| Сторінки (1/37): | « | 1 | » |
Стрілки годинника –
Рухають часом,
Скрутившись в клубочки,
Забувши образи.
Лінії-нитки –
Сплітаю мереживом.
Все дуже швидко,
Тільки б ТИ наживо.
Відстань мікронами
Міряю, згадую,
Серце у скронях
Зловити пробую.
Срібно-блакитного
Повно,втонути би.
Ти ж залишаєш
мені свої погляди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362357
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.09.2012
Ніколи не думала , що знайду тебе
Ніколи не знала, що цілуватиму тебе,
Ніколи… але так, ох , так..
Як божевілля, як ритм,
Як відчуття, як смак,
Як секс, як страх.
Десь глибоко в очах, на високих горах.
Відчуваєш?.. Ах. На руках наш знак -
Розчиняймось у прах
І кохаймось у такт.
Тільки так і ніяк ,
Тільки ти і я .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362350
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.09.2012
Обпікає холодний лід,
Стікає крижаною водою.
Так боляче не йти у слід,
А поруч із тобою.
Падають тихо краплі,
Кудись, і поруч немає..
Замкнутись в собі.
Хто знає,
Можливо чи ні?
А лід тихо тане,
Стікаючи по руці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012
Расслабляющие нервы – лучи Солнца
Сжигают остатки моей души,
Испепеляя бесцветную кожу любви,
Истощая безжизненные источники цвета,
Избегающий взгляд ничего не решит
Так пусть синие пламя решит
І блуждающим светом летит
Поджигая наши мосты
Взрывая заблудшие души
Что кругом накопились. Уймись
Ми решаем что было и будет
Заставляя вселенную быть
Оставляя свои следы..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361083
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 31.08.2012
Оставленные без присмотра следы
Припадают пылью.
На полке в банке лежат слёзы,
Что не были былью.
Мне бы сдвинуться с места
Куда-то! Куда – не важно.
Мне бы отдать себя в руки,
Кому не страшно.
Мне бы место в углу,
И крошки хлеба.
Мне бы рядом с тобой
И краешек неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343959
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.06.2012
Знаєш, часом хочеться чаю.
Або гарячого,
Або холодного.
Знаєш часом буває не хочеться
Бути залежною,
Бути відвертою.
Знаєш, а часом, зовсім нав’язливо
Хочеться знати –
Разом ми.
Знаєш, а з часом забудеться
Випити чай до останку
Нема кому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2012
Спонукаючі примхи,
Палаючі очі.
Залишися ще трохи,
Ще трохи по ночі
Не відпущу ніколи
Руки твоєї.
Залишися ще трохи,
Ще трохи по ночі.
Поцілуй мої руки,
Не заплющуй очі.
Залишися ще трохи,
Ще трохи по ночі.
Забери мої страхи -
Я готова платити.
Залишися ще трохи,
Ще трохи до ночі
Буду тихо лежати
І дивитися в очі.
Залишися ще трохи
Ще трохи по ночі
Залишилися примхи
І палаючі очі
Залишилось ще трохи,
Ще трохи ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325449
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.03.2012
Двоє сиділи в просторій кімнаті. Не потрібно було говорити , це було б зайвим і заважало спілкуватись. Вони сиділи опершись спинами одне на одного, цього було достатньо щоб чути голоси душі.
Невеличкий острівок тиші у морі шуму був тільки їхнім. Не хотілось ні про що думати, навіщо? Здавалося все застигло для того щоб вони могли сповна насолодитись відчуттями , що неначе зароджувались між ними , так ніби це було зачаття чогось нового, великого, чистого..
Їм не набридало сидіти отак ніби то … Вони не потребували нічого у величезному розумінні цього маленького слова.
Лежати на голій підлозі. Дихати на ПОВНІ ГРУДИ «Чистим повітрям».
She
Вона доторкнулась до його руки і їй здалося ніби цим було знищено всю гармонію. Рука сіпнулася наче обпечена…
He
Це було блаженство, що так швидко закінчилося, забажалося продовження.
She
Її охопило теплом і понесло у вир одночасно думок та бажань.Хвилі цього океану накривали їх з кожним рухом все більше.
Констатовано клінічну смерть об 11-ій 32-ві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275864
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 19.08.2011
Залиш за собою право
Змінити своє життя.
За тобою останнє слово,
Через тебе почалась війна.
Ти вбиваєш наліво й направо,
Відбираючи в них міста.
Ти караєш надію строго.
Тепер це твоя земля.
Чи ти знаєш чого ти хочеш?
Чи бажала цього вона?
Ти робиш усе, що можеш,
Щоб не знала її біда.
Ти в очі холодні захлянеш,
Капля сумніву знака.
Знову зброю у руки візьмеш
І продовжиться боротьба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2011
Якщо самотність душу роздирає,
І почуття твої безодня пожирає.
Все добре і не добре водночас,
Усе повторюється, зараз й повсякчас.
Але тривожать душу спогади тяжкі,
Ота самотність, знов з’являється в душі.
Здавалося б, не мало її бути
Та птиці одинокій не забути:
Утрати, болі, що пройшли.
Тож не картай себе, іди!
Забудь, відкрий для інших світ.
Біжи, борись, немає міст.
Є ти, є світ, є почуття
Здолай же вічності життя!!
P.S. Для тебе місце є в житті,
Життя – це мить, впіймай її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2011
Там в твоїх очах ,
А може в моїх
Я не знаю як так
Біля твоїх ніг
Хоч і падає сніг
Не звертай на бік
Обійми як слід
Загорни у сівт.
Може холодно там,
Може там весна?
Відчуваю смак
На твоїх губах
Той солодкий знак
Залишає слід
У моїй душі
У твоїй душі
Обійми як слід
Загорни у світ
Я посплю собі
На твоїх руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2011
Ти як повітря
-не можу збагнути,
бачити, чути
- тобою заснути,
Я відчуватиму
кожну днину,
годину,хвилину,
і навіть секунду
котру я буду твоєю
- всією- весною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2011
Хоч вени, ще здригає пульс,
І серце, поки що ще б’ється
Слова втрачають свою суть,
Як покривало ночі рветься.
Ми знов чекаєм поки день
Пройде своїм звичайним ритмом,
Щоб уночі впіймати мить,
Що вже ніколи не скінчиться.
Я на вустах відчую смак
Твоїх думок. О Серце зупинися!!!
Я закарбую у думках.
Момент.Той сон що не приснився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238216
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2011
Полежати б в траві, відпочити
Зуупинитись на мить, може бути
Між зеленого поля на заході
Там високі трави не кошені
Там де сонце не є за обрієм
Там де вітер гуляє нескореним
І вплітається в коси розпущені
Там де зорі не є холодними
Там де ночі не є безсонними
Там у травах високих, не кошених
Там у травах зелених , закоханих
В шелест вітру сильного , вільного
В дзвін дощу м’якого і теплого
Посидіти б ще мить відпочити
Так і є, так і має бути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213796
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.10.2010
Лежиш закутаний у дим
Клубами стелишся у нім
Повільно так течеш собі
Неначе у глибокім сні
Неначе вимкнуті вогні
На злітній смузі на землі
Лежиш мов берег океану
І хвилі котяться в тобі
На яснім та холоднім тлі
Немовби звуків тишина
Захлинула тебе до дна
Так, трохи мариш летаргічним сном
Час зупиняєш , знов і знов
Ховаєш сонце за вікном
І розчиняєшся теплом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213793
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.10.2010
А завтра, ти скажеш мені «Доброго ранку». Ти не розумієш цієї фрази, адже ТИ не такий, ти особливий, ти цинічний.
Пізніше скажеш «Привіт», і знову лише пусті слова. Авжеж ми не такі як усі, звичайно що ТИ-хтось, а я- ніхто і ніщо.
Мене ж не існує в твоїй підсвідомості. Я не ходжу в тебе по квартирі. Я – не Ти, бо ми занадто схожі.
Чуєш, стукіт годинникових стрілок? Так саме стрілок, а не годинника чи механізму, чи ще там чогось. Бачиш усе просто, а ти складний у не хорошому розумінні.
Ну ж бо, Давай, Скажи, Закричи!
Вагаєшся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189019
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2010
За туманно вікно
За вікном – вона
Вся заплакана
І одна
Ховає обличчя
Ховає вени
Сховала серце
І завмерла
Звільнила душу
Звільнила розум
Простягла руку
І полетіла
Залишила серце
Залишила тіло
Від тебе їй більше
Вже не потрібно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189016
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2010
Пісок в долонях
Витікає крізь пальці.
Електричні імпульси
Тікають навмисне.
Скидаєш одяг,
Викидаєш попіл.
Написані поряд
Не будуть разом.
Перекинута склянка,
Закриті очі,
Розвязані бантики
Жовтого кольору
Хвилями падають
Тобі не холодно?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179884
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2010
Чавлю полуницю руками
Її кров бризкає мені в обличчя
ЇЇ нутрощі вивалюються,
такі принадні та липкі,
просто тобі на перса.
Просто,так,ніби
того хоче ВОНА.
Так, як більше
ніколи не захоче.
Сік, яскравою барвою
стікає...зкапує
зі збуджених сосків.
Тонесенькою змійкою,
велетенського водоспаду
за ними спадають
шматки соковитої плоті.
Холодна та вязка,ти,
занурюєш пальці у неї..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179883
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2010
Чи я для когось, ще пишу вірші,
Чи я пишу?
Чи я для когось, ще живу в душі,
Чи я живу?
Чи, то для тебе я сховала очі,
Чи сховалась я?
Куди летять слова, не сказані ніким,
Куди летять?
Куди ідуть життя заховані у грим,
Куди ведуть?
Куди показує рука, невидима ніким,
Куди вона ?
Куди веде нас із тобою пустота,
Куди веде вона?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168405
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.01.2010
There is a rose inside my heart
It’s dark like in the dead of night.
It’s black, but it has light inside
And shining through the night.
Have you ever seen the rose,
Which grows inside my heart?
It grows from thoughts and soul of mine.
Tonight it’s getting dark.
It’s dark but rose is like guiding light,
It shows the way through the storm.
Do you have such a rose inside
Like I have got tonight?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168404
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.01.2010
Це вбивство, що сталося звичного дня
Серед білих тіней, серед білого дня
Не залишить по собі і сліду життя,
Ні тобі, ні мені і ні краплі життя.
Ми були-нас нема, може буде війна,
Між світами і нами буде зайва війна.
По засніжених горах і зелених полях
Впаде щастя навік у магнітних полях.
Хоч надія жива, та померло вже тіло,
Буде мертва душа, та ще житиме тіло.
Як покинути гру, як би вийти із неї,
Ще би мить мені дали, щоб потрапити в неї.
За лаштунками театру, де проходить спектакль,
Там йде наше життя, там де грають спектакль.
По засніжених горах і кривавих полях
Впаде щастя навік у магнітних полях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166922
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2010
В душе холод и мрак
И пусть будет так
Чтоб никто не успел
Чтоб никто не увидел
Буду долго кричать
И мечты разбивать
Буду долго сгорать
Не смогу дописать
Боли долго боялась
Но не жить без нее
Умереть я питалась
Будь-что будет со мной
Капля крови упала
На холодний паркет
Я себя потеряла
И ушла, меня нет…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166868
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.01.2010
На підлозі розлита червона вода,
На вікні зажурившись сидить самота.
За мить після тиші почалась війна,
Душа цієї жертви страждала одна.
Її почуття кричали: «Біда»,
Її не врятує й прекрасна весна,
Що за секунду до смерті прийшла.
Її рятували гарячі слова,
Що вітер приносив її із вікна,
Та їх через біль не почула вона.
Душа не померла в середині тіла,
Вона ніби в клітці лишилася ціла.
Із горя заплакала тихо природа,
Навколо затихла швиденько негода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166860
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2010
Блаженне дихання смерті я відчуваю на собі
На підлогу впала корона навіщо вона тобі?
З вікна долітають звуки трохи тихі, трохи гучні.
Запах моря доносить вітер, купка попелу на землі.
Вона мала прожити ще довго, якби ти її не спалив.
Її вічність сховала б у ковдру і носила би при собі
Цей шедевр всього існування, книгу тисяч і тисяч життів.
Про любов і кохання написану і ти знищить її не зумів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166812
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2010
Над містом сплячим місяць сходить
Та незвичайний він сьогодні
На поклик його всі виходять
Вилазячи з воріт безодні.
І кидаються в покаяння
Усі за ким із пекла йдуть.
Та пізно трохи ви проснулись,
Закінчилася ваша путь.
З пекельного вогню-багаття
Вилазять демони прокляті,
Усі вони, як ніби браття,
Сьогодні розгуляються на святі.
Ні тут, ні там ніхто не скрикне,
Цю ніч диявол править в місті,
Під проводом важкої тиші,
Згорить усе… Блаженна тиша!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166795
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2010
Розкажи мені, що відчуєш завтра
Покажи мені що було вчора
Відпусти мене в своє ніколи
Розчини мене, наче каплю в морі
Відправ мене листом у конверті
Відшкреби мене від асфальту
Залиши мене на підвіконні
Зав’яжи мене вузлом на зап’ясті
Розклади мене картами таро
Змети мене, як пил на комоді
Поцілуй мене не на прощання,
Відкрий мене не в останнє
Зачини мене за вхідними дверима
Покажи мене всьому світу
Зафарбуй мене фарбами липкими
Розжени мене, як хмари вітер
Поламай мене на маленькі друзки
Відпусти мене назавжди в вічність
Забудь мене, як нічого не сталось
Зміни мене, як режим телефону
Вимкни мене і я все забуду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166428
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.01.2010
Emptiness around
No one near me
Dying quietly
Want to drink blood
need it for my life
I’m changing now
I’m a vampire
I was walking home
And I could not see
There a damned quay
Going to bite me
When I understand
That I’m other one
I was on the cemetery
Lying in the ground.
I forget that I
Was a men today
I just know that I
Should take lives away.
If you are reading this
Then I’m behind.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166229
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.01.2010
Можливо все закінчити пора,
Що має місце вже занадто довго.
Бо чаша сліз, терпіння і життя
Есенцією переповниться вже скоро.
Ми йдем самі до гибелі й кінця
І нищимо усе, що є навколо.
Але не всі загинуть, в майбуття
Дійдуть усі, що правдою хрещені,
Вони ітимуть далі до кінця.
У бій ітимуть вічного життя,
І зламані ні тіло, ні душа не будуть.
Пісень співатимуть гарячі їх серця.
Вони ідуть до перемоги, НЕ КІНЦЯ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166227
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.01.2010
Маленька кімнатка. Ніч. Пусто, лише хтось сидить на ліжку. Людина починає плакати.
В той самий момент, та ж сама кімната з іншої точки зору
…Думки вмирають, щойно зародившись(як можна порушити цей спокій). Справжнісінький Спокій, хоч і до болю важкий. Часточки сутності хочуть вилетіти у вікно, до зоряного неба, нічного міста. Але не можуть, залишаються стікати по склу.
На верхній полиці уявного столу сидить Самотність. Вбрана у сірий плащ перебирає щось у руках. На краю ліжка сидить Кохання, воно одіте у ніжно червону сукню та елегантні босоніжки. Ще у нього на шиї висить кулон на ланцюжку, а в волосся вплетені різнобарвні стрічки.
За цим всім, визираючи зі шкафа, спостерігає Страх. Видно лише його сині очиці. Трохи далі, під дверима, обнімаючи подушку в піжамі сидить Сон. Він не наважується підійти ближче. На карнизі, звісивши одну з кінцівок, відпочиває Лінь. Панує тиша всі думають про своє. Окрім слизьких думок на вікні. По щоках людини почали сповзати сльози. Їхня поява приносить якесь полегшення. Хтось, обнявши людину, плаче і витирає їй сльози – Дружба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163880
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2010
Заперечення сутності,
Що збігається в вартості.
Не було би відсутності
У всесвітній привітності
Кільцевидній відвертості
Не знайдеться приватності
І чужої невдоволеності
Буде більше ніж цінності
Відчуття вивернутості
У серці єдності
Не буде бачності
У ранковій відважності
Відчуття впевненості
У власній смертності
Не лише духовності
А й моральної згнилості
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163865
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2010
Дорогой, прекрати надомной издеваться
Дорогой, я ведь просто живу
Дорогой, не хочу я так больше встречаться
Дорогой, Я без тебя не умру
Ми находимся в разных пространствах
Ми расходимся в разных мирах
Ми не можем так просто расстаться
Ми всего лишь слеза на глазах
Нет для нас уже больше историй
Нет для нас уже больше шагов
Нет для нас уже больше ролей
Нет для нас уже чистых листов
Осталось мгновенье для нас
Осталась мечта в руках
Осталось мое решенье
Остались следи в глазах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163863
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2010
Мороз - пробігає по шкірі
Я, знову сиджу на вікні,
Навколо мене хвилі
Я, знову літаю в вісні.
Мені закриваються очі
Я хочу бути одна!
Чи дочекаюсь я ночі?
Чи прийде скоріше вона?
Прийде, щоб заглянути в очі
І випити моє життя.
Вона, що злякалася сонця
Кохана, безмежна, чужа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159356
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.12.2009
Я не хочу ні з ким говорити,
Я лежу, мов камінь розбитий.
Я мов труп, що помер надто швидко,
Я кавалки, тих мрій недобитих.
Я втрачаю себе по секундно
Я міняюсь, нікому не нудно?
Залишіть мене в спокої просто
Хай згниє, все що було хороше
Хай навіки зруйновані замки,
Розсипаються знов і знов на кавалки.
Хай ніколи не пахнуть троянди,
Хай ніколи не буде кохання,
Хай під кроками кожну хвилину,
Осипається скеля камінна,
Хай забудуть всі раз, і назавжди,
Що втопились у морі бажання.
Хай вмирають, зникають безслідно
Хай ніколи мене не помітять,
Хай заставлять себе прогулятись,
По місцях так знайомих до болю,
Хай заставлять себе закохатись,
У прірву, пусту та холодну.
Хай живуть собі далі без мене,
Хай вмирають але не для мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159175
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.12.2009
Я знаходжусь десь посередині, між тоді і потім. Ніби тут і зараз, але зовсім десь не тут і не в проміжку даного моменту. Плаваю в уривках спогадів минулого, і невідомо звідки взятих майбутнього. Ніде ще не була і нічого не знаю, але вже все чула і бачила.
Десь близько біля мене стався розлом світів, і я час-від-часу потрапляю то туди, вперед, то кудись назад. Хотілось би сказати, що я стою, а світи «тоді» і «тепер» рухаються навколо мене, хоча, можливо, це і моя вина, що вони так переплутались всередині. Намагаюсь придумати якусь нову філософію, яка б допомогла упорядкувати цей безлад.
Земля зробила ще одне коло, а я вже на декілька діб випереджаю її рух. Вона не залежить від мене, а я від неї: ми наче двоє перехожих, які нічим не зобов’язані.
Відчуваєш себе легшою від повітря, життя, бо про тебе зовсім забули і це на краще. Перед тобою відкривається шлях: темний, хиткий і ледве помітний, що хочеться бігти по ньому, щоб не втратити, як швидкоплинне марево.
Знову відриваюся від тіла і виходжу через вікно у свій простір, все, що було, залишилось там, а я, тут, між буттям і відсутністю, між народженням і смертю, десь не зовсім рівно посередині, у кришталевій прозорості густого туману…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159169
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.12.2009
Почуття. Темні кола на воді. Страх, сум, щастя. Не видно сонця. Місяць не дає світла, але все видно. Жах. Страждання. Перехід від одного світу до іншого. Реінкарнація.
Боїмося жити так, як ми хочемо. Залишки. Недоїдки. Переходимо дорогу, Падаємо у прірву. Роздерті пелюстки. Загублені речі, особистості. Покидаємо себе, а не нас. Ми вважаємо, що це нормально, але чогось вимагаємо.
Зірки на небі. Вічність. Піднесення. Самотність. Звуки, відчуття, запахи – Способи і засоби відчувати світ. Покинуті сліди невідомої людини. Вона пішла, а ми ні. Залишені самі собою на долю випадку від небажання щось робити. Ми засмучені? Ні, ми злі.
Спотворені відчуття насолоди. Бажання. Жага. Розкидане сміття, долі. Осад особистості на дні басейну. Вона втопилась в собі. Ми забули, покинули. Ми пішли і не повернулись. Ні. Ми не пішли, ми ходимо по колу.
P.S. А ти????
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159108
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.12.2009
За кроком крок,
Ступаю в темінь,
Не бачачи кінця шляху!
За кроком крок,
Іду вперед я,
Назад дороги не знайду!
За кроком крок,
Я задаю питання:
“Куди, за чим, навіщо йду?”!
За кроком крок,
Все більше розумію,
Що відповідь ніколи не знайду!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159107
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.12.2009