Akvilon

Сторінки (1/9):  « 1»

Медные объятья

Я  эту  роль  и  медные  объятья
Кроме  тебя,  другим  не  доверял.
Сто  лет  назад  у  каменного  моря
Нас  шумный  звук  прибоя  обвенчал.  

Ты  медленно  шагала  по  песку,
По  золотым  его  искрящимся  волнам,
И  каждый  шаг  был  лестницею  к  звездам  -
К    рисованному  Богом    потолку.

И  мной  овладевало  вдохновенье
Когда  за  твоим  танцем  наблюдал,
Казалось  мне,  что  это  лишь  виденье  -
Земную  суть  свою  я  молча  проклинал.

Твой  танец  был  похожим  на  мечту
Известную  лишь  звездным  городам,
Никто  не  мог  не  верить  этим  сказкам
Что  в  сердце  заполняли  пустоту.

И  если  б  не  был  я  рожден  скитальцем,
Среди  степей  земных  и  здешних  стран,
С  тобою  ни  за  что  бы  не  расстался
Под  шум  прибоя  у  когтистых  скал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011


Войны не будет, только дождь

Войны  не  будет,  только  дождь,
Прольется  грустно  мостовой.
В  озябшем  теле  снова  дрожь,
Брущатки  камни  под  ногой.

Жары  не  будет,  только  зной,
Измучит  нас  и  вновь  уйдет.
Туда,  где  радостной  порой,
Был  наших  жизней  переплет.

Зимы  не  будет,  только  снег,
С  небес  на  землю  упадет.
А  мы  не  замедляем    бег-
Нас  за  собою  жизнь  зовет.

Цветов  не  будет,  только  терн,  
Устелет  нам  с  тобой  чело.
Другой  мальчишка,  что  влюблен,
Целует  воздухом  окно.

Костра  не  будет,  только  жар,
Вновь  в  сердце  вздрогнет  теплотой.
Воспоминаний  сизый  пар…
Туманят  грезы  нас  с  тобой.

Любви  не  будет,  только  боль,
Пройдется  черствою  душей.
В  ней  вместо  счастья,  только  смоль,
Вдвоем  осталась  с  пустотой.

Меня  не  будет,  только  ты,
И  то  совсем  уже  не  та.
Тогда  ты  вспомнишь  те  цветы
И  за  спиною  буду  я.

Войны  не  будет,  только  дождь,
Прольется  вновь  на  мостовой.
С  земли  собьется  грязь  и  пыль,
По  ней  пройдемся  мы  с  тобой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2010


Зимним днем

Як  жаль  мені,  що  я  зустрів  тебе
Не  в  мріях,  а  звичайним  зимним  днем.
Йдучи  за  крок,  ти  не  помітила  мене,
Ні  в  мріях,  ні  звичайним  зимним  днем.

Я  залишивсь  один  поміж  снігів,
Вже  нібито  не  сам,  але  таки  один.
Дивитись  вслід,  чекати  своїх  снів.
І  нібито  я  сам,  але  вже  не  один.

Та  й  в  снах  ти  не  помітила  мене.
Я  вже  не  я  ,  а  тільки  твоя  тінь.
І  рік  за  роком,  ти  не  бачила  мене.
Я  все  ще  я,  але  в  твоїй  тіні.

І  якось  сталось  так,  що  йдучи  повз  мене,
Таким  самим  звичайним  зимним  днем.
Ти  наштовхнулась  на  моє  плече.
Тим  незабутнім  дивним  зимним  днем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177966
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2010


Дивитися в минуле

Пожовкле  листя,  сутінь  снів,
Не  нагадало  й  не  забуло,
Про  марення,  любові  й  слів,
Що  їх  в  стражданні  народило.

Неначе  вигадав  я  сам
Всі  сподівання  і  надії
Що  у  смерканні  сам  на  сам
Казали  в  легкому  тремтінні.

Ті  тіні,  очі  в  заграві,
Калатання  серця  раз  за  разом.
І  рухи  губ,  лиш  ледь  чутні,
Повітря  наповняють  жаром.

Вогонь  очей  твоїх,    вологість  губ.
Все  це  було,  хіба  не  пам’ятаєш?
Бажань  шалених,  повінь  мук,
Невже  і  зараз  не  згадаєш?

Ти  вільна  вже,  а  я  повинен
Дивитися  в  минуле  й  жити  ним.
І  долі  цій  жорстокій  я  не  винен  
Ні  краплі  часу  й  жодної  з  хвилин.
́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177822
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2010


Искра

Сквозь  вечности  молчание
В  одно  мгновенье  через  сотни  лет
Она  сверкнула  в  них  среди  отчаянья
И  подарила  им  слепящий  свет
Летящий,  в  вечности  сквозь  расстояние

В  холодной  тишине  родился  звук
И  резкий  свист  раздался  вдруг  в  ущелье
Он  мощным  эхом  прокатился  между  лун
И  пошатнулись  стены  подземелья

Слепой  прозрел  от  яркого  свеченья
И  темноту  отчаянно  проклял
Глухой,  услышав  лишь  свободы  пенье
Сам  встал  с  колен,  оковы  разорвал

Не  выдержали  своды  подземелья
Свободы  пенье,  свет  любви
И  пошатнулись,  рухнули  оковы
Что  миллиарды  лет  скрывали  нас  в  тени.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177741
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.03.2010


Любовь декадента

Мерцание  слабого  огня,
 Моя  уставшая  ненависть
 Словно  поблекшая  луна,
 Меня  зовёт  и  зубы  скалит.    

 Разбит  бокал,  я  кану  в  пропасть
 И      пахнет  воздух  сладкой  тишиной
 Вот  вновь  приходит  ко  мне  горесть
 Нас  не  вернуть.  Да  чёрт  с  тобой…
   
 А  за  окном  всё  та  же  осень
 Шумит  и  манит  за  собой.
 И  шорох  листьев  словно  песнь,
   Меня  уводит  за  порог…    

 Пусть  бесы  радуются  в  пекле
 Я  продал  душу  им  свою.
 Монахи  плачут  в  своих  кельях,
 Клянут  порочную  красу.  

   А  ангелы,  о  дети  света
   Скитаясь  в  неба  пустоте
   Моей  судьбе  не  даст  ответа
   Ваш  сладкий  шёпот  в  тишине.  

   Моя  любовь-  дитя  рассвета
   За  миг  растаяла  во  тьме.
   И  ночь  под  чёрным  покрывалом
 Укрыла  суть  мою  в  тебе.    

 И  вижу  снова  как  во  сне
 Пергамент  жёлтый  на  столе,
 Рояль  чернее,  чем  смола,
 В  камине  вместо  дров  -  зола

   Всего  страшнее  -  тишина
   К  себе,  зовёт  она  меня,
 Я  в  одиночестве  не  в  силах  устоять
 Уйду  за  ней,  мне  нечего  терять.

   Не  суждено  мне  встретить  Эос  поутру
   Ведь  в  этом  мире,  я  любил  её  одну.
   И  перед  смертью  сам  себе  я  лгу.
   Не  сознаю,  что  я  тебя  люблю.
 
   А  если  и  сознаю  то  зачем?
   Мне  сердце  не  видать  твоё  вовек.
   И  Жизнь,  и  Смерть-  всё  нипочём  
 Я  ей  скажу…Любовь  не  грех.    

   Ножом  из  хрупкой  вены  извлеку
   Чернила  что  темнее  ночи.
   Дрожащею  рукою  напишу
   Строку  пылающей  любви.
   
   За  красоту  я  жизнь  отдал.
   В  гиене  пусть  горит  моя  душа…
   Кидаешь  мне  -  "ты  сумасшедший!!!",
   Я  отрицаю-"Декадент…"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177740
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.03.2010


Я люблю твои чистые слезы

Я  люблю  твои  чистые  слезы  
Что  стекают  ручьем  по  щекам
Я  гляжу  в  эти  темные  ночи
Что  скрывают  тебя  в  сладких  снах

В  накрененном  до  грани  сознании
Мчатся  образы  прожитых  лет
В  изможденном  от  боли  стрдании
Остаются  лишь  мысли  о  ней

Мне  за  это  не  будет  пощады
Наплевать,  я  лишь  призрак  в  толпе
И  не  жди  от  меня  покаяния  
Я  хочу  лишь  мечтать  о  тебе

Ты  спасаешь  меня  от  падения
Превращения  в  темную  тварь
Разрушаешь  те  доли  сомнения
Оставляя  мне  в  сердце  лишь  страсть  

Я  хотел  бы  конечно  наверно
Изгореть  в  этой  страстной  любви
Я  истлел  бы  давно  безсомненно
И  забылся  бы  в  небытии

Только  жизнь  не  отпустит  так  просто
Пока  смотришь  в  глаза  мои  ты
Только  сердце  бьется  так  часто
Пока  руку  мою  держишь  ты...

́́́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177628
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.03.2010


Чому із року в рік, все тьмяніше палають,

*      *      *

Чому  із  року  в  рік,  все  тьмяніше  палають,
Ті  очі  чарівні,  що  бачив  я  колись
Вони  то  згаснуть,  чи  то  знов  засяють
Ці  дві  безодні  бачать  все  наскрізь

Вони  ще  памя`тають  всі  страждання
Ті  що  побачили  за  свій  недовгий  вік
Красу  холодну  й  в  ній  розчарування
В  їх  погляді  безсилля  й  німий  крик

Наврядчи  хтось  побачить  й  зрозуміє
Їх  голосіння  в  ніжності  зірниць
В  яких  лиш  вогник  ледве  ще  жевріє
Та  гріє  й  затухаючи  іскрить

Я  сподіваюсь  в  ньому  ще  є  сили  
Щоб  спалахнуть  кохання  могло  вмить
Й  зігріть  своїм  вогнем  жагучим
Дівчину  ту,  що  змусила  мене  полум`яніть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177415
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2010


Ілюзія

Ілюзія  

Із  пітьми  підсвідомості  своєї
Не  хочу  вирнати  коли  в  ній,
Я  бачу  образ  дівчини  тіє,ї
Що  заблукала  серед  моїх  мрій

 І  голос  ії  лине  серед  стін
Моєї  хворобливої  уяви
Й  луною  ширится  між  снів
Романтика  у  час  його  страждання

Та  я  на  жаль,  не  чую  того  співу
Що  шириться  у  вічність  порина.
В  моїй  свідомості  лиш  вітер  степу
Що  свистом  мені  душу  розрива.

Я  бачу  погляд  той  і  ті  чарівні  очі
Що  біля  мене  десь  палахкотять
Серед  холодної  й  сумної  ночі
Не  зігрівають  та  не  веселять.

Лиш  спокушають  ринути  в  безодню,
В  холодних  пристрастей  безмежну  далечінь.
Що  подарують  невідомому  герою
Кохання  й  смерть  в  солодкій  самоті.

Ілюзія  що  солодша  від  отрути
Вона  ніжніша  і  вродливіша  за  всіх.
Допоки  довга  ніч  я  можу  лиш  страждати
Сумуючи  за  нею  серед  снів.

́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177414
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2010