по щекам скользя,
Тебя я целовала тайно.
Я тенью за тобою следом шла,
Туманом нежно обнимала
И не заметила, что я до тла
Любовь свою тоской сжигала.
Мне стало скучно рядом быть с тобой,
Быть мотыльком, туманом, ветром...
Жизнь показалась мне такой пустой -
Я прошлогодним стала снегом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241844
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.02.2011
Зима так нехотя уходит,
Так долго умирает снег.
А в снах весна с ума нас сводит
И растаёт печали след.
Уносят сны на лёгких крыльях
Туда, где только миражи.
И мы не плачем от бессилья -
В снах этих нет ни капли лжи.
И мыслей бесконечных нити
Ажурные ткут кружева,
Из прошлого печаль событий
И ярче, и светлей видна.
С душою что-то происходит:
Вновь ожиданием живёт.
Зима так нехотя уходит,
А в снах уже весна цветёт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241591
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.02.2011
Темнеет, оседает снег,
Земле озябшей холод опостылел.
Февраль опять шептал зиме:
"Уходят, матушка, уходят силы".
Всё объяснимее печаль
И чувство новизны так объяснимо.
Сосулек светится хрусталь,
Ещё дыхание весны незримо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240830
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 13.02.2011
Ночь напролёт февраль лютует,
Сердитый на кого-то, злой.
На окнах он цветы рисует
И красит краской ледяной.
Плывут над крышей дыма шлейфы,
Бегут тропинки вдоль домов.
Играет ветер грусть на флейте
И бродят сны среди снегов.
Притихшие спят переулки,
Сквозь ставни льётся жёлтый свет.
И шорохи, и тени, звуки -
Всё превращается вдруг в снег.
Озябшей веточкою вишня
Стучится в ставню до утра:
Ей хочеться тепла, затишья,
Ей снятся солнце и трава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240813
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 13.02.2011
Иду дорожкой через луг некошеный,
Подолом сбив росу с высоких трав.
Растут цветы из зёрен, ветром брошеных,
Цветут, головки к солнышку задрав.
Чуть дальше тополь-великан за горкою,
Играет ветер молодой листвой.
Пью воздуха настойку сладко-горькую
И становлюсь девчонкой озорной.
Я на краю заката окунусь в траву,
К травинке каждой прикоснусь рукой
И будет ветер нежно целовать листву,
Глаза закроет цветик золотой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240194
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 10.02.2011
Затримую подих - безмежність
Посріблено-білих відтінків.
Сніг падає - ніжна бентежність,
Повільно кружляють сніжинки.
Іскриться мережива іній,
Немов хтось розсипав перлинки.
А небо весняно вже синє
Дістало проміння із скриньки.
Зима ще не втратила силу,
Ще задумки є і бажання:
Не весь вона сніг розтрусила,
Живуть заметілі чеканням.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239704
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.02.2011
Я знаю ни сколько не сложно
Стереть вдруг печаль с глаз ладонью,
Назвать своё прошлое ложью
И выпустить грусть вновь на волю.
И сердце не тронут морозы -
Устало оно обижаться.
Скупые ненужные слёзы
Напрасно в глазах заискрятся.
И небо не рухнет, не веря.
Часы будут так же, как прежде,
Привычно отсчитывать время
Разлуки и нашей надежды.
Стереть бы печаль с глаз ладонью...
Возможно, конечно, возможно.
Но, как зачеркнуть прошлой болью
Те дни, что становятся ложью?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239581
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.02.2011
Душа капризная, как осень:
Чего-то ждёт, чего-то жаль.
И проступила нежно проседь -
Бессонницы моей печаль.
Надежды детская наивность -
Необъяснимо и смешно.
Души осенняя капризность
Не понимает: всё прошло.
Но вновь во сне тебя услышу:
"Пусть наши сны нас не винят".
Сквозь дымку прошлого увижу,
Как рядом две души летят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239520
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.02.2011
Я в двері навіть не стукала. Зайшла і зразу зустрілася з синім рідним поглядом мами. Вона сиділа в кутку кухні біля великого круглого столу і чистила картоплю. Картопля була дрібна, але мама на це не зважала. Я вже давно зрозуміла, що хвилини, проведені за чисткою картоплі були для неї відпочинком, а ще - хвилинами роздуму, спогадів.
Я стояла на порозі і вдивлялася в рідне обличчя, хотілося розгладити морщинки біля очей, зітерти з посмішки невловиму печаль. Мама посміхнулася і теплО, яке поверталося з далекого дитинста, обгортало мене, розливалося якимсь дивним почуттям в душі і серці.
Мамина посмішка з кожним днем була сумнішою, бо не можна було зменшити тягар років, тягар радості і болю, тягар сумнівів і образ.
Роки... Так непомітно нанизувалися намистинки днів на нитку життя! І були ті намистинки різнокольоровими : чорні, білі, червоні. На жаль, чорних намистинок було більше всього, бо мамине дитинство пізнало голод, ранню смерть батька і молодшої сестрички, а юність пройшла через війну. Та й потім, після війни, намистинки днів не завжди радували маму своєю яскравістю.
Я в двері навіть не стукала... Зайшла... і проснулася. Тепер цей сон повторюється і повторюється: мама в кутку кухні біля великого круглого столу... І вже хвиля болю і втрати наповнює серце і душу,бо мене ніколи не зустрінуть на порозі батьківської хати синій рідний погляд і посмішка з невловимою печаллю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237643
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 29.01.2011
Отпустите грусть свою на волю,
Если вы её не можете унять.
Нагулявшись вволю по раздолью,
Грусть иначе сможет боль свою понять.
Грусти иногда нет даже объяснения
И себе не нужно больше объяснять.
Отпустите грусть легко и без сомнения –
Разуму не нужно сердце подчинять.
Научитесь быть к нему чуть-чуть терпимее –
Разве сердце вам когда-нибудь солжёт?
Станет лишь на капельку оно ранимее,
Потому что чувствами всегда живёт.
Сердцу жить привычней только чувством,
Даже, если это Вам приносит боль.
Быть любимым - это же искусство,
Только так любовь останется с тобой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237447
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.01.2011
День и ночь снегопад,
Замело все дорожки.
За окном дремлет сад,
Дремлет эхо в сторожке.
И в плену у снегов
Загрустили рябины,
Капли ягод, как кровь
На снегу проступили.
Ветер бьётся в окно,
Ветер в ставни стучится
И метель серебром
На земь снова ложится.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236859
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 25.01.2011
Вечер зябнет за окошком
И грустит луна.
Звёзды собрала в лукошко
Зимушка-зима.
Лягут густо кружевами
Тени на снегу.
Стонут чёрными стволами
Клёны на ветру.
На окне мороз рисует
Звёздный снегопад,
Небом облако кочует,
Нет ему преград.
Мне приснится в полночь счастье:
Яблони в цвету,
Между яблонь в белом платье
Босиком иду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236309
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.01.2011