| Сторінки (1/33): | « | 1 | » |
Залиш вина краплину на вустах,
Подвійний смак - цілунку й хмелю,
Я ж повернусь в свою оселю,
Де стогне вечір у кутах.
Зірки Південного Хреста
Неначе білим сріблом вкриті,
А я пригадую щомиті
Твої захмелені вуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012
Заблукав у холодному місті
Поміж стін й ліхтарів посірілих стеблин.
Слух гвалтують музики троїсті -
Горобці, перехожі, клаксони машин.
Понівечене місто, дороги мов шрами
По якій не піди, потрапляєш в тупик.
Іглу й тіпі, будинки й вігвами
Площа в центрі - брудний носовик.
Закапелки, провулки і арки
Все чуже і до всього вже звик.
Як погасне ліхтарик цигарки
Я придбаю собі путівник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360991
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 30.08.2012
Початок осені. Художник скнара
Пейзажі пише, та шкодує фарб.
Туман ранковий, мов примара
По парку ходить і шукає скарб.
Листочки перші золотисті
Танцюють танго тут і там.
Калина у червоному намисті
Всміхається спокусливо дубам.
У караван збираються лелеки,
Плямуючи собою неба синь.
Немов паломники, що йдуть до Мекки,
До тих далеких, до своїх святинь.
Їх проводжають річка й поле,
І клич прощальний слухають сади.
Якось раптово серце вколе -
Це ж просто осінь, це не назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2012
Не довго ти була моєю,
Пішла, лишивши біль в очах.
День виповз сірою змією,
На підвіконні чорний птах.
Чорнило сохне в каламарі,
Холодний чай, гірке вино.
Зірки по чорному бульварі
Крокують повз моє вікно.
Дивлюсь на небо в ластовині,
Чай вилив, хміль допив до дна,
А на червоній скатертині
Паперу біла цілина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2012
І я пішов дорогою прозріння,
Пішов самотній поміж вас.
Я йшов, збираючи каміння,
Для цього ж бо прийшов вже час.
Я йшов, минаючи всі храми,
Для віри не потрібно стін,
Як мерз, то грівся молитвами,
У тиші слухав серця дзвін.
Хтось попросив останню зняв свитину,
Багатий духом не злидар,
Та мучить сумнів – чи на спину
По силі взяв собі тягар?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2012
Дощу я вдячний за розмову,
За тихий шелест ніжних слів
За ту чудову колискову,
Прелюдію до моїх снів.
За те, що з вікон мого дому
Знімав тягар спекотних днів.
За те, що лиш мені одному
Сказав, що чути я хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2012
Я бачив ангела з поламаним крилом,
Сидить в кутку і дивиться на стіни
І точно знає, за вікном
Не пух тополь з крила його пір’їни.
Чому один у кам’яній безодні?
Раз бачу маю бути поруч з ним.
Та зрозумів лише сьогодні
Це дзеркало і я той серафим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2012
І знову, обриваючи рядки,
Тинятися з кутка в куток.
І знову бачити зірки,
На стелі де нема зірок.
І знов гасити папіроси
Об неповинну, тиху ніч.
Паперу списаного стоси
Кидати в охололу піч.
І знову пестити цю риму,
Немов привабливу коханку.
Гіркого наковтавшись диму,
Заснути десь аж на світанку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2012
Я під серцем ношу журбу,
Весь в полоні якоїсь тривоги
І чекаю котру вже добу,
Ну коли розпочнуться пологи.
І коли розірве перший крик
Цю чеканням стривожену тишу.
Ну, а може хай буде? Вже звик,
Що з журбою під серцем я пишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2012
Останнім часом більше мовчазний,
Слова шукаю, не знаходжу слів.
Прокинусь, вдячний, що живий
І скільки буде ось таких ще днів?
Таких от в пошуках добра,
А що добро примара і химера.
Там хтось сказав, життя це гра
Я в ній актор і я за режисера.
І зранку звично у партері,
А ввечері все більше на балконі.
А слів нема в душі і на папері,
Чоло у зморшках, посивіли скроні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307541
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.01.2012
- Мені набридла ця суперечка, майже дві тисячі років одне і те ж, диво, диво… Колись я явив їм диво, мій син, розіп’ятий на хресті воскрес і вознісся і що?
- Але ж Батьку, сам кажеш майже дві тисячі, а пам'ять людська коротка, крім того давно вже не залишилося нікого, хто б бачив це на власні очі. Їм потрібно лише легенько нагадати, маленький поштовх, натяк.
- Ну йди, йди, натякни, збери натовп і дивуй їх, повір вони миттєво знайдуть дві дошки, щоб збити новий хрест і переконатися. Маєш бажання все це ще раз повторити?
- Та не про це веду я мову, хочу лише щоб ти переконався, що маленьке диво спроможне таки навернути до віри.
- Ай, набридло, чини як знаєш…
- Віруєш?, - старий, скрутившись калачиком на лавочці, заледве спромігся так прикритися лахміттям, щоб більш менш нейтралізувати вечірню прохолоду і вже почав дрімати, тому в першу мить йому здалося ніби це вже сон.
- Віруєш?, - і він відкрив очі. Сонце повільно опускалося за обрій, але було все ще достатньо яскравим щоб не дати змоги роздивитися того, хто стояв на його фоні і так брутально вдерся у його відпочинок. Старий бачив лише обриси якоїсь фігури, швидше навіть не людину, а марево, витвір його уяви. Ось тільки цей витвір ніяк не хотів вгамуватися і втретє повторив своє дивне запитання:
- Віруєш?
В якусь мить старому стало страшно, він глянув у всі боки, на набережній більше нікого не було, лише він і цей дивак. Бити буде, промайнуло в голові, а може який кришнаїт, їх зараз багато всяких з причудами, хоча будь він навіть Господом Богом, раз вже причепився, треба користатися моментом.
- Ти гривеник дай, а то труби горять і я повірю у що завгодно.
Незнайомець раптом нагнувся, зняв з ніг сандалі і підійшов до води.
- Е, е, стій, - старий піднявся з лавки, - слухай мужик, воно того не варте, ще все налагодиться, он на мене глянь, взагалі суцільна біда, але ж таки якось живу. І в тебе все ще буде добре. Стій, кому кажу, старий перейшов на крик, побачивши, що той дивак зробив перший крок у воду, і тут же ніби онімів, відчув як волосся на голові почало підніматися сторч, той йшов по воді… Хоча здавалося ніби ноги його навіть не торкаються поверхні озера, бо від ступнів його не розбігалися у різні боки кола.
Він йшов по воді, як колись, скільки ж відтоді часу пройшло, можна навіть сказати, скільки води стекло. Він йшов по отій стежині, яку залишає на поверхні вечірнє сонце і серце його раділо, він явив диво і таки доведе Батькові, що той помилявся. Дійшовши до середини, зупинився на якусь мить, розвів руки у різні боки, ніби намагаючись обняти весь цей світ, світ, який давно втратив віру і яку він йому таки поверне і пішов назад.
Старого на березі не було, не було і сандалів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295348
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.11.2011
І снує павутиння павук,
І плете чарівний візерунок.
Я до тебе торкався без рук,
І без губ ніжний був поцілунок.
І гаптує павук вишиванку,
Візерунки без втоми снує.
Ну а я прокидаюсь щоранку,
Промовляючи імя твоє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2011
Любити Бога чи тебе,
Тобі віддатися чи вірі?
Створив він небо голубе,
А в тебе очі такі сірі.
У нього милість й доброта,
Творити може всяке диво.
А в тебе посмішка й вуста,
Які забути неможливо.
Де вихід в плетиві думок,
Закони, норми й постулати…
І буде вірним такий крок
Йому любов, тебе ж кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2011
Мов павутиння рвав окови,
Слабкий ще вчора чоловік.
Кричали пугачі і сови –
Утік, утік, утік, утік.
Чужі здолавши постулати,
Ночей безсонних, довгих днів,
Порвав окови, зламав грати
І просто взяв і полетів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263280
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.06.2011
Пробач мені моє кохання,
З тобою поруч кожен крок.
І те, що цвів тоді бузок
І десь співала птаха рання.
Пробач мені ті порівняння
Очей твоїх і двох зірок.
До тебе плин моїх думок.
Й мої нестримані бажання.
Пробач мені ті дні чудові,
І те що був лише у слові
Легенький доторк до плеча.
Пробач мені також вірші
І що від серця і душі
Я так і не знайшов ключа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2010
Вірші мої належать не мені,
Хазяйка їх твоя чарівна врода,
Мої тут тільки біль і насолода
Писати їх для тебе день при дні.
Папір кричить, а губи мовчазні,
Така вже є чомусь моя природа.
За це мені маленька нагорода,
Зі мною поруч ти лише у сні.
Ніколи не зайдеш до мого дому,
Де ніби напророчено одному
Проводити години у журбі.
Вслухатися у серце, що болить.
Та є у цьому і щаслива мить,
Писати щось присвячене тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2010
Ти прийшла? Почекай за дверима,
Не хвилюйся ти так, не втечу.
Просто є ще сьогодні десь рима,
Значить рано гасити свічу.
Ну і що, що я завжди самотній
Ну і хай завжди очі сумні.
Так, зате на подушці холодній
Дуже пишеться добре мені.
А ще краще присядь у куточку
Не дивись, що кусаю вуста.
А тебе у нічну б одягнути сорочку
І була б з тебе жінка ще та…
Ну розслабся і будь наче дома,
Та постав ти за шафу косу.
Ще одна залишилася кома,
Почекай, зараз чай принесу.
Ну чому ти якось так несміло?
Замість чаю принести води?
А у тебе нічого так тіло,
Не модель, але ще хоч куди.
Ти смієшся чи може здалося?
Ну вже досить дивитись так строго.
А у тебе красиве волосся
Та і я чоловік ще нічого.
Ти не звикла, що хтось каже пані?
Так звикай, маєш справу з поетом.
Мало місця для двох на дивані?
То нічого, ми ляжем «валетом».
Що? Залишишся аж до обіду?
А ще краще давай до вечері.
Та і я вже нікуди не піду.
Я на хвильку, закрию лиш двері…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190919
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2010
Прокинутись від того, що ти є.
Вдихнути на всі груди сонне тіло,
В обійми взяти все тепло твоє,
І видихнути так, щоб заболіло.
Лежати поруч, тамувати страх –
Востаннє доля дихати дає.
І сонна посмішка у тебе на вустах.
Прокинутись від того, що ти є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189506
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2010
А мені залишилось кохати Печаль.
Не зрадлива вона як жінки.
Коли ніч одягає зіркову вуаль
Лиш для неї пишу я рядки.
І складуться у вірші слова,
Як в намисто красиві коралі.
Поки ніч за вікном ще жива
Я пишу для своєї Печалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173518
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.02.2010
Ці сни вони немов із плоті,
Це ж я засуджений до страти
Стою тепер на ешафоті,
За те що я умів літати.
І це до мене вже йде кат,
Вдягнувши маску на чоло.
За те що я прощав стократ
Усіх, хто діяв мені зло.
І той, у чорній сутані
Не допустив мене до раю
Сьогодні я помру у сні,
А завтра знову політаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173517
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.02.2010
Обніми, пригорни, приголуб,
Запитай, як без тебе жилося.
І губами торкнися до губ,
І рукою торкнися волосся.
І рукою погладь по щоці,
Поцілуй мої очі і скроні.
І втопи у цій ніжній руці
Мої теплі, маленькі долоні.
Обніми назавжди, на віки,
Обнімай мене вдень і вночі.
Дай відчути всю ніжність руки,
Що лежить на моєму плечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165493
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.01.2010
Не молився й молитись не буду,
Не тому, що не міг. Я скажу: “Не хотів”.
Не лякайте мене, не боюся я cуду,
Не боюся ні вас, а ні ваших богів.
Не лякайте мене, ви пекельним вогнем
І що втрачу я душу десь там.
Я у пеклі живу, я живу день за днем
У такому, що навіть не снилось чортам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165451
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.01.2010
Ти не побачиш жодної сльози,
Я не заплачу, я ж бо чоловік.
У бік розлуки нахилились терези,
А я хотів, щоб в зовсім інший бік.
А я хотів, щоб біля твоїх ніг,
Схиляючись, стояти на колінах.
Пробач мені, за те, що не зберіг.
І ти і я, ми у самотніх стінах.
Та чи тобі так сумно як мені,
Від того, що не поруч ти і я?
Твоє ім’я я пишу на вікні,
Чи пишеш ти моє ім’я?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163593
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.12.2009
Промінь сонячний навтікача
І сховався в вербовому листі.
Я тебе пригорну до плеча.
Твої очі, які вони чисті.
Промінь сонячний вигулькне знов
Ніби дивиться де ти.
Твої очі основа основ,
Твої очі фундамент планети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163401
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2009
Не у моїх руках заплакала бандура
Від розпачу, зриваючись на крик
Стояла осінь чорна і похмура
Останній промінь сонця у тумані зник.
Осіннє чорне і холодне жало
У груди б’є, як кулі навісні
Скажи, бандура, що із нами стало,
Що ми співаєм лиш сумні пісні.
Скажи мені, моя багатослівна
Чому ридаєш скривджена, сумна
Похмура осінь, там зима-царівна,
Але ж за нею вслід прийде весна.
Прийде, тому що завжди так бувало
Тепло сердець здолає всі морози
Скажи, бандуро, що із нами стало,
Якщо сміємось, то лише крізь сльози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163143
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2009
Заснула ти у мене на руках,
Щасливий я, бо не було такого досі
Несу тебе. Скрипить Чумацький шлях,
Зірки холодні колють ноги босі.
Ти спиш у мене на руках
Ти спиш, усміхнена, щаслива
Несу тебе у зоряних полях
І падає на плечі ночі злива.
Несу тебе. Іду поміж зірок
Сузір’я бліднуть від такого дива
Легкий і впевнений у мене кожен крок
Ти спиш усміхнена, щаслива.
Несу тебе і навіть вітер стих
Зів’яла між зірок його хвиляста грива
Твої вуста, торкнутися б до них
Ти спиш усміхнена, щаслива.
Несу тебе крізь ніч і крізь літа
Колишу сильними руками
Прокинешся, тоді твої вуста
Я пригорну гарячими вустами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163093
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2009
Осінній день в тенетах павутини
Заплутався і не знайде кінці.
Твоя рука в моїй руці
І губи наче грона горобини.
Осінній день, мереживо доріг
Вкривають листям золоті женці.
Так зручно на моїй щоці
Твоїх очей ясний промінчик ліг.
Цей теплий день вкладається в хвилину
Він повернеться, та лише у снах
Відчую знову на своїх губах
Осінній день і срібну павутину…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162830
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.12.2009
Є так багато запитань –
Це сонце лиш мені холодне?
Чому з усіх моїх бажань,
Донині не збулося жодне.
Чому я не отримав крил?
І де я відповідь знайду,
Чому бувати між могил
Я люблю більше ніж в саду?
Чому так хочеться за грати
Знов посадити солов'я?
Чому я можу зруйнувати
Все те, що будував не я?
Чому тебе любити гріх?
Чому я грішний, ти свята?
Чому з неходжених доріг
Моя завжди була не та?
Чому завжди кричу я в тишу,
Чому мене не чують люди?
Чому тебе не я колишу,
Схиливши голову на груди?
Чому я не у полі квіти,
Люблю, а лиш цвинтарну тую?
Чому так хочеться летіти,
А я завжди, завжди плазую?
Чому такий повільний крок,
Чому тут тиша і хрести?
Чому я жодну із зірок
Тобі не можу принести?
Скорботні тут чому слова,
Свічок чому сумні вогні?
Тому що ти, ти ще жива,
А я, а я давно вже ні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162708
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.12.2009
Твої губи цілують фужер,
Що тремтить від терпкого вина,
Скільки років пройшло, дотепер,
Не допитий фужер цей до дна.
Твої губи цілують кришталь,
По якому збігає краплина сумна,
Скільки років пройшло, а печаль
Не пройшла, від терпкого вина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162659
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.12.2009
Я задрімав. Твої долоні
Спочили на моїх вустах
І били тихо хмари-коні
Копитом у Чумацький шлях.
Я задрімав. Торкнулась скроні
Цілунку ніжна колискова,
Промчались шляхом хмари-коні
Лишилась місяця підкова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162573
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.12.2009
Не чекай, поки слово зірветься,
Як лавина з засніжених гір,
Поки серце у грудях ще б’ється
Смуток свій поклади на папір.
Хай покличе це слово гаряче
У замріяну юності даль,
Хай сміється, сумує і плаче,
Знає посмішку, знає печаль.
Не чекай поки слово заб’ється,
Як у пастці замучений звір,
Поки серце у грудях ще б’ється
Виклик свій поклади на папір.
Слово ляже як радість і гнів,
Тихий спомин і трохи надії,
Як світанок замріяних днів.
Адже слово – це поклик до дії.
Не чекай поки слово озветься,
Як у тихому лісі луна.
Поки серце у грудях ще б’ється,
Слову ти віддавайся сповна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162572
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.12.2009
У небі швидкоплинні зорі
Горять одну єдину мить.
Спокійні вічні і прозорі,
А вже одна з них до Землі летить.
Яскравий залишає слід,
Коротка мить короткого падіння.
Ніхто не зможе зупинить політ
Від істини до повного прозріння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162553
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.12.2009
Коли душі торкнеться
Незвідане ще досі почуття,
Душа одразу словом відізветься,
Заплаче часом, часом засміється
Пізнає радість, сум і каяття.
Коли струна натягнута до краю,
Вона чекає лиш майстерних рук,
І це твоє несказане “Кохаю”,
Що від небес звучить до небокраю
І лине, наче твого серця стук.
Коли пробудження відчуєш мить
І для людей відкриєш серця двері,
Душа твоя не раз ще заболить,
Та вже ніхто не зможе зупинить,
Тих слів, що віршем ляжуть на папері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162552
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.12.2009