| Сторінки (2/151): | « | 1 2 | » |
Під стягом втіх – затрушені літа…
Знеструмленістю – вдарило по тіні…
Повітря – гостре… Спектрами - вода…
(я - за джерельні непорозуміння)…
Веселоокість (зліва ) як бур’ян…
Над вітром подив – в’ялені знамена…
Праворуч неба - справджений туман...
Крислатим світом - тягнеться до мене…
Причастям звуків – звиклі вітряки…
Закреслять зваби (зрання полохливі)…
Зламати можу - світяться гріхи…
Мабуть, вони по-справжньому щасливі…
Без них і вимір – просторіччя місць…
В містах застиглих (світлофори стали)…
Над прапорами – жовтоскресла злість...
Її весна уже перегортала…
Втекла, як згубність, в краплі відривні…
Вгорі клейноди - відчайдушні стрази…
Забризканістю – змови зорові…
(вони, як я, ще мріють бути разом)…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182593
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2010
Над трепетом – пристёгнута тоска
(и в каждом шве, и в каждой паутине)…
Опознанностью – вектор потолка…
(с разглаженными странностями линий)…
Под капельницей (годом наперед)…
Учусь смывать (болезнетворный голос)…
Над серым умывальником живет…
Проекция навязчивых уколов…
Под антресолью – аппликатор лиц…
Перед кроватью - справочник обрядов…
Похожая (на сливочных девиц)
Метафизичность ощущаю - рядом…
Перестановка (знаков-амплитуд)…
Стираю тушь, засохшую над светом…
Определённо знаю: где-то ждут…
Ждала б сама – да вены перегреты…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181032
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.03.2010
Насправді тихо... Прощена береза…
Торкнути грози – зм’яклі явори…
Першовідмов досліджена ґенеза
На першотрав’я дивиться згори…
Спіймати вигук – чуйні атрибути…
Кленовим листям – пильність унизу…
Якщо відверто, хочеться роззути…
Краплинну ніч, залюблену в грозу…
Смугастим пилом – м’яко засинати…
Взірцевим щастям дивувати млин…
Від невагомості - дощі сховати...
Багато - справжніх… Відданий - один…
Сплести колосся – шарове розбіжжя…
Забавити відкритість (у траві)...
Напередодні – змоклі роздоріжжя
Глибокоокі. Істинні. Живі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180204
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.03.2010
Віддам усе... Хрипким двінкоголоссям…
(безцінна річ охрещеної зливи)...
Мовчить немеліроване волосся…
Бруньками захопившись хворобливо…
Уявно - враз (з'єднались переброди)…
Вгвинчу (в пітьму) квітневі саморізи…
(бруківка – глина - градаційні сходи)…
Смаглявий обрис ходить по карнизу…
Тремтить емблема - юність засвітила…
(зупинка – глобус - рятівна вечеря)…
Відбитки пальців (перехолодило)…
Амбітністю поставлені - на двері…
В яру - туманно (шерхіт - над очима)…
(тривоги – брухт – знебарвлення весняне)…
Хрещена стрічка - вплетена незримо
У стрункістю розділений світанок...
У сплески правил, що заполовіли...
(розподіл - вимір - квітні кольорові)...
Забрати зможу - визначення вчила...
Святинь безмірність (у одному слові)...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179701
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2010
Невиліковність – розділовим знаком…
Нестерпна - схожістю стілець зламала…
Грибним дощем - (майбутнє над байраком)…
На простирадлах святість позбирала…
Несхильний ракурс (зночі шаленіє)…
Набухлість, як вологу кров (залишить)…
Несповна… Гладіолуси чорніють…
Над пелюстками – заполочі кришить…
Бавовняним дощем – барвистість (чула)…
Неспостережністю – над образами…
Через світанок – нерідке минуле
Розгаптувала сонними нитками…
Від срібних шовків – несенсорні стріхи…
Кордонність монологів (відчувала)…
Нерозпочата (спрощується стиха)…
Але її уже запам’ятали…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178797
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2010
Осяйно… Втричі менше… Щільність – мстива…
Осягнуто – полеміку розміщень…
Брудна ранкова сонячність - вродлива…
Зібрала ковдри фрагментарних тріщин…
На шиї сірість – монументи змісту…
Осяянням – глибинність зашморгнула…
Сміється над розгубленістю місто…
Перекриттям – контрастність повернули…
Осферено – повітряні мікроби…
На шкіряних відбитках – далечини…
Сезонністю відзначено хворобу,
Одужанням – далекосяжні зміни…
Даремністю – дообрієвий іній…
Смаглявістю – чиїсь подвійні кола…
Відкрито - контурність пейзажних ліній…
Дзеркальністю - розмито видноколи…
Започатковано сезонні втечі…
Широким стуком (на вузеньких сходах)…
Давно уже забрала (листя й речі)…
Йому так треба – сам нехай приходить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178427
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.03.2010
На витримку - розплющені абзаци…
Й герань з кривавим присмаком образ…
Під трав’янистим зігнутим форзацом
Книжкові плечі прихилю до Вас…
Як субтропічість (зважена рослина)…
Кімнатним духом – двоквітковий плід…
Вам – безпідставне: «Буду за годину!»
Дорожче всіх безсуперечних літ…
Ефіроносність – в визначенні стелі…
Над монітором – ефемерність рис...
За доторком сумує епітелій,
Захищений від болю (зверху - вниз)…
Живим суцвіттям – інші одкровення…
Під їстівним параграфом - табу...
Ви скуштували те смачне варення
(разом із цукром зварену журбу)?
Бетонний фон – тривала безкінечність…
Над безсумнівним визначенням слів…
Абстрагуванням – літери доречні…
(Вам хтось про них колись вже говорив)…
На все вікно - безплановість погоди…
(Вам це знайомо – безпредметний ряд)...
Асиміляцію - лікую йодом…
Хоч знаю, що одужаю навряд…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177732
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2010
...Какую власть имеет человек,
Который даже нежности не просит...
Анна Ахматова
Он может все (за профилем открытий)…
Как важность утра, смятого дождями…
В его улыбку (вглядывайтесь сами)…
Зеркальностью её определите…
Четвертой нотой – не его созвучьем…
Образовав рифмовки с перебоем…
На градуснике – минус с плюсом (двое)…
Не спрашивайте. Зрелостью не мучьте…
Осознавая кирпичи-камины.
По-дилетантски (кажется, что пишет)…
Зарок – свиданьем (думаю, что слышал)…
Заржавленностью – выгибает спину…
Через заставы (лучше видеть стала)…
Застроченным определеньем роли…
Нагнувшись вниз (срисованный до боли)…
Стремиться ввысь… А я ему писала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177272
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.03.2010
Відторгнення - невитриманий збіг…
(в одноголоссі – нічого втрачати)…
Мені б тривожністю розчулить сніг…
Йому, принаймні, соромно мовчати…
Над березневим колоритом стель -
Дощовики (прикрилися дахами)…
Мені знайоме відчуття пустель
З піщаними гарячими думками…
А дихання моє – хронометраж…
(ти не повіриш, як це нудно й тихо).
Годинним пензлем скрапує гуаш…
Й розміреними порціями дихань…
До широчин (життєписи свобод)
Біографічність видумана - зблідла…
Ти відчуваєш? Серед сірих згод -
Маленька смужка сонячного світла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177054
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2010
Мне сложно слышать: траурность полен…
Мне б - выдумать канатные наброски…
Смешно звучит: золототканый плен
Располагает похотливым воском…
Отвоевав – броски и времена…
Сложнее тем, кто меряется силой...
Мне проще в этом – я не влюблена…
Я просто раньше помнить научилась…
Перепроверив календарность встреч…
Последний день у февраля – украден…
Необратимо воздух будет течь…
Через гортанность выбоин и впадин…
Немногословностью – не продлена…
Простым решеньем - взрослость разуверит…
Лишь пару вздохов – и опять весна,
Которой очень хочется поверить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174634
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.02.2010
Ще кілька домислів… Скрипить іржава ніч…
В ній кожен знає: невідплатністю – до літа…
Рожевим сайтом (з сонця вирваних сторіч)
Щось промовчу. Хоча вже можна говорити…
Про дисонанс (період витрушених крихт)…
Якихось правил (топоніміка неділі)…
Голодні мрії. Час від швидкості - затих…
Нехватка кальцію. І нігті – зголоднілі…
І Місяць - вгору… Зовсім зверхній молодик
(я вже й в думках його чомусь не помічаю)...
І, схоже, кожен швидко сам до нього звик -
До відображення у чашці з темним чаєм…
Різким контрастом – оприлюднення зірок…
(вже денній райдузі і, як завжди, - принадній)…
Для рухів – вперше гарантійний збитий строк…
Сліди живі й, як завжди, зовсім безпорадні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174563
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2010
Вам кажется странным, что стрелки – стремятся к закату…
Едва прикасаясь (от ненависти) к родникам…
Прогорклым уныньем, рассыпанным над циферблатом…
Любовью (неправда) - беспамятством бьёт по щекам…
Как тихо и томно… Лучистая важная слякоть…
Воссоздана готикой офисов (в левом крыле)…
Хотелось бы просто (самой) безучастно поплакать…
Неслышными вздохами (сумрачно) – тенью в тепле…
Пространными всхлипами (сильно) – зацветшими снами…
Каких-то сумбурно-сознательных злых перемен…
Так грубо… Совсем без сочувственных образов (в раме
оконных проекций)… Чего-то хотите взамен…
Придуманной слабостью (низко) – корыстностью линий…
Очертите всходы… Подснежников и этажей…
Мне кажется трудной. Вам видится – радужно-синей…
Болезненность взглядов (цветов и знакомых людей)…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174397
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.02.2010
Реально – першим… Відчувався страх…
Температурно - співучасник сили…
Засутеніло – на блідих бруньках…
Над винятками все засутеніло…
Заколосилось – трепетно несла,
Щоб боязким – наврочити широти…
Посеред тиші – горілиць лягла…
Відносно галасу - схилила дотик…
Підвівся - другий… Простір переслав,
Опозиційно знехтувавши крила…
Напруженням обов’язків і прав
Сполоханість сама себе змінила….
І надприродним - змінює світи…
Щоб тільки раз побачити (хвилинно)…
Як надчуттєво вписують в листи
E-mail-ім’я твоєї Батьківщини…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174029
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010
Вітрильник вже малює - на спині…
Від боді-арту - стриманість зникає…
Відносно хвилі – ліпить вдалині
Сезон сполук, який усе змиває…
І не мовчить. Хоч є передчуття,
Що краще всім, аби вона мовчала…
Що вже давно банальністю злиття
Її зі мною поштовхи з’єднали…
Роз’єднувати – схильністю зітхне…
Для всіх гілок, що щирістю - зрослися…
Й навмисне знову підштовхне мене
До тих, які давно себе зреклися…
Щоб не простим було пророцтво. Тінь...
Наздоганяє експресивні рухи…
Епілептична знехтувана синь...
Щось промовляє. Неуважно… Глухо…
Звучать фонеми (можуть відплисти)…
По тим рельєфам боді-артних ліній…
Мовчу… Як символ. Розмовляєш ти...
У невагомості. Принадно-синій…
Ще кілька стиглих вправних коливань…
На перетомленій смішній відлизі…
Забудеш сам. Обов’язок з’єднань…
Сховає місяць на рельєфній кризі…
Над хвилями - відхрещується дім…
І проміжком - розхитується скрута…
До тих малюнків - враженням чужим…
Мені потрібно буде доторкнутись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172457
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.02.2010
«Неверно: душно было не вчера…
А лампочек тревожность - впечатляет…» -
Облокотившись о фасад двора,
Потухшим взглядом солнце размышляет…
От наизусть заученных страниц -
Горящих встреч я видела немало…
Переступая через сотни лиц,
Я даже все их не запоминала…
Хватало красок потускнелых фраз…
От ярко-красных выдуманных пятен…
Мне вспоминают это каждый раз,
Я механично повторяю: «Хватит!»
Зажженным штампом солнечных эмблем
Меня так точно стены забывали…
Один раз честно спрашивал: «Зачем?»
Я промолчала. Честно ли? Вначале…
Промокших до беспечности волос…
Когда-то длинных, с мягкими концами…
В меня от страха дождь последний врос…
Отчетливыми жесткими рубцами…
Мне не прощают… С сорванных цветов
Шероховатость моросит на кожу…
А двор промерзлых солнечных следов
Гореть тревогой лампочек не может…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171889
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.02.2010
Три года назад мне взаймы отданы поднебесья…
Просила сама, хоть не очень хотелось их брать…
И в центре обрезков высокой бесчувственной песни
Бессмысленно было кому-то их мне отдавать…
Кристаллами вздохов, пластичных до каждого звука…
Косой пеленой обхватила меня желтизна…
Мне было не больно. Болела ангиной разлука…
Она не привыкла сезонно лечиться одна…
Минуя три года, я вышла в осеннее небо…
Мне было легко и до скрипа тревожно дышать…
Мне кажется, день укороченным вовсе и не был…
Он просто мне вечность решился сегодня отдать…
А я – возвратила… Хотя и не очень хотела…
Ведь если уж честно, не сильно секунды блестят…
Ночных небосводов – продрогших, до мрачности белых…
Которые вспомнятся года четыре спустя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170870
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.02.2010
Пройдет зима (её почти не стало)…
Сгибая спину, словно тетиву…
В календаре запутавшись устало...
Опять твердит: «Сама переживу…»
Окоченеют на ладонях звоны
Сплошным бессилием - снеговиков…
Под старым (вниз смотрящим) небосклоном
Считает север всех своих врагов…
Перестрахует (только не молчите),
Ночлегом плеч разбавив тишину…
В глагольных проявлениях граффити
Литая истинность идет ко сну…
Перепроверит летние причуды…
Предательств всех, рожденных наплаву…
Нечестно сердцу говорить: «Забуду»…
Нечестно думать: «Как-то проживу»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170702
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.02.2010
Написано – ідеш… Побачено – вертаєш…
Зриваєш угорі і зорі, і стерню…
З повільністю відраз - сумління вивертаєш…
Як коренистий хміль - розтрощеному пню…
Модерним відчуттям - запаленням легенів…
Відштовхуєш блакить кисневих зголоднінь….
Мов обережний вид позаторішніх генів...
Маскуєш променад нудних палахкотінь…
Як стоплені вночі гербарії побачень…
Від боязких тремтінь – у виявленні «з ким?»…
Відновлено – несеш відбитки світобачень
Верлібровим струмком невизначених рим…
І втомлено стрижуть… Відрізано – зникаєш…
Від протягу скляних, як витриманість, скрут…
Призначено – береш (не завжди співчуваєш)…
Попри страшний, як ніч, позаторішній бруд…
Як емпатичність тіл. Пухких від целюліту…
Відважену весну, як поверховий крам,
Ведеш на пізній ленч - аби не зголодніти…
І продаєш, як річ, розбещеним вітрам…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170425
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.02.2010
Сказала б, що думаю, – перезняла б снігопади…
Любила б повітря - на відстані б дихання йшло…
Тож стриманість мружить… І тішить червона помада
Фарбованим серцем в будинку за кам’яним склом…
Шепочуть авто мегаполісними голосами…
Фальшивить зима провінційністю всіх існувань…
А з неба постійно зриваються цифри… Й між нами…
Століття зрослись… Вулканічностями коливань…
Хиткими з’єднаннями й переоформленням істин…
Потреба любові – з динамікою мимохідь…
А погляд, можливо, назавжди залишиться чистим,
Якщо йому вистачить кілька зім’ятих століть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169943
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.02.2010
Єднання - для затятих брам…
Як жестом... Симетричні зради…
По серцю - щосекундний злам…
Люблю лінійності. Заради…
Незмірність, як піднятий гріх…
Як перепрошення… Навпроти...
У попіл – ковзанками стріх...
Тепло соборності. Банкноти…
Передруковано мовчать…
Слова, загорнуті в катрени…
Одноосібність. Млява стать...
Вокзальні двері. Замість мене…
У стовпчиках струнких облич…
Люблю - відштовхую хореї…
Надмірність… В квітні кличу ніч…
А в лютому – живу без неї…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169369
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.02.2010
Рисует смятеньем мозаичный оттиск свирели…
Парить перестали воздушные крылья ветвей…
И вроде понятно, что окна мои запотели…
Но в уличном дне - очертанья твоих фонарей…
Споткнувшись о запах забытой из детства ванили,
Кроссворд разгадала, перерисовав вертикаль…
Хотелось отчаянно, чтобы меня похвалили
Хотя бы за то, что я села сама за рояль…
Разбросаны вещи – от стульев и плиточных рамок…
Порядок нарушен – чувствительность ногти грызет…
И вроде бы новый. А кажется: снова тот самый,
Который с моими стихами давно не живет…
От оттисков памятных – выставлен вечер в журнале...
Не знаю, что будет, но жду васильковый восход…
Играть не умею – ладошкой стучу по роялю,
И кто-то в ответ мне от счастья в ладошке поет…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169207
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.01.2010
Начало двери. Я иду, разжимая бинты,
Морским сумасбродством окрасив вчерашний закат…
Мне нужно идти. Все проёмы – тревожно просты…
Подснежники мне (под ногами) протяжно скрипят…
Ложится на пальцы забывчивость - радужный след…
Считать перестала, суфлёром озвучив сирень…
Вначале замёрзнув, закутавшись в стёганый плед,
Согреет дыханием слитным растаявший день…
Как крошечный луч, обличённый в каких-то грехах,
Как часть неделимая. Прочность и смысл бытия…
Откроется дверь – в ограничено тёплых руках…
Одна у тебя. У меня – бесконечно-своя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168342
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.01.2010
Неосторожно выставлены лица
В витринах ярких – от продрогших радуг…
Скупой цикличностью стучали спицы:
Фрагменты собраны – дождей и взглядов...
Прямолинейностью дышали зимы –
Им нужно коротко. Без предисловий…
Вот только полюсы струятся мимо,
Сжимая высохший венок еловый…
Смущенный кротостью дождей весенних...
Пришел - записывай... Как память, новый…
Ручьи забавные, как воскресенье,
Печальным промельком ложатся снова...
Красивым голосом январь заполнен…
Мольберт исписанный. Скрипят качели…
Вот только клавиши стучат безмолвно
Звенящей радостью чужих апрелей…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166901
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.01.2010
Чарівна квітко! В душу не дивись
Від лагідності синіми очима...
Минуло все – і зник Він, як колись,
З останніми дощами весняними.
Пішов навіки… З висохлих річок
Великі краплі мерзлих сліз і дихань
Лиш знають про Його останній крок,
Як знають люди все про щастя й лихо.
Як замовкають голоси вітрів,
Переродившись в громові октави,
Так Він пішов. Без сумнівів і слів.
Шукати щастя, величі чи слави.
Вростати в небо плоттю і гріхом
І намагатися знайти блаженство…
А над життям, чи, може, тільки сном
Якось зуміти взяти верховенство...
Не повертатись в дім, де сміх чи жаль...
Й до тих очей та пелюсток надії.
Чарівна квітко! Ти – моя печаль.
Але Його судити я не смію…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166683
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.01.2010
Латаття - по струнких колінах...
Нервовим диханням зітхало…
За розкладом - одна година,
Щоб ніжність вчасно прокидалась…
Інструктажем неділь минулих -
Результативні повороти…
У понеділок ще заснули,
А виявилось: вже субота…
Відігрівають стиха злами
Якихось криг незрозумілих…
Під ковдрою розваг - піжама
Сама прощення відігріла…
Перепорошують розп’яття
Мікроструктурі види зброї…
Без суконь обирають плаття,
З химерно-вигаданим кроєм …
Звертаються до опонентів
Пастеризованої хвилі…
В один із листяних моментів
Усі роздвоєння безсилі …
З’єднають жили й руки. Тиснуть…
На підсвідомість - січень стелить…
А ніжність видихає пісню
Від того, що у грудях – велич…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166572
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.01.2010
Відверто ниций нетиповий стиль…
І лексика - життєвих рандеву…
Аполітичним викликом зусиль
Слова спотворено. Я в них живу…
Зім’ято займище усіх заплав...
Тавтологічним поштовхом – дивлюсь! …
Була вимірність – хтось уже забрав…
Як розмальовку, передав комусь…
Відзначено внизу чиєсь крило
Кульбабами, що зліплені з відлунь…
Пір’їнами само передалось…
В сухі долоні. У світи красунь….
Перемальовано живий альбом…
Омонімічні двері світла ждуть…
Незадоволені своїм житлом
Світлини сонячні в мені живуть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166492
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.01.2010
Не тиха радість. Й не нестерпний біль.
Щось значно більше. Щось, мабуть, складніше.
Недовгий вік. І несолона сіль.
А над усим – лиш крик душі і тиша…
Ні дня, ні ночі. Тільки зграя дум.
Холодних – теплих. У крові й клітинах.
Не насолода. Й не одвічний сум.
Невпевненість. Якась чужа людина.
Земля і небо – як одна душа.
Не Матір Божа, не гріховна жінка…
Один рядок надії – у віршах…
Одна навік неділена сторінка…
Проблемна суть… Забута глибина.
Далекі горизонти й акварелі…
Веселий біль… Замріяність сумна.
Криваві сльози вечора на стелі…
Солодкий гріх. Й нещире каяття.
Чи то від щастя. Може, й від знемоги.
А над усим – мить смерті і життя.
Одна любов і лиш одна дорога...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166225
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.01.2010
Я вже війну свою не обмину…
Ти знаєш це. Це і твої печалі…
А як важливо кликати весну!
І як важливо просто жити далі!
Не зволікати з ранком і дощем,
Що на світанку ніч цілує в губи…
І ти, і я. Ми це переживем.
Нас відстань ця ніколи не погубить…
Як крапля крові у моїй сльозі,
Ти – снів відвертість в нашім лихолітті…
Війна ж – моя. Ми їй підвладні всі,
У кого думи мріями зігріті.
Чия дорога – небо і світи.
Чиї розлуки – найдорожчі рани.
Ти знаєш це: мені потрібно йти
Туди, де сонце дихає з туману…
Із світлих смуг, із зоряних лісів,
Де вихор втоми бавиться з словами…
І ти. І я. Ми знаєм ціну слів.
Твоя війна була уже між нами!
Не залишила ні сумнівних справ,
Ні відчуття того, що все втрачаєш…
Ти бачив сам тінь вогняних заграв,
Тому мене туди і відпускаєш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166027
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.01.2010
Богемным отражением простуды
Мне ночь дана – одна, как половик…
Отростки в солнце, памяти, повсюду…
Остроугольной оттепели блик…
Отображением проросших стонов
На брошенный горизонтальный пол…
Осваиваю механизм законов,
Осмысливая – ножницы и ствол…
По перевернутым квадратам неба
Изысканность плетется не спеша…
Всего лишь нужно – теплый ломтик хлеба.
И теплый взгляд смешного малыша…
Всего лишь есть: и щели, и растворы…
И самый искренний на свете ил…
Одни навек исчезнувшие горы…
Ты их со мною тоже полюбил…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165806
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.01.2010
Порушення. І галасливість стін.
Привабливість не приміського снігу...
Розповідний характер. Й знову він –
В полілогічній сповіді про кригу...
Неоднозначний нетоварний вид -
Для ярмаркових спалахів етюду...
Відвертості й перерви на обід...
Відповідальні й вигадані люди...
Тінь першості. Фінальність відчуття
Одноосібних спалахів жоржини...
Життя як очі й очі як життя,
Щоб хвилювали кетяги калини...
Сенсорно-ніжні й візуально-злі
Палахкотіння десь в глибинах світу...
Як і у всіх: підкореність землі
Попри бажання подиху орбіти...
На роздоріжжі несумних стежок,
А вкрай веселих ягід шоколаду...
Як і тоді: набридливий дзвінок,
В чуттєвих рисах нечужого саду.
Й своїх приємних на торкання нив –
Монологічних діалогів льоду...
Артеріальні тиски щедрих слів
Повипивали всі відвари з глоду...
Бузкові пальці довгих пелюсток
Торкнулись вперше. Як і крильця рими...
Турботи літ з провинами думок
Самі для себе видумали зими...
Придумали обрамлення віків
І перевершення усіх сюжетів...
Хоча і день не сам собі зомлів,
Якщо ж зберіг хмаринність силуетів...
Якщо й тепер не розрізняє тем
Немовленнєва схематичність жита...
Долає річка течії проблем.
І назавжди лишається відкрита!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165624
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.01.2010
Переплітаю вигорілі коси…
Від фарбувань - долоні кам’яні…
Жовтогарячим – випалили осінь…
Жовто-блакитним – радили весні…
Кремезні рами підвіконних елів
Ввібрали шум набридливих квартир…
На кожнім пальці - віддані гантелі…
Не помічаєш – серцем перевір…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165600
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.01.2010
Піди. Знайди. Посій і перекресли....
Запам’ятай. Відправ й допоможи.
Відповідай. Розваж. Налий. Понесли!
Давайте! Мрійте! Плачте! Розкажи.
Відчую. Встигну. Вип’ю. Розпитаю.
Переборю. Роздам. Нагороджу.
Перекажу. Створю. Наздоганяєш!
Перпетинаєш. Дивишся. Скажу.
Забрав. Розвіяв. Видалив й віддячив.
Щемив. Вагався. Сипав і збирав.
Співає. Пише. Бавиться. Не плачеш.
Виборюють. Звертався. Приховав...
Лишилось. Встигло. Перебудувалось.
Прийшло. Торкнулось. Змірилось. Зросло.
Подарувало. Радило й змагались!
Пекло. Студило. Гралося. Було.
Розтане. Проросте. Забагровіє.
Застигне. Станеться. Заполонить.
Додати. Бігти. Жити. Пересіють.
Зникати. Рухатися. Не змінить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165344
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.01.2010
Ці літери... Їм варто заблищати
В контексті надльодових переправ…
Вже скоро доведеться пробачати
За те, що міцно усмішку тримав…
За те, що завтра небезпечним цвітом
Від радості кружлятимуть думки…
Тому, що можуть серце перегріти
Перефарбовані смішні ляльки…
З тих міркувань, що дуже тихо плачуть
Чиїхось вій несправжні імена…
Від того, що тоді стаєш гарячим,
Коли в обличчя зраджує весна…
Коли від іграшкових перевтілень
Сміється китицями об’єктив…
І через те, що знати не хотіли,
Кого невиправдано засмутив…
Кому віддячено – одноманітність…
Від пересохлих висмолених губ…
Перестилає згорблена елітність
Зім’яті ліжка. Відмовляє зруб
Вибагливим колодязним капризам…
Не через те, що щедрість розгубив…
А просто воду – діставати знизу…
А зверху пити…Вже для когось жив…
Палахкотить іконами сумирність…
Від благодаті – кілька талих зим…
З криничних зрубів теж сміється вірність
І попри те, що хтось стає чужим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165206
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.01.2010
Розгубленість розрахункових криз,
Усупереч стабільності одужань...
Відправилась у сонячний круїз
Необміркованість твоїх одружень...
По небосхилу – як по кольорам -
Нерайдужних і нетоварних мімік...
Знайшла усі пояснення думкам
Про випадкові назви топонімік...
Наперекір глузливості повчань
І не посрібленому серцю вилок
Перевела полеміку прощань
На дивовижну музику сопілок...
Розмалювала чорно-білий стіл
І пам’ятним, і надпотужним небом...
Перетворила сповідь на акрил,
Унаслідок реальної потреби...
Розповідала про замінник сфер –
Неоднозначних гелевих завірень...
Перемогла. Здолала. Й що тепер?
Така ж підрядність ступеня і міри...
Такі ж розробки барвінкових тем...
Усупереч і внаслідок освіти...
Таке ж TV і той же хіт-FM…
Хіба що трохи не достигле літо...
Хіба що дехто без звичайних сліз,
Необмірковано забутих вдома...
Таку ж сумбурність грає піаніст
З репертуару, що давно відомий...
І залишає там же той же слід,
Тих відкриттів, які закодували...
Але й без цього знову манить світ
В свої долоні, що усіх торкались...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165165
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.01.2010
Тож, як відомо, яблуні стоять
Й цвітуть відважно під розкішним сонцем...
В уяві неба – враження розп’ять...
В очах твоїх – розмова з Незнайомцем...
Полон весни. Солодко-несмішний...
Квіткові руки – одкровенно-милі...
Мені здається: тин ще молодий
Його весна іще на небосхилі...
І вам здалось, що пахне розмарин
(змішався вечір з полуничним соком).
В моїй уяві – мовчазний полин
Перемагає кращі бренди року...
В устах твоїх – гарячі пломінці
Від усмішок, так випадково вдалих...
А в когось – просто ніжність на руці
Від того просто, що поцілували...
Від того радість, що росте трава
На амбразурах зрошених мигдалин...
Пісні без слів і без пісень слова
Мені тепло давно подарували...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163532
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2009
Рукой подать до тебя – носила
Я платья, сшитые тишиной…
Неоднократно. Я Вас спросила.
Тогда… А кто же теперь со мной?
У багровеющих сочных лилий…
Прошита чувственностью рука…
Я высыхала - меня облили…
Большие странные облака…
Над обелиском – из мертвых кружев…
Пронизан плотностью перелив…
Мне этот праздник совсем не нужен –
Я пью компот из сушёных слив…
И оверлоком пробитых насквозь
Больших и малых прозрачных дыр…
На парапете – худая разность
Глядит на сытый и сочный мир…
Перебегает дорогу справа…
Из монотонных игольных тем…
Я с опозданьем (Вы в этом правы…)
Живу, забытая насовсем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163217
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 27.12.2009
Чоло горіло культовим причалом...
Дорога билась. Рухався ліхтар...
Дощі любили. Це від них ховалась
Психологічна витонченість скнар...
Це йшла довіра. Розмовляли штори...
Заволоділа хвилею завіс...
Обґрунтування щедрості – не скоро...
Ніхто тобі з обрамлень не приніс...
Хвилинно й вічно. Приязно й миттєво.
Розпорошилась радісна сум’ять...
Відповіла, по суті, - не чуттєво,
А на вікні навчилася стоять...
Пропишеш ліки – заздрісно зрадію...
Цілуєш губи – не допоможу...
Розшепотівшись – голосом зігрію...
Перекричавши – вже не побіжу...
Переписавши – не запам’ятаю...
Через долоні бачитиму степ...
На креативність вже не сподіваюсь...
Почути хочу – запалитись де б...
Горить байдужість... Майже вже згоріла.
Фіранки стильні – евфемізм болить...
На підвіконні щастя майоріло
І до сих пір, напевно, майорить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163179
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2009
Я – не твоя. Я із чужих ведінь.
Я – не одна: зі мною степ і небо,
Сніги, жита й вечірня далечінь,
Та, що мені нагадує про тебе…
Твої обійми – в віршах давнини.
Твоє обличчя – у розмитих зливах…
А я – реальна. З літа й до весни
Тамую спрагу. Й цим уже щаслива.
Не пориваюсь до нічних висот,
Й не плачу від недбалості людської.
Мій вік простий: без втрат і без турбот.
Живу собі. Милуюся красою.
Палюче сонце і німі вітри
Мене нічим уже не залякають…
Я бачу поля й неба кольори,
Але чогось мені не вистачає…
Це, може, просто винні ті пташки,
Що свою пісню ніжно так співають.
Чи ці звабливі польові стежки,
Які кохання віддано чекають…
А, може, річ у тім, що знов дощі -
Такі ж врочисті, світлі й веселкові!
Тривожно й млосно якось на душі
Від доторку вчорашньої любові...
І те ж жовтіє жито вдалині…
І та ж зоря вечірняя заграла…
Я знаю: знов наснишся ти мені,
Та я уже один раз відпалала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162978
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.12.2009
Розповідали верби про любов -
Їх просто річка слухати не вміла...
Хоч і давно уже її знайшов
Солодкий вечір весняного тіла...
Пасхальністю невичерпана ніч
В віках своє кохання залишає!
Із безлічі розвіяних облич
Одне чомусь ніхто не забуває...
Були від щастя теплі місяці
Морозних знаків на абетках світу.
Від юності – відбиток на руці
У вигляді прямолінійних літер...
Ризикувала молодість тоді,
Коли прийшла і щойно розказала
Про забуття. Про тіні на воді.
Про те, що нас іще й не дивувало...
В яких частотах народились сни
Джерельних впевненостей і амбіцій...
Невипадково зрадництва війни
Як наслідок цікавих пропозицій...
На всіх дорогах – тільки відкриття...
На всіх проектах – лише перші стріли...
Середньовічні зниклі викриття
Тебе давно уже заполонили...
Вогнем сердець й розподілом оман,
Що і тепер так актуально ниці...
Із джерела – величний океан.
Невичерпність - із тихої криниці...
Криваві рани – із не цих життів...
Блакитні очі – батьківські світила...
Як добре все-таки, що ти мене зустрів!
Як добре те, що я тебе зустріла!
І на відбитках польових стежок
Когось майбутня ніжність дожидає...
В річковій тиші лагідних чуток
Все та ж верба все те ж розповідає...
Про непідвладність часовим правам,
А берегам - про відданість безмежну...
І лише відгук (не моїм словам!)
Торкається надії обережно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162057
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2009
Претензії турботливих дощів...
Що холодно. Що мерзнуть небосхили...
Що безліч світла й мало кольорів.
Що присмак правди стіни загубили...
Що жде вечірки новорічність мас,
Що забуття назад не повертає...
Що емпірично суб’єктивний час
Вимогам правди не відповідає...
Від всіх кварталів, мляво-неживих...
Від всіх нічних і від досвітніх віянь...
Вимогливість миттєво-молодих
Лише до тих, що все життя старіють...
Обуреність зрадливістю порад,
Які давались - на останній ноті...
Ображеним тоді буває сад,
Коли частково вариться в компоті...
Коли на все – одноманітність рис...
Ознак чекань. Побачень категорій.
Якщо і пісня знову лине вниз,
Шукає, значить, сонце у коморі...
Змагається за місце під дощем
Купальських вогнищ й однобічних зрушень...
Щоб у ліричності усіх поем
Не загубить стилістику порушень...
Щоб на руці – не втратити зв’язок
Із днем прийдешнім. До нестями цілим!
І буде сипати мілкий пісок
Годинник, ще й не надто застарілий...
Якби ж вимоги всіх його розлук
Життя хоча б колись задовольняло,
Тоді б на карті доленосних рук
Ілюзій щастя вже б не існувало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161746
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2009
Вона читала вірші всіх степів...
Він вмів збирати краплі у букети...
Їм назавжди запам’ятався спів
Туманного квіткового вельвету...
Вона тримала у долонях хліб –
Тоненькі колоски своїх історій...
І у цвітінні соковитих лип
Жила теплом чужих аудиторій...
Уміла помічати блиск в очах –
Ті непомітні рідкісні кристали...
Його усмішку на її губах
Усі вітри, напевне, відчували...
Будили обриси її облич
Всі джерела, що у віках згубились...
Він у хвилину переносив ніч –
Вони по-справжньому весну любили...
А радощі магнітили навпіл,
Вчаровані останнім листопадом...
В його зірках блищав смугастий пил,
Ховаючись за часовим фасадом...
Світилось сонце у її руках!
Здавалось, що ніхто так не кохає...
Живе їх пристрасть – на семи вітрах...
Є він й вона. А їх давно немає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161243
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2009
Така собі холодна паралель...
Такі собі невиправдані сльози...
Чийогось щастя вдячна акварель,
Що не відчула жодної погрози...
Що вже давно заволоділа днем...
Що на обіди витратила вечір...
Яка різниця, хто коштує джем.
На кожнім кроці – причаїлись втечі...
На кожен погляд – вишиванки див.
На кожний подив – перелицювання...
В одних руках – букети всіх полів,
У іншім полі –лиш рукостискання...
Лише кохання. Лише наперед
Для майбуття броньована хвилина...
Тривог. Невдач. З гіркого цукру – мед...
Відрад. Світанків. З попелу – вуглина...
З долонь приємних – м’якість теплих ґрат...
З десниць холодних – вперті старожили...
Збирає степ солодкий виноград,
Чекає вишня, щоб її любили...
Несе у хвилі обмілілий рік
Турботи райдуг із низької скелі...
І дорікає знов дівочий вік,
Що не на тій спинився паралелі...
А неймовірність - як блакитний птах...
Лишилось тільки простягнути вії...
Й рожева правда (зазвичай в літах)
Чиїмось серцем знов заволодіє...
Хворіло небо – й те без лікарів
Само здолало віруси квіткові...
Тобі ж (я знаю) вистачить і слів -
Все починається завжди з любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161209
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2009
Поговорили… Відтворили бали,
Отримані – за відчайдушність мрій…
Було чогось невичерпно замало…
На подив, невідомого самій…
Перемовчали… Тільки жарко стінам…
Лібералізм – забули увімкнуть…
Запорошила видноколи піна:
Її вітри ніяк не доженуть…
Помружив виднокраї передпокій,
Височиною зваблений вночі…
На противагу висмолений спокій
Разом із нами загубив ключі…
Переблукали… Перекрокували…
Врочистих площ квадрати навісні…
І знову десь чогось було замало,
Несхожого на всі минулі дні…
Було передфінальне – оберегам…
Відплатне – всім угодам зоровим…
Категорійний вечір – на перегляд
Чомусь один залишився із ним…
Наздоганяти буде - паляниці…
У займищ візьме квіти напрокат…
Десь так напружено гудуть дзвіниці,
Що кожен подих – справжній шоколад…
Що розбирає вибірково ліки
Чиїхось стогонів - уламки сну…
Наздоженеш і виправиш - навіки…
Напрочуд всім і я наздожену…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160891
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2009
Тривалий гніт неакустичних марень
Й якісь смішні обрамлення героїв...
В фієстах справ - амбітні тротуари,
Які завжди спілкуються по двоє...
Не схоже світло. Ні на мерехтіння
Звичайних до незвичності росинок...
Ні на минуле образне коріння,
Яке літа ніяк не пересилить...
Простий до лаконічності відбиток...
Романів. Чисел. І гламурних майок...
А снігопадів знову не спинити,
Хоча їх влітку майже не буває...
А річка тане. А серпанки плачуть.
Доріг. Фіранок. Філософських рамок...
Перемагати – це ж іще не значить
Сприймати щастя за його уламок...
Лишати образи без перевтілень...
Губити вимисел на перехрестях...
Кохатись тінь тепла давно навчилась,
Та не змогла опанувати честі...
І не від себе відганяє стогін
Солодких ліній на зефірних квітах
Утаємничена чиясь дорога,
Яка також не вміє половіти...
А простір байок охопила сила
Відомого морального розбою...
Й на роздоріжжі, де усіх простили,
Завжди серця ідуть кудись по двоє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160823
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2009
Від мене осінь до зими втекла....
Мені – сніги. А їй – дощів живицю...
На перший ряд - калина продала
Квиток весні, що має ще з’явиться...
А дихання зачинених крамниць,
Що вже здали увесь зірковий виторг,
Не відгадає наших таємниць,
Які навік судилося відкрити...
Щоб кожен ранок думати про ніч,
Щоб не зуміти викреслити вечір...
Перебирає форми протиріч
Безпосередня сонячна малеча...
Забарвленням наповнює число -
Магічних буднів завтрашнього свята...
...Питає серце в серця про тепло,
А те не знає, що відповідати...
Якби могло,було б відтак простим....
Та не зламати те, що не збудуєш...
У відповіді - риторичне "Сім!"...
По-перше, так. По-друге, - вередуєш....
По-третє, варто. По-четверте, ні.
По-п’яте, день новий наздоганяє.
По-шосте, пам’ять гине на війні
Своїх образ. А сьомого - немає.
І восьмим спектром кольорових форм.
Й дев’ятим днем циклічних передбачень...
У вигляді живих моральних норм,
Іде четвер до п’ятниці побачень...
До понеділка. До нових століть.
До відкриттів суміжних паралелей...
Ідіть собі. Упевнено ідіть!
Десята ніч вам успіхи розстелить...
Як і вітрам. Невичерпаним снам.
І довгим віям, що в очах марніють...
Зустріне рік майбутній сам-на-сам...
Лиш той туман, що танути не вміє....
Й вже сиплять із долоні рафінад
Сніжинок ніжних мерехтливі віти...
Й влаштує десь зимовий маскарад
Той, що завжди нагадує про літо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160375
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.12.2009
Перемагала впертість – й почалося...
Усі листи – розворушили вечір...
Із всіх принад – лиш золоте волосся,
Яке спадає зорями на плечі...
Усі неправди – кактуси й тюльпани -
Трансформувалися у перешкоди...
Веселі роси черговий світанок
Перетворили на єство природи.
Я там була. Я слухала повітря.
Я відчувала блискавичні стопи...
Сміявся смуток на долонях літа,
Ридала радість на губах Європи...
Двобій степів й тропічних перетворень...
Перемогло терпіння непохиле...
Там всі лежали на стільцях прибори,
Хоча столів ще й досі не накрили...
Тут є сметана із червоних ягід,
А разом з цим – обуреність сунична...
У майбутті мізерні переваги
Фарбують лаком теми пересічні...
Є перельоти – від бандур й сопілок –
До непристойних стегон і магнітних...
Я буду скрізь. Я тінь розворушила!
Моє обличчя – впевненість привітна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160228
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2009
Поталанило – сніг засипав вечір…
Холодних пальців і байдужих нив…
Ти вже давно собі не суперечиш…
Ти нещодавно двері відчинив…
Зима. Чуттєво шерхотять підошви…
Відлунням вигуків мовчить блакить…
Ти відчуваєш… А брутальне «Хто ж Ви?»
Повторює намисто кожну мить…
Аксесуарне місто не питає
Ні про серйозність, ні про почуття…
Візерунковим плетивом влітає
В твоє яскраво-стемнене життя…
Від поцілунків – обережні стріхи
Поетизує будівельний вік…
Ти не шукаєш образної втіхи –
Її тепер Старий знаходить рік…
Проходить тінь – радіти вміють губи…
Різниця є: відчинене вікно…
Той хто любив, здається, й зараз любить…
Але тобі, напевне, все одно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160021
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.12.2009
Я бачу – в ночі рідкісні кульбаби
Живуть напрочуд талим голосам...
Користуватися навчилась скрабом,
Чи мною він - давно навчився сам...
Ходжу навшпиньки – хочеться злетіти!
Ловлю, як обрій, поштовхи життів...
А навкруги – найвеселіші квіти...
Заволоділи грою почуттів...
Трава росте, як руки опромінень...
Відчутно лине життєдайна мла...
Навчилась легко розмовляти з тином,
Ще ж нещодавно – гордою була...
Наперекір нанизувала жито
На щось незвично – від чиїхось втеч...
Я вмію щиро й віддано любити
Найтяжчим втратам й зрадам всупереч...
Я не повірю, що зникають рани...
Їм у віках призначено боліть...
Ростеш і ти – мій незборимий ранок...
У граматичних ознаках суцвіть...
На фонетичних рівнях тішиш спокій...
Орфоепічним подихом доріг...
Параболічно вирівняні кроки
Ступають вперше на кривавий сніг...
Я щось шукаю – приязне й глибинне...
Перегортаю райдужне сміття...
Весна в життя приходить безупинно...
Вона для мене – це усе життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159989
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.12.2009
Я виснажена цим передчуттям
Тривожно-несічневих колоритів...
Майбутні сни (ти їх окреслив сам!)
Плетуть вінки із неповторних квітів...
В очікування із торішніх страв
Вплелася стрічка з присмаком мигдалю...
Шаленість тмину. Відданість октав –
Всі незабутні радощі і жалі...
Колись давно, в часи всесвітніх сурм,
Збирала ліки від душевних зречень...
Тепер в площині непростих фігур
Блукають тіні неокличних речень.
А поряд з ними – спонукальність всіх...
Усмішок щастя найщиріші думи.
Вже завтра – істинний зірковий сніг,
Що визнає лише поняття „суми”.
І на землі, і на верхівці рис -
Атеїстичних діалектик свята...
Чекає вдома на не мій сюрприз
Та, що навік приречена кохати...
Як і весна. В умовностях дощів,
Знайшовши кількість необхідних крапель,
Не позбавляється своїх світів,
Зректися серця час її не квапить...
Як і не квапить новорічний рух
Навіки зрубане гілля зелене...
Сльоза і усмішка своїх розлук...
Передчуття і відгуки – у мене...
Якщо логічно, то тепер нема
Того, за що образливо не судить
Та, що усе придумала сама,
Навіки–вічні закохавшись в грудень....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159835
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2009
Невипадково зацвіли бузки,
Які вночі лиш вдало зеленіли...
Торкнувся обрій теплої руки
Нестримним поштовхом п’янкої сили...
Я не була настільки „крізь туман”:
Я якось тихо виглядала осінь...
А бузині крізь лагідний паркан
Стабільність переслухати вдалося...
Вдалося оминути неформат...
Проміжних днів між тишею й вулканом...
Чужі уривки значимих цитат
Погрожують новим Афганістаном...
Війна й порожність... Невсесвітній стіл...
Краплини ночі у бузковій даті...
Я не з таких, що б’ють любов навпіл...
Я просто з тими, що на циферблаті...
Розповідай мені про бій усіх
Курантів доль на сизім небосхилі...
Шукай мене завжди серед своїх
Ознак поетик в науковім стилі...
Зійди із гір, як сонце після сну!
Перероби невпевненість на силу...
Перетворюся вперше на весну,
В якої вдруге обпалили крила...
Яка крізь відданість збирає всі
Слова й відмови голосів широких...
Але й тобі – веселка у росі –
Моїми долями розважить кроки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159799
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2009
Вже звикла пісня до Невідчуття,
Та Незвикає небо без блакиті...
Пофліртувало Немоє життя
Із спалахами, що Невсі відкриті...
Неопинилась пам’ять на вогні.
Необмірковані з’явились кроки...
Клавіатурні (Немої - мені!)
Всміхнулись Непрожиті вкотре роки...
Немоніторно-вражена весна
Знайшла спочинок на відсутній вежі...
А безнадійно ніжна новизна
Неосягнула MMS-ні межі..
На розпорошено-відвертих днях -
Неоповите соло горобини....
Затихло сонце в Немоїх руках,
Щоб відродить любов до Батьківщини...
Із Неокутих і Недорогих
Зібрала осінь висловлені віти.
Вчорашнє-буйних. Вранішньо-простих,
Яким Неможна просто Нерадіти...
Неможна просто відривати тих,
Хто все ще просить крові у шипшини...
Якщо Невперше. І якщо Невстиг.
Плоди зривати будеш без упину...
Неоднобічно. І Небез вагань.
Щоб Незлякати Неодвічні теми...
Розпустять знов провісники світань
Мрійливі сни на Нетвої проблеми...
І буде вічність на Нетій руці,
Щоб завантажити Нету програму...
Та все одно напишуть олівці
Про ніч мою барвистими словами....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159798
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2009